ПОСТАНОВА
Іменем України
06 грудня 2019 року
Київ
справа №815/7290/16
адміністративне провадження №К/9901/3763/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду 29 серпня 2017 року (колегія суддів у складі головуючого судді Яковлєва О.В., суддів: Зуєвої Л.Є., Танасогло Т.М.)
у справі № 815/7290/16
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Одеській області
про скасування рішення, поновлення на роботі, стягнення коштів.
I. ПРОЦЕДУРА
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - ГУ НП), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП від 04 листопада 2016 року № 2716 в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" старшого сержанта поліції Гайдаржи В.П., поліцейського Іванівського відділу поліції Роздільнянського відділу поліції ГУ НП;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП від 15 листопада 2016 року № 1321 о/с в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" старшого сержанта поліції ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на посаді слідчого Іванівського відділу поліції Роздільнянського відділу поліції ГУ НП;
- стягнути з ГУ НП на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 листопада 2016 року по дату прийняття судового рішення.
2. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
3. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду 29 серпня 2017 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2017 року скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано наказ ГУ НП від 04 листопада 2016 року № 2716 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, та наказ ГУ НП від 15 листопада 2016 року № 1321 о/с, в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію"; поновлено ОСОБА_1 на посаді поліцейського Іванівського відділення поліції Біляївського відділу поліції ГУ НП з 16 листопада 2016 року; стягнуто з ГУ НП на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період з 16 листопада 2016 року по 29 серпня 2017 року, у сумі 30488,01 грн. 01 коп.
4. У поданій касаційній скарзі ГУ НП із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції, залишити постанову суду першої інстанції в силі.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що старший сержант поліції ОСОБА_1 проходив службу в поліції, на посаді поліцейського Іванівського відділу поліції Роздільнянського відділу поліції ГУ НП.
6. Наказом т.в.о. начальника ГУ НП від 04 листопада 2016 року № 2716 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" за грубе порушення вимог чинного законодавства та Присяги працівника поліції, що виразилося у незаконному проникненні до будинку ОСОБА_2, неправомірному застосуванні заходів поліцейського примусу, ненаданні домедичної допомоги та несвоєчасному доставлені потерпілого до медичної установи, неповідомленні свого керівника про застосування фізичної сили та спецзасобів, старшого сержанта поліції ОСОБА_1, поліцейського Іванівського відділу поліції Роздільнянського відділу поліції ГУ НП, звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
7. Наведений наказ ГУ НП від 04 листопада 2016 року № 2716 реалізовано наказом ГУ НП від 15 листопада 2016 року № 1321о/с та звільнено позивача з посади з 16 листопада 2016 року.
8. Підставою для видання оскаржуваних наказів були результати службової перевірки щодо подій 05 вересня 2016 року.
9. На підставі наказу ГУ НП від 07 вересня 2016 року № 2153 проведено службове розслідування за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 співробітниками Іванівського ВП Роздільнянського ВП ГУ НП, яке мало місце 05 вересня 2016 року, за результатами якого складено висновок.
10. Відповідно до змісту вказаного висновку 05 вересня 2016 року до чергової частини Іванівського ВП Роздільнянського ВП ГУ НП надійшло повідомлення від мешканки с. Калинівка Іванівського району Одеської області ОСОБА_3, яка повідомила, що її співмешканець ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, вчиняє стосовно неї хуліганські дії.
11. Вказана інформація засобами телефонного зв`язку передана черговому слідчому Іванівського ВП Роздільнянського ВП ГУ НП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_4 ., який перебував у смт. Лещівка Іваніського району Одеської області спільно із слідчо-оперативною групою, у складі: оперуповноваженого старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5, поліцейського сержанта поліції ОСОБА_6 та поліцейського старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на відпрацюванні повідомлення про вчинення крадіжки.
12. Після відпрацювання вищевказаного повідомлення слідчо-оперативна група Іванівського ВП у вказаному складі прибула до с. Калинівка. Прибувши на вул. Степову приблизно о 22 год. 20 хв., до співробітників поліції звернулась заявниця ОСОБА_3 та повідомила, що її колишній цивільний чоловік ОСОБА_2 прийшов за адресою їх проживання, де, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, наніс їй декілька ударів по спині та вигнав з будинку.
13. Прибувши до вказаного будинку співробітники поліції виявили, що ворота будинку зачинені, після чого запитали дозволу на вхід у ОСОБА_3, яка в усній формі надала відповідний дозвіл. Після входу на територію домоволодіння співробітники поліції виявили, що двері до будинку зачинені, за усною згодою ОСОБА_3 співробітники поліції, не переконавшись у належності будинку заявниці, не провівши жодних дій, спрямованих на встановлення законного власника будинку у вигляді опитування сусідів, прийняли рішення про проникнення до домоволодіння за вказаною адресою.
14. З цією метою поліцейський ОСОБА_1 заліз у відкрите вікно, розташоване з лівого боку будинку, після чого відкрив вхідні двері та впустив до приміщення старшого лейтенанта поліції слідчого ОСОБА_4, оперуповноваженого ОСОБА_5 та поліцейського сержанта поліції ОСОБА_6 .
15. У приміщенні кімнати, розташованої з лівого боку будинку, на ліжку спав ОСОБА_2 . В ході службового розслідування не встановлено точних обставин нанесення тілесних ушкоджень останньому, однак в ході відібрання пояснень у громадянина ОСОБА_2 він пояснив, що проживає у будинку АДРЕСА_1 спільно із дружиною ОСОБА_7 та трьома малолітніми дітьми. Раніше проживав у своєму будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2, спільно із цивільною дружиною ОСОБА_3 та їх спільними дітьми. Раніше його дочка ОСОБА_8 скаржилася батьку на поведінку нового співмешканця ОСОБА_3, який, зловживаючи алкогольними напоями, веде себе агресивно, у зв`язку з чим вона боїться приїжджати до матері.
16. Опитуваний ОСОБА_2 особисто знайомий із співмешканцем ОСОБА_3 - ОСОБА_9 і 05 вересня 2016 року потерпілий приїхав до с. Калинівка вказати ОСОБА_9 на його неналежну поведінку.
17. Так, приблизно о 20 год. 00 хв. 05 вересня 2016 року ОСОБА_2 приїхав до будинку за вказаною адресою, зайшов на подвір`я, йому на зустріч вибігла ОСОБА_3, після чого з будинку вийшов ОСОБА_9 . Після розмови чоловіків ОСОБА_9 спільно із ОСОБА_3 та дітьми поїхали до будинку ОСОБА_9 . При цьому ОСОБА_3 повідомила, що викликає поліцію.
18. Після від`їзду ОСОБА_3 і її співмешканця ОСОБА_2 зачинив будинок та ліг спати. Прокинувшись через відчуття болю та нанесення ударів, ОСОБА_2 побачив, що знаходиться на підлозі, при цьому світло у кімнаті вимкнене, а з усіх боків йому наносять удари. Потім у кімнаті ввімкнули світло та він побачив, що на ліжку стоїть раніше незнайомий йому чоловік у чоботях військового зразка та чорній формі співробітника поліції, зовні схожий на старшого сержанта поліції ОСОБА_1, а з іншого боку, біля бильця ліжка стоять двоє інших співробітників поліції, зовні схожих на старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 та сержанта поліції ОСОБА_6 . При цьому, старший лейтенант поліції ОСОБА_5, з яким ОСОБА_2 особисто знайомий, стояв біля входу до кімнати. ОСОБА_2 почав запитувати у чому річ, однак співробітники поліції, не пояснивши підстав вторгнення, наділи на останнього кайданки.
19. Після фактичного затримання поліцейський сержант поліції ОСОБА_6, на прибудинковій території будинку за вказаною адресою склав стосовно ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 175 КУпАП. Після закінчення оформлення адміністративного матеріалу, співробітники поліції посадили ОСОБА_2 до службового автомобіля та відвезли до Іванівського ВП Роздільнянського ВП ГУ НП. На території домоволодіння АДРЕСА_2, одразу після нанесення ударів ОСОБА_2 відчув різкий біль з лівого боку живота, про що неодноразово повідомляв співробітників поліції, прохаючи застібнути кайданки спереду.
20. У адміністративній будівлі Іванівського ВП Роздільнянського ВП ГУ НП біль в районі живота посилювався, у зв`язку із чим ОСОБА_2 звернувся до співробітників поліції із проханням про його транспортування до медичного закладу. Співробітники поліції, а саме: слідчий старший лейтенант поліції Піщанський Д.М., оперуповноважений старший лейтенант поліції ОСОБА_5, поліцейський сержант поліції ОСОБА_6 та поліцейський старший сержант поліції ОСОБА_1, на службовому автомобілі відвезли ОСОБА_2 до Іванівської центральної районної лікарні, де останньому встановлено діагноз: закрита травма живота, розрив селезінки, внутрішньочеревна кровотеча, гостра анемія важкого ступеня, геморагічний шок, забій, синці м`яких тканин спини, плечей, садно біля правого плеча, алкогольне сп`яніння.
21. У результаті отриманих травм ОСОБА_2 проведено операцію: верхньосрединна лапаротомія. Спленектомія. Дренування черевної порожнини.
22. У висновку зазначено, що вказані обставини підтверджуються відібраними поясненнями ОСОБА_2, ОСОБА_7 ОСОБА_10 .. ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_14, вилученим відеофайлом камери зовнішнього спостереження Іванівського ВП Роздільнянського ВП ГУ НП.
23. Опитані слідчий ОСОБА_4, оперуповноважений ОСОБА_5, поліцейський ОСОБА_6, поліцейський ОСОБА_1 надали аналогічні пояснення, пояснивши, що у період часу з 05.09.2016 на 06.09.2016 вони спільно несли службу в складі слідчо-оперативної групи Іванівського ВП Роздільнянського ВП ГУ НП.
24. У середині будинку всі співробітники, крім старшого лейтенанта ОСОБА_5 зайшли до кімнати, у якій на ліжку лежав ОСОБА_2, підійшовши до якого старший сержант поліції ОСОБА_1 почав його будити, штурхаючи в плече.
25. Коли ОСОБА_2 прокинувся, то різко піднявся з ліжка та, нібито, розпочав нецензурно висловлюватися в бік співробітників поліції, розмахувати кулаками. Далі сержант поліції ОСОБА_6 схопив його за праву руку та потягнув донизу, в результаті чого ОСОБА_2 впав на підлогу, а старший лейтенант поліції ОСОБА_4 підійшов та одяг ззаду на нього кайданки.
26. Після закінчення оформлення адміністративного матеріалу правопорушник почав скаржитися на біль в районі живота. Співробітники поліції запропонували ОСОБА_2 проїхати до Іванівської ЦРЛ, на що останній дав свою згоду та у супроводі вказаних співробітників поліції, на службовому автомобілі приїхали до Іванівського ВП Роздільнянського ВП ГУ НП, де взяли направлення на медичний огляд і поїхали до Іванівської ЦРЛ.
27. При цьому, опитані співробітники поліції пояснили, що тілесних ушкоджень ОСОБА_2 не спричиняли та свідками протиправних дій з боку співробітників поліції не були.
28. У складеному за результатами перевірки висновку зазначено, що за грубе порушення вимог статті 30 Конституції України, статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-ІV, п. 2 ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 6, ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 7, ч. 1 ст. 8, п.п. 1, 2, 3, 4, ч. 1 ст. 18, п. 14 ч. 1 ст. 23, ч. 7 ст. 42, ч. ч. 1, 4 ст. 43, ч. 2 ст. 44, ч. 6 ст. 46 Закону України "Про Національну поліцію" та Присяги працівника поліції, дії поза межами п. 3.1.8., п. 3.1.9. Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС України від 22 жовтня 2012 року № 940, що виразилося у незаконному проникненні до будинку ОСОБА_2, неправомірному застосуванні заходів поліцейського примусу, ненаданні домедичної допомоги та несвоєчасному доставлені потерпілого до медичної установи, неповідомленні свого керівника про застосування фізичної сили та спецзасобів, старшого сержанта поліції ОСОБА_1, поліцейського Іванівського відділення поліції Роздільнянського відділу поліції ГУ НП, звільнити зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
29. Таким чином, на підставі висновків службового розслідування, враховуючи наказ ГУ НП від 04 листопада 2016 року № 2716 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", відповідач видав наказ від 15 листопада 2016 року № 1321 о/с, відповідно до якого ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
30. Вважаючи зазначені накази відповідача незаконними, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
31. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості висновків службового розслідування та правомірності звільнення позивача.
32. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції все ж погодився з висновком про те, що ОСОБА_3 є користувачем будинку ОСОБА_2, а відтак мала право на надання усного дозволу для проникнення поліцейських до будинку.
33. Водночас, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до пояснень безпосередньо потерпілого ОСОБА_2 останній не надав стверджувальної відповіді про застосування стосовно нього фізичної сили поліцейським ОСОБА_1 .
34. При цьому, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав, а суд не зібрав, жодного належного доказу, що беззаперечно підтверджує факт побиття позивачем громадянина ОСОБА_2, а також доказів, підтверджуючих причинно-наслідковий зв`язок між будь-якими діями позивача та проведеною потерпілому операцією.
35. Своєю чергою, із матеріалів проведеного службового розслідування та пояснень сторін у справі вбачається, що позивач не вдягав кайданки на ОСОБА_2, а також не використовував будь-яких інших спеціальних засобів стосовно останнього. Отже, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим висновок службового розслідування щодо протиправного неповідомлення позивачем свого керівника про факт застосування фізичної сили та спецзасобів.
36. Згідно з висновками проведеного службового розслідування не вбачається, яку саме домедичну допомогу повинен був надати позивач громадянину ОСОБА_2 до моменту його доставки в заклад охорони здоров`я. Тоді як, саме працівники поліції доставили ОСОБА_2 до лікарні.