Постанова
Іменем України
06 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 1519/11771/12
провадження № 61-27483св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - Департамент комунальної власності Одеської міської ради,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: Одеська міська рада, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 21 березня 2017 року у складі судді Михайлюка О. А. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 03 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Кононенко Н. А., Сегеди С. М., Журавльова О. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2012 року Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Одеська міська рада, ПАТ "Дельта Банк" про визнання договору купівлі продажу недійсним, витребування майна у добросовісного набувача та виселення.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 є об`єктом комунальної власності територіальної громади м. Одеси і за договором від 29 червня 2004 року № 11/72 передано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Гранд" (далі - ТОВ "Гранд").
Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 25 квітня 2006 року за ОСОБА_1 визнано право власності на спірне нежитлове приміщення.
14 грудня 2006 року за договором купівлі-продажу власником нежилого приміщення стала ОСОБА_2, а 13 березня 2007 року, за договором дарування ОСОБА_2 подарувала спірне нежиле приміщення ОСОБА_3 .
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 11 березня 2008 року, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2006 року скасовано з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, а ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2010 року позовна заява ОСОБА_1 про визнання права власності на спірне нежиле приміщення залишена без розгляду.
Оскільки спірне нежитлове приміщення стало власністю ОСОБА_1 на підставі судового рішення, яке у встановленому законом порядку скасоване, а наступні відчуження спірного об`єкту нерухомості здійснено з порушенням права власності позивача, позивач був вимушений звернутись за захистом своїх прав з позовом до суду.
З урахуванням викладених обставин, просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 236,5 кв.м, розташованого по АДРЕСА_1, укладений 14 грудня 2006 року між ОСОБА_3 , який діяв від імені ОСОБА_1, та ОСОБА_2 ; витребувати від ОСОБА_3 спірне нежитлове приміщення; усунути перешкоди у користуванні майном шляхом виселення ОСОБА_3 з спірного нежитлового приміщення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 21 березня 2017 року позов задоволено частково.
Витребувано від ОСОБА_3 нежитлове приміщення підвалу загальною площею 236,5 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Виселено ОСОБА_3 з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 236,5 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірне нерухоме майно було придбано за договором у особи, яка не мала право його відчужувати, власник майна, у даному випадку територіальна громада м. Одеси в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради має право на підставі статті 388 ЦК України заявити вимогу про витребування майна у добросовісного набувача, а не вимагати визнання недійсним договору про відчуження майна. Зазначені обставини стосуються не лише випадків коли укладено один договір із порушенням закону, а і у випадку, коли спірне майно відчужувалось на підставі наступних договорів.
Не погодившись з цим рішенням, ПАТ "Дельта Банк" подало до суду апеляційну скаргу.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 03 серпня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" відхилено, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 21 березня 2017 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У серпні 2017 року ПАТ "Дельта Банк" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 21 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 03 серпня 2017 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції ухвалені судові рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
18 травня 2018 року справа № 1519/11771/12 надійшла до Верховного Суду.
26 вересня 2019 року вказана справа разом з касаційною скаргою передана на розгляд колегії суддів: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Курило В. П.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 29 червня 2004 року на підставі договору оренди нежитлового приміщення № 11/72 Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, правонаступником якого є Департамент комунальної власності Одеської міської ради, передало в оренду ТОВ "Гранд" у строкове платне користування нежитлове приміщення підвалу загальною площею 158,5 кв м по АДРЕСА_1 .
У процесі експлуатації підвального приміщення ТОВ "Гранд" здійснило внутрішню реконструкцію й капітальний ремонт приміщення підвалу і за рахунок приєднання додаткових приміщень (без відповідного дозволу власника приміщень) площа нежитлового приміщення збільшилась з 158,5 кв.м до 236,5 кв.м.
Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 25 квітня 2006 року за ОСОБА_1 визнано право власності на спірне нежитлове приміщення.
14 грудня 2006 року за договором купівлі-продажу власником нежилого приміщення стала ОСОБА_2, а 13 березня 2007 року, за договором дарування ОСОБА_2 подарувала спірне нежиле приміщення ОСОБА_3 .
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 11 березня 2008 року, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2006 року скасовано з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, а ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2010 року позовна заява ОСОБА_1 про визнання права власності на спірне нежиле приміщення залишена без розгляду.
Спірне нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 є предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору, укладеного 27 квітня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк`та ОСОБА_3, право вимоги перейшло від АКІБ "УкрСиббанк" до ПАТ "Дельта Банк".
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 10 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської ообласті від 11 травня 2016 року, іпотечний договір, укладений 27 квітня 2007 року мж АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3, яким передано в іпотеку нежитлове приміщення по АДРЕСА_1, визнано недійсним.
На підставі рішення Одеської обласної ради народних депутатів від 25 листопада 1991 року № 266-ХХІ "Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування і районів області" і рішення Одеської міської ради народних депутатів від 27 вересня 1991 року № 179-XXI "Про формування комунальної власності м. Одеси" - територіальна громада м. Одеси в особі Одеської міської ради з 1991 року є власником державного житлового і нежитлового фонду з матеріально-технічною базою й ремонтними організаціями, що пов`язані із обслуговуванням та експлуатацією зазначених фондів, управлінням яким займається Департамент комунальної власності Одеської міської ради.