Постанова
іменем України
04 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 369/15326/18
провадження № 51-3663км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Ковтуновича М. І.,
суддів Луганського Ю. М., Фоміна С. Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Лагоди І. О.,
прокурора Кулаківського К. О.,
захисника Лиштви Ю. В.,
потерпілої та
законного представника потерпілої
ОСОБА_1 . ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_3 - адвоката Лиштви Ю. В. на вирок Київського апеляційного суду від 16 травня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110000000547, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с-ща Іванопіль Чуднівського району Житомирської області, місце проживання якого зареєстроване у АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 лютого 2019 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_3 визнано винуватим у тому, що він 22 вересня 2018 року приблизно о 13 годині, керуючи автомобілем марки "Mercedes-Benz Vito 112 CDI" (державний номер НОМЕР_1 ) у стані алкогольного сп`яніння та не маючи при собі посвідчення водія, проїжджаючи 1 км + 600 м автодороги сполученням с. Ясногородка - с. Неграші, рухаючись у напрямку с. Неграші Києво-Святошинського району Київської області, проявив недбалість, не був уважний до дорожньої обстановки, не переконавшись у безпечності свого маневру на заокругленні дороги праворуч, змінив напрямок руху керованого ним автомобіля, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки, виїхав на смугу зустрічного руху, де його автомобіль зіткнувся з автомобілем марки "Chrysler PT Cruiser" (державний номер НОМЕР_2 ) під керуванням водія ОСОБА_2, яка рухалась у межах своєї смуги руху в напрямку с. Ясногородка.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди малолітній пасажир автомобіля "Chrysler PT Cruiser" ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми живота, розриву селезінки з наявністю гемоперитоніума, скалкового перелому лівої ключиці, які згідно з висновком судово-медичної експертизи від 29 жовтня 2018 року № 182/Е належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
У цій дорожній обстановці ОСОБА_3 порушив вимоги п. 1.2 (в Україні встановлено правосторонній рух транспортних засобів); пп. "б" п. 2.3 (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом на дорозі,); п. 10.1 (перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху) та пп. 1.1 розділу 34 "Дорожня розмітка" Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Порушення водієм ОСОБА_3 зазначених вище норм перебуває у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення малолітній потерпілій ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень.
Київський апеляційний суд 16 травня 2019 року вирок суду першої інстанції скасував в частині призначення покарання та постановив новий, яким ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КК призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Постановлено строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту його затримання у порядку виконання вироку суду. У решті вирок місцевого суду залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також короткий зміст поданих заперечень
У касаційній скарзі захисник Лиштва Ю. В. вимагає змінити вирок апеляційного суду щодо засудженого ОСОБА_3 і вважати його засудженим за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки та на підставі ст. 75 КК звільнити підзахисного від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК. Вважає, що апеляційний суд ухвалив необґрунтований вирок і, не застосувавши щодо засудженого положень ст. 75 КК, неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, що призвело до призначення занадто суворого покарання, яке не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та даним про особу його підзахисного, який хоч раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 290 КК, проте об`єктивна сторона цього злочину не пов`язана із безпекою дорожнього руху, керуванням транспортним засобом, порушенням правил дорожнього руху та заподіянням шкоди. Посилається на неврахування судом апеляційної інстанції обставин, що пом`якшують покарання засудженого, а саме щирого каяття, повного відшкодування завданої шкоди, сприяння слідству та відсутності претензій до засудженого з боку потерпілих, а також другорядної ролі кари як мети покарання. Разом з тим вказує, що єдиною обставиною, яка обтяжує покарання, є вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння. Крім того, наголошує, що за порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності. Таким чином, на думку сторони захисту, висновки суду першої інстанції не були спростовані судом апеляційної інстанції та судовий розгляд у суді апеляційної інстанції проведено із істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, а, відповідно, у зв`язку з цим та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність вирок суду апеляційної інстанції має бути скасований.
У запереченнях законний представник потерпілої ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та законний представник потерпілої ОСОБА_4 - ОСОБА_5, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги захисника, просять залишити її без задоволення.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник Лиштва Ю. В. підтримав вимоги касаційної скарги.
Законний представник потерпілої ОСОБА_1 - ОСОБА_2 висловила міркування про законність вироку апеляційного суду, однак не заперечувала проти застосування до засудженого звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком при умові призначення покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на максимальний строк.
Прокурор Кулаківський К. О. виклав доводи про необхідність залишення вироку суду апеляційної інстанції без змін, а касаційної скарги - без задоволення.
Іншим учасникам судового провадженнябуло належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, суд касаційної інстанції дійшов такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у тій частині, в якій вони були оскаржені.