Постанова
Іменем України
20 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 756/4913/17
провадження № 61-40578св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Український аграрний ресурс",
представники відповідача: Сирко Дмитро Олегович, Бодюк Віталій Адамович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду м. Києва від 07 червня 2018 року у складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Білич І. М., Соколової В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Український аграрний ресурс" (далі - ТОВ "Український аграрний ресурс") про стягнення заборгованості.
Позов мотивовано тим, що з 29 вересня 2010 року ТОВ "Український аграрний ресурс" було видано простий вексель серії АА № 1643279, відповідно до якого товариство зобов`язалось 28 вересня 2013 року сплатити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Макра Плюс" (далі - ТОВ "Макра Плюс") 248 тис. грн.
ТОВ "Макра Плюс" вчинило на векселі індосамент, відповідно до якого до ОСОБА_1 перейшло право вимоги за вказаним векселем.
23 березня 2017 року ОСОБА_1 усно, а 03 квітня 2017 року письмово звернувся до ТОВ "Український аграрний ресурс" із вимогою виконати зобов`язання, проте боржник цього не зробив.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ТОВ "Український аграрний ресурс" суму заборгованості за простим векселем у розмірі 248 тис. грн, а також суму процентів за векселем у розмірі 126 809 грн 54 коп., а всього - 374 809 грн 54 коп.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 27 лютого 2018 року у складі судді Луценка О. М. позов ОСОБА_1 задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду відносно стягнення суми за векселем серії АА № 1643279. Стягнуто з ТОВ "Український аграрний ресурс" на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за простим векселем серії АА № 1643279 у розмірі 248 тис. грн та судовий збір у розмірі 3 748 грн 10 коп. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги та ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості за простим векселем, суд першої інстанції навів положення законодавства, проте мотивів, з яких суд дійшов певних висновків, судове рішення не містить. Вирішуючи питання про поновлення строку для звернення до суду із вимогою про стягнення заборгованості за векселем, суд застосував положення статей 256, 257, 261 ЦК України, внаслідок чого поновив ОСОБА_1 строк для звернення до суду щодо стягнення суми за векселем серії АА № 1643279. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення процентів, суд виходив з того, що позивачем не доведено розмір цієї суми та не надано відповідний розрахунок.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 07 червня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ "Український аграрний ресурс" задоволено частково. Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 лютого 2018 року в частині стягнення з ТОВ "Український аграрний ресурс" заборгованості та судового збору скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Український аграрний ресурс" відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Український аграрний ресурс" 3 720 грн у рахунок відшкодування судових витрат за подання апеляційної скарги. Заходи забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 24 травня 2017 року з урахуванням змін, внесених ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 27 червня 2017 року, скасовано.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ураховуючи той факт, що дата настання строку платежу встановлена 28 вересня 2013 року, з вимогами до суду позивач звернувся 10 квітня 2017 року, колегія суддів дійшла висновку про те, що дія матеріального права вимоги платежу за простим векселем серії АА № 1643279 від 29 вересня 2010 року припинена 29 вересня 2016 року, а зобов`язання за цим векселем уважаються погашеними. У зв`язку із цим відсутні підстави вирішувати питання про поновлення строку на пред`явлення вимоги до боржника, зобов`язання якого вважаються погашеними. Оскільки строки для пред`явлення позовних вимог за векселем є присічними, посилання позивача на обставини втрати оригіналу векселя не мають юридичного значення для вирішення справи.
Рішення суду першої інстанції в частині стягнення суми процентів за векселем не оскаржується, відтак, суд апеляційної інстанції, виходячи з наданих йому законом повноважень, не перевіряє законність рішення у цій частині.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що постанова суду апеляційної інстанції є незаконною, необґрунтованою й такою, що прийнята з неправильним застосуванням норм чинного законодавства. Посилався на те, що у постанові суду апеляційної інстанції зазначається, що колегія суду в судовому засіданні дослідила оригінал векселя серії АА № 1643279 та встановила відсутність на його зворотній стороні печатки ТОВ "Макра Плюс", однак такий висновок є помилковим, відбиток печатки прослідковується на векселі, хоча й досить тьмяно. Відбиток печатки висвітлився, тому що він поклав вексель на сонячне проміння для того, що останній підсушився, оскільки він потрапив під дощ і намочив документ. Наявність відбитка печатки підтверджується як і раніше зробленими копіями векселя, що містяться у матеріалах справи, так і висновками суду першої інстанції. Таким чином, суд апеляційної інстанції допустив процесуальне порушення, оскільки не у повній мірі дослідив основний доказ. Суд апеляційної інстанції також зазначав про припинення ТОВ "Макра Плюс" з 23 листопада 2011 року і про відсутність дати вчення підпису директора ТОВ "Макра Плюс" на зворотному боці векселя, хоча жодним нормативно-правовим актом не передбачена вимога щодо проставлення такої дати. Уніфікований закон не встановлює прямої заборони відновлення чи зупинення строків для пред`явлення позовних вимог за векселем. Суд першої інстанції правомірно визнав причини пропуску позовної давності, адже він був позбавлений можливості скористуватись свої правом на стягнення заборгованості за простим векселем серія АА № 1643279 на суму боргу 248 тис. грн, який був виданий ТОВ "Український аграрний ресурс" 29 вересня 2010 року зі строком сплати 28 вересня 2013 року, оскільки з його автомобіля було викрадено портфель, у якому знаходися указаний вексель, внаслідок чого було порушено кримінальну справу.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2018 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано з Оболонського районного суду м. Києва зазначену цивільну справу.
У листопаді 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Український аграрний ресурс" про стягнення заборгованості призначено до розгляду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ТОВ "Український аграрний ресурс", у якому товариство посилалось на те, що касаційна скарга є безпідставною, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою. Враховуючи відсутність встановлення дати вчинення індосаменту, відсутність на векселі проставлення печатки директора ТОВ "Макра Плюс" ОСОБА_3, заборону останньому на відчуження цінних паперів, а також припинення товариства, указане фактично унеможливлює передачу векселя, що свідчить про ініціювання необґрунтованого та безпідставного позову, а дії ОСОБА_1 фактично направлені лише на заволодіння майном ТОВ "Український аграрний ресурс" без законних на те підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
29 вересня 2010 року ТОВ "Український аграрний ресурс" було видано простий вексель серії АА № 1643279, відповідно до якого товариство зобов`язалось 28 вересня 2013 року сплатити на користь ТОВ "Макра Плюс" 248 тис. грн.
З дослідженого у судовому засіданні суду апеляційної інстанції оригінала векселя серії АА № 1643279 установлено відсутність на його зворотній стороні печатки ТОВ "Макра Плюс", якою мав би бути скріплений підпис директора ОСОБА_3 Напис на зворотній стороні векселя не містить дати її вчинення, а за даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридична особа ТОВ "Макра Плюс" значиться припиненою (дата запису - 23 листопада 2011 року).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.