Постанова
Іменем України
02 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 344/17493/15-ц
провадження № 61-6065св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 квітня 2016 року у складі судді Татарінової О. А. та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 липня 2016 року у складі колегії суддів: Пнівчук О. В., Василишин Л. В., Мелінишин Г. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (далі - ДП "Центр ДЗК") про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням строків її виплати.
На обгрунтування позовних вимог зазначала, що з 19 червня 2007 року вона працювала в Івано-Франківській регіональній філії ДП "Центр ДЗК" на посаді секретаря, що підтверджується наказом від 19 червня 2017 року № 35-к. У період з 12 листопада 2007 року по 03 вересня 2012 року переводилася на інші посади. Наказом від 03 вересня 2012 року № 38-к переведена з посади секретаря на посаду заступника головного бухгалтера відділу бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності. Наказом від 31 грудня 2015 року її було звільнено з займаної посади за власним бажанням у зв`язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю на підставі частини третьої статті 38 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), оскільки, починаючи з січня 2014 року відповідач допускав затримку виплати заробітної плати, не нараховував компенсацію у зв`язку з порушенням строків її виплати, у день звільнення повного розрахунку з нею не провів. Згідно з довідкою
від 31 грудня 2015 року № 80-д загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати, за період з червня по грудень 2015 року, складає 45 746,38 грн.
Посилаючись на наведене, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просила стягнути з ДП "Центр ДЗК" на її користь заборгованість з виплати заробітної плати у розмірі 45 746,38 грн та компенсацію у зв`язку з порушенням строків її виплати в сумі 3 700,39 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 06 квітня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ДП "Центр ДЗК" на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати заробітної плати в сумі 45 746, 38 грн та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати у розмірі 3 700,39 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач в порушення трудових прав позивача, допускав затримку у виплаті заробітної плати, компенсацію у зв`язку з порушенням строків її виплати не нараховував, у день звільнення з роботи (31 грудня 2015 року) повного розрахунку з позивачем не провів. Ураховуючи наведене, а також те, що відповідач не спростував правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості з виплати заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 липня 2016 року апеляційну скаргу ДП "Центр ДЗК" відхилено, рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 квітня 2016 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга ДП "Центр ДЗК", у якій заявник просив скасувати рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 липня 2016 року, і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що судами безпідставно покладено в основу рішення надану ОСОБА_1 довідку про заборгованість з виплати заробітної плати станом на 31 грудня 2015 року, підписану директором Івано-Франківської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" ОСОБА_2, який відповідно до наказу ДП "Центр ДЗК" від 18 листопада 2015 року № 309-к був звільнений із займаної посади, а тому не мав повноважень на видачу такого документа. Суди у порушення роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" не навели розрахунку компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.
Крім того, суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, зокрема не врахував, що позовну заяву подано без додержання положень статей 119, 120 ЦПК України 2004 року, зокрема не надано доказів на підтвердження сплати судового збору за вимогу про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, а апеляційний суд зазначені порушення норм процесуального права проігнорував.
Відзив (заперечення) на касаційну скаргу подано не було.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 листопада 2017 року касаційну скаргу ДП "Центр ДЗК" було залишено без руху та надано строк для усунення зазначених у ній недоліків до 27 грудня 2017 року.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
02 лютого 2018 року касаційне провадження передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"
ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з місцевого суду.
19 вересня 2018 року справа передана для розгляду колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Установлені судами фактичні обставини справи
Позивач ОСОБА_1 з 19 червня 2007 року працювала в Івано-Франківській регіональній філії ДП "Центр ДЗК" на посаді секретаря, що підтверджується наказом від 19 червня 2007 року № 35-к.
Наказом від 24 вересня 2015 року № 255 прийнято рішення про закриття Івано-Франківської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", що підтверджується повідомленням про закриття відокремленого підрозділу та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та затверджений план заходів із закриття Івано-Франківської регіональної філії Центру ДЗК.