Постанова
Іменем України
06 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 278/230/16-ц
провадження № 61-3360св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра",
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 10 січня 2019 року у складі судді Павицької Т. М., Трояновської Г. С., Миніч Т. І.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У січні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ КБ "Надра") про визнання кредитного договору недійсним, розірвання кредитного договору.
Позовна заява, з урахуванням уточнень, мотивована тим, що між нею та ВАТ КБ "Надра", правонаступником якого є ПАТ "Надра", 18 лютого
2008 року було укладено договір про надання споживчого кредиту
№ 18/02/2008/840-Н/55 (далі - договір кредиту) у розмірі 38 608 доларів США, строком до 18 лютого 2022 року та сплатою 12,89 відсотків річних за користування кредиту.
Договір кредиту не відповідає вимогам закону, банк, під час укладання договору, не надав їй об`єктивної, повної та достовірної інформації, необхідної для здійснення свідомого вибору, в умовах кредитного договору та приховав фактичне значення реальної процентної ставки і фактичне значення подорожчання кредиту. Станом на день підписання договору курс долара по відношенню до гривні складав 5,05 грн, отже на момент укладення кредитного договору від банку вона отримала 194 970 грн 40 коп. на сьогоднішній день курс гривні до долара складає 24,15 грн. Крім того, банком за період з 18 лютого 2008 року по січень 2016 року неодноразово збільшувалась процентна ставка.
Посилаючись на зазначені обставини, з урахуванням уточнень, ОСОБА_1 просила визнати недійсним договір про надання споживчого кредиту та розірвати кредитний договір.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Заочним рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 23 лютого 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним кредитний договір № 18/02/2008/840-Н/55 від 18 лютого 2008 року укладений між ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_1 Розірвано кредитний договір №18/02/2008/840- Н/55 від 18 лютого 2008 року укладений між ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_1 .
Рішення місцевого суду мотивовано тим, що зміст кредитного договору суперечить Закону України "Про захист прав споживачів" (далі - ЗУ "Про захист прав споживачів"), та враховуючи висновки судово-економічної експертизи, за результатами якої встановлено збільшення процентної ставки та абсолютне значення подорожчання кредиту, що свідчить про те, що банк під час укладання договору приховав від позичальника повну та об`єктивну інформацію щодо кінцевої сукупної вартості кредиту, чим ввів позичальника в оману, щодо реальної відсоткової ставки та кінцевої загальної суми кредиту, яку сплатив би позичальник банку, погашаючи кредит у порядку, визначеному графіком погашення заборгованості. Тому наявні підстави для визнання договору недійсним з підстав передбачених статтею 203 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України).
Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 01 листопада 2018 року заяву уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" Стрюкової І. О. про скасування заочного рішення залишено без задоволення.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 10 січня 2019 року апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" Стрюкової І. О. задоволено. Заочне рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 23 лютого 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд виходив з того, що задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним і розірвання кредитного договору, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що вони є самостійними вимогами, які одна одну взаємовиключають та тягнуть за собою різні правові наслідки.
Також при укладенні спірного договору кредиту позивач була ознайомлена з умовами кредитування, зокрема, щодо суми кредиту, строку, на який кредит одержано, мети, для якої кредит може бути використаний, форми та видів його забезпечення тощо, а також із орієнтованою сукупною вартістю кредиту, відомостями щодо процентної ставки, про що свідчить її підпис на кожному аркуші договору. Отже, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі.
Протягом дії кредитного договору позивач не зверталася до банку з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, за роз`ясненням положень, які були їй не зрозумілі, або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, тим самим погоджуючись зі всіма умовами такого договору.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
08 лютого 2019 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Житомирського апеляційного суду від 10 січня 2019 року та залишити в силі заочне рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 23 лютого 2018 року, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційним судом вірно зазначено, що відповідно до пункту 4.2.6 кредитного договору визначено обставини, за яких банк може збільшити розмір процентної ставки, повідомивши позичальника не пізніше ніж за 14 календарних днів до дня зміни розміру процентної ставки, однак судом не врахована, що жодних повідомлень про збільшення процентної ставки від банку не надходило.
Також судом апеляційної інстанції не взято до уваги, що в спірному кредитному договорі відсутні обов`язкові умови, які необхідні для його укладання, встановленні ЗУ "Про захист прав споживачів" та Правилами надання банками інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління НБУ № 168 від 10 травня 2007 року (далі - Правила), а саме: не здійснив детальний, достовірний та об`єктивний розпис сукупної вартості кредиту для споживача з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг; не визначив реальну процентну ставку; не визначив та не вказав належно про абсолютне значення подорожчання кредиту в грошовому вигляді; не встановив застереження, щодо попередження позичальника про настання валютних ризиків; не зазначив про всі суми коштів, які споживач має сплатити за договором банківського рахунку у зв`язку з отриманням кредиту, його обслуговування і погашення.
При ухваленні оскаржуваної постанови апеляційний суд помилково не взяв до уваги висновок судово-економічної експертизи, який підтверджує порушення прав позивачки при укладенні кредитного договору.
Доводи інших учасників справи:
18 березня 2019 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" Білою І. В. подано до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного суду від 10 січня 2019 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного суду від 18 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Житомирського районного суду Житомирської області. Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про зупинення дії постанови Житомирського апеляційного суду від 10 січня 2019 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Короткий зміст обставин справи:
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що 18 лютого 2008 року між ВАТ КБ"Надра" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 18/02/2008/840-Н/55, за умовами якого банк надав кредит у розмірі 38 608 доларів США зі сплатою 12,89 % річних з кінцевим терміном повернення до 18 лютого 2022 року.
У забезпечення грошових зобов`язань за кредитним договором, ОСОБА_1 згідно договору від 18 лютого 2008 року передала в іпотеку банку житловий будинок, загальною площею 62,9 кв. м та земельну ділянку, площею 1310,00 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім цього, в забезпечення виконання умов кредитного договору від 18 лютого 2008 року були укладені договори поруки з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .