Постанова
Іменем України
04 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 461/631/19
провадження № 51-3849км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Луганського Ю. М.,
суддів Ковтуновича М. І., Фоміна С. Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Бульби І. А.,
прокурора Кулаківського К. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Львівської області на ухвалу судді Львівського апеляційного суду від 24 травня 2019 року про повернення апеляційної скарги на вирок Галицького районного суду м. Львова від 09 квітня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12018140050002145, щодо ОСОБА_1 .
Зміст судових рішень і встановлені обставини
Вироком Галицького районного суду м. Львова від 09 квітня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.
Ухвалою судді Львівського апеляційного суду від 24 травня 2019 року апеляційну скаргу заступника прокурора Львівської області на вирок Галицького районного суду м. Львова від 09 квітня 2019 року повернуто останньому на підставі положень п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що йому безпідставно повернуто апеляційну скаргу на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, оскільки він подав апеляційну скаргу 08 травня 2019 року, тобто з дотриманням строку на апеляційне оскарження, що підтверджується долученими до касаційної скарги документами.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія судів дійшла до наступних висновків.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції, згідно з положеннями ст. 438 КПКУкраїни, є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України).
У Рішенні Європейського суду з прав людини від 28 березня 2006 року у справі "Мельник проти України" (заява № 23436/03) зазначено, що спосіб, у який ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також повинні бути взяті до уваги норми внутрішнього законодавства.
Згідно зі ст. 2 КПКУкраїни завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.