ПОСТАНОВА
Іменем України
05 грудня 2019 року
Київ
справа №638/11335/16-а
адміністративне провадження №К/9901/20474/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Харкова, про зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Харкова на постанову Дзержинського районного суду міста Харкова від 23.09.2016, прийняту у складі головуючого судді Наумової С.М., та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016, постановлену у складі колегії суддів: Кононенка З.О. (головуючий), Бондара В.О., Калитки О.М.
І. Суть спору
1. У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду міста Харкова з позовом до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Харкова, в якому просив суд зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Білокнова О.В., вжити заходи для примусового виконання рішення суду шляхом накладення штрафу.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач ОСОБА_1, що відповідач відмовляється в добровільному порядку виконати судове рішення, зокрема, посилаючись на втрату або знищення пенсійної справи ОСОБА_1 та вважає це підставою для невиконання судового рішення.
3. Позивач уважає невиконання відповідачем державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Білокновим Олексієм В`ячеславовичем своїх службових обов`язків щодо вжиття заходів примусового виконання постанови Дзержинського районного суду від 30.10.2014 по справі № 638/14381/14-а незаконним, протиправним і таким, що порушує права, свободи та інтереси позивача.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Судами попередніх інстанцій установлено, що постановою Дзержинського районного суду від 30.10.2014 по справі № 638/14381/14-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2014, позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.
5. Визнано протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова щодо відмови в поновленні виплати пенсії за віком ОСОБА_1 .
6. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м.Харкова поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 22.02.2014 у розмірах відповідно чинного законодавства.
7. 08.02.2016 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ЦВС ГТУЮ у Харківській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 50119331 за виконавчим листом № 638/14381/14-а виданим 13.01.2016 Дзержинським районним судом м. Харкова.
8. Відповідно листа УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова № 8/А-11 від 25.01.2016 на виконання постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.10.2014 по справі 638/14381/14-а боржником поновлено виплату пенсії у розмірі мінімальної пенсії на дату припинення - серпень 1994 в розмірі 1грн 20 коп.
9. Вiдповiдно до постанови про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 50119331 вiд 08.02.2016, державним виконавцем Шиндель В.А. відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 638/14381/14-а виданого 13.01.2016 Дзержинським районним судом м. Харкова про зобов`язання УПФУ в Дзержинському районі м.Харкова поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 22.02.2014 у розмірах відповідно до чинного законодавства.
10. Не виконання боржником без поважних причин вимог державного виконавця щодо виконання постанови суду від 30.10.2014, зазначених у постанові про відкриття виконавчого провадження від 08.02.2016, складається у тому, що пенсійна справа ОСОБА_1, відсутня, також відсутня будь-яка інформація щодо нарахування пенсії заявниці в управлінні, в архівному відділі виконавчого комітету Харківської міської ради та в Харківському обласному центрі по нарахуванню та здійсненню виплат, а також документи, що підтверджують стаж роботи ОСОБА_1, надані не були, тому боржником було поновлено виплату пенсії з 22.02.2014 у розмірі, визначеному на дату припинення її виплати, що не відповідає прийнятому судом рішенню за позовом ОСОБА_1, в якому чітко зазначено, що відповідач мав проводити виплати пенсії в розмірах, відповідно до чинного законодавства.
11. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх прав.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
12. Дзержинський районний суд м. Харкова постановою від 23.09.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016, позовні вимоги задовольнив.
13. Зобов`язав державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Білокнова Олексія Вячеславовича вжити заходи згiдно Закону України "Про виконавче провадження" для примусового виконання рішення суду шляхом накладення штрафу, про що винести постанову.
14. Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач діяв всупереч встановленому законом порядку, без з`ясування необхідних обставин, що мають значення, чим порушено законні інтереси позивача.
IV. Касаційне оскарження
15. У касаційні скарзі УПФУ в Шевченківському районі м.Харкова, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, неповного з`ясування обставин справи, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
16. Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
17. Приписами частин першої-другої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
18. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
19. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
21. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регулює Закон України від 21.04.1999 №606-XIV "Про виконавче провадження".
22. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
23. Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати в своїй діяльності порушення прав та інтересів фізичних та юридичних осіб.
24. Вiдповiдно до статті 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.