Постанова
Іменем України
04 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 671/1558/18
провадження № 61-15487св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,
учасники справи:
заявник - Волочиська міська об`єднана територіальна громада в особі Волочиської міської ради Хмельницької області,
заінтересовані особи: Волочиська районна державна адміністрація Хмельницької області, Державна фіскальна служба України Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за заявою Волочиської міської об`єднаної територіальної громади в особі Волочиської міської ради Хмельницької області про визнання спадщини відумерлою та передачу нерухомого майна в комунальну власність, заінтересовані особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
за касаційною скаргою Волочиської міської об`єднаної територіальної громади в особі Волочиської міської ради на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 16 травня 2019 року у складі судді Бабій О. М. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 липня 2019 року у складі колегії суддів: Грох Л. М., Костенка А. М., Спірідонової Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року Волочиська міська об`єднана територіальна громада
в особі Волочиської міської ради Хмельницької області звернулась до суду з указаною заявою, в якій просила визнати спадщину, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_3, що складається з житлового будинку АДРЕСА_1, відумерлою та передати у комунальну власність Волочиської міської ради Хмельницької області.
Заява мотивована тим, що після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, проте спадкоємців, які б прийняли спадщину у встановленому законом порядку, немає, а тому заявник просить визнати її відумерлою.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Волочиський районний суд Хмельницької області рішенням від 06 травня 2019 року у задоволенні заяви Волочиської міської об`єднаної територіальної громади в особі Волочиської міської ради Хмельницької області відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що відносини спадкування майна ОСОБА_3 виникли 22 травня 1989 року, тобто до набрання чинності ЦК України, тому застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, а саме ЦК Української РСР 1963 року, яким не передбачений порядок визнання спадщини відумерлою. Якщо жоден із спадкоємців не прийняв спадщину, спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави в силу закону з моменту відкриття спадщини (пункт 5 частини першої статті 555 ЦК Української РСР 1963 року).
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Хмельницький апеляційний суд постановою від 23 липня 2019 року рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 06 травня 2019 року залишив без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ЦК УРСР 1963 року не передбачав можливість набуття органами місцевого самоврядування права на спадкове майно в порядку визнання спадщини відумерлою, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив Волочиській міській об`єднаній територіальній громаді в особі Волочиської міської ради у задоволенні заяви. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій 12 серпня 2019 року до Верховного Суду, Волочиська міська об`єднана територіальна громада в особі Волочиської міської ради Хмельницької області просить скасувати рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 16 травня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 липня 2019 року і ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального права, зокрема, статті 1277 ЦК України (у редакції Закону 2004 року), статей 555, 560 ЦК Української РСР (у редакції Закону 1963 року). Крім того, суди не врахували вимоги пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (у редакції Закону 2004 року).
Неоднозначною також є судова практика розгляду справ даної категорії Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Верховним Судом, а тому існують підстави для передачі справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду.
12 вересня 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу, мотивований тим, що на час відкриття спадщини в період чинності ЦК УРСР його нормами було передбачено певні дії, які свідчили про прийняття спадщини, у тому числі прийняття спадщини шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном (фактичне прийняття спадщини). Пунктом 5 частини першої статті 555 ЦК УРСР було встановлено, що спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави, якщо жоден із спадкоємців не прийняв спадщину. ЦК УРСР не обмежувався строк для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом, у тому числі й для держави. Тому, якщо упродовж встановленого шестимісячного строку ніхто зі спадкоємців за законом або за заповітом не прийняв спадщину, вважається, що спадщина переходить до держави.
Отже, норми пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, згідно з якими цей ЦК застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, слід розуміти таким чином, що правила книги шостої ЦК може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 01 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529-531 ЦК УРСР.
При вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 01 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.
Підстави для передачі справи на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду є незаконною та безпідставною, адже заявник не довів підстав такої передачі, які передбачені статтею 403 ЦПК України.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Волочиського районного суду Хмельницької області.
28 серпня 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального
права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.