ПОСТАНОВА
Іменем України
05 грудня 2019 року
Київ
справа №814/2452/16
адміністративне провадження №К/9901/24080/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.12.2016, прийняту у складі головуючого судді Марича Є.В. та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017, прийняту у складі колегії суддів: Бойка А.В. (головуючий), Танасогло Т.М., Яковлєва О.В.
І. Суть спору
1. У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - ГУНП в Миколаївській області), в якому просив суд:
1.1. - - визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Миколаївській області від 07.11.2016 №303 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з національної поліції України;
1.2. - поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді слідчого Казанківського відділення поліції Новобузького відділу поліції;
1.3. - стягнути з ГУ НП в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що пункт 4 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", визначає як одну з підстав звільнення зі служби в поліції звільнення у звязку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, про що особа повинна бути попереджена про майбутнє звільнення за два місяці. При цьому діючим законодавством передбачено, що власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. Але, відповідач за період з 05.09.2016 до дати фактичного звільнення, не запропонував позивачу жодної відповідної посади у складі поліції, хоча позивач проходив службу з 2002 року в органах внутрішніх справ, на момент звільнення мав звання капітана поліції, вислуга років складає 15 років 03 місяці 02 дні.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що з 2001 року по листопад 2015 ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, на час звільнення мав спеціальне звання капітана міліції.
4. 04.01.2016 наказом ГУНП у Миколаївській області №2о/с По особовому складу відповідно до пунктів 9 та 12 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" позивач був призначений на посаду слідчого Казанківського відділення поліції Новобузького відділу поліції з присвоєнням звання капітана поліції.
5. Відповідно до наказу від 04.05.2016 №99 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за статтею 77 частиною першою пункту 5 Закону України "Про Національну поліцію" (через службову невідповідність).
6. Миколаївським окружним адміністративним судом 18.08.2016 по справі №814/1253/16 винесено постанову, якою скасовано наказ від 04.05.2016 №99 та поновлено позивача на посаді слідчого Казанківського відділення поліції Новобузького відділу поліції.
7. На підставі вищевказаної постанови був виданий наказ ГУ НП в Миколаївській області від 02.09.2016 №246 о/с, яким ОСОБА_1 поновлено на службі в поліції.
8. Позивачу 05.09.2016 під підпис вручено попередження про можливе наступне звільнення зі служби в поліції в зв`язку з скороченням займаної посади.
9. 07.11.2016 відповідно до наказу ГУ НП в Миколаївській області №303 о/с позивач був звільнений з посади слідчого Казанківського відділення поліції Новобузького відділу поліції за пунктом 4 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв`язку зі скороченням штатів.
10. Уважаючи вказаний наказ протиправним та таким, що порушує його права та охоронювані законом інтереси, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
11. Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 22.12.2016 позовні вимоги задовольнив.
12. Визнав протиправним та скасував наказ ГУ НПв Миколаївській області від 07.11.2016 №303 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з національної поліції України.
13. Поновив ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді слідчого Казанківського відділення поліції Новобузького відділу поліції.
14. Стягнув з ГУ НП в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 440,35 грн.
15. Стягнув з ГУ НП в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за один місяць в сумі 5371,94 грн.
16. Задовольняючи позовні вимоги цей суд виходив із того, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого частиною другою статті 71 КАС України покладено обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено виконання ним вимог Кодексу законів про працю України в частині запропонування ОСОБА_1 вакантних посад, які наявні в Головному управлінні Національної поліції в Миколаївській області, та які він може займати відповідно до своєї кваліфікації, як і не надано доказів того, що позивач відмовився від запропонованих йому посад.
17. Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 30.05.2017 рішення суду першої інстанції скасував, позов задовольнив.
18. Визнав протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Миколаївській області від 07.11.2016 №303 о/с в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 слідчого Казанківського відділення поліції Новобузького відділу поліції зі служби в поліції за пунктом 4 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
19. Поновив капітана поліції ОСОБА_1 на посаді слідчого Казанківського відділення поліції Новобузького відділу поліції з 08.11.2016.
20. Стягнув з ГУ НП в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 2558,89 гривень.
21. Стягнув з ГУ НП в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за один місяць в сумі 5371,94 гривень.
22. Ухвалюючи таке рішення суд апеляційної інстанції звернув увагу на не вірне застосування судом першої інстанції при розрахунку середньоденного та середньомісячного грошового забезпечення календарних, а не робочих днів. Також, апеляційний суд установив, що при вирішенні питання про поновлення ОСОБА_1 на раніше займаній ним посаді суд першої інстанції не зазначив дату, з якої позивач має бути поновлений на посаді.
IV. Касаційне оскарження
23. У касаційні скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
24. Зокрема, скаржник наводить доводи аналогічні доводам апеляційної скарги, здійснює виклад обставин та надає їм відповідну оцінку, цитує норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями. Рішення в частині стягнення грошових сум не оскаржувалися.
25. Заперечень на касаційну скаргу позивач не надав.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
26. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
28. 02.07.2015 Верховною Радою України прийнято Закон України №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII), який набрав чинності з 07.11.2015.
29. Відповідно до пунктів 9, 10 розділу 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
30. Згідно з приписами статті 58 Закону України "Про Національну поліцію" призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов`язків.
31. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
32. Згідно із статтею 68 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров`я, ставлення до виконання службових обов`язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції.
33. Поліцейський, посада якого була скорочена і якого не призначено на іншу посаду в поліції відповідно до частини другої цієї статті, після закінчення двомісячного строку з дня попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції має бути звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 цього Закону.
34. Переважне право на залишення на службі в поліції при реорганізації надається поліцейським з більш високими кваліфікацією та досягненнями у службовій діяльності. За рівних умов щодо кваліфікації та досягнень у службовій діяльності перевага в залишенні на службі надається особам, які мають таке право відповідно до вимог законодавства.
35. Поліцейський, посада якого була скорочена, до дня його призначення на іншу посаду в поліції або звільнення зі служби в поліції зобов`язаний виконувати обов`язки за останньою посадою, яку він займав, якщо керівник органу (закладу, установи) поліції не покладе на нього інші обов`язки.
36. Відповідно до пункту 4 Розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
37. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема, у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.