ПОСТАНОВА
Іменем України
06 грудня 2019 року
Київ
справа №820/1162/17
адміністративне провадження №К/9901/34492/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Прокуратури Харківської області
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року (головуючий суддя - Макаренко Я.М., судді: Мінаєва О.М., Шевцова Н.В.)
у справі №820/1162/17
за позовом Прокуратури Харківської області
до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
про скасування постанови.
І. РУХ СПРАВИ
1. У березні 2017 року Прокуратура Харківської області звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила:
- скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурли В.Е. (далі - державний виконавець, Департамент ДВС відповідно) від 2 березня 2017 року про накладення на Прокуратуру Харківської області штрафу, прийняту у виконавчому провадженні №53229332.
2. В обґрунтування своїх вимог Прокуратура Харківської області зазначила, що встановлений у вимозі державного виконавця від 2 березня 2017 року строк виконання виконавчого листа від 9 грудня 2016 року №820/4128/16 мав закінчитися 15 березня 2017 року, що вказує на передчасне та незаконне, на думку позивача, винесення спірної постанови про накладення штрафу за невиконання боржником рішення суду.
3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року позов задоволено. Скасовано постанову державного виконавця від 2 березня 2017 року про накладення на Прокуратуру Харківської області штрафу.
4. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.
5. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, прокуратура Харківської області звернулася з касаційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
6. Відповідач відзив на касаційну скаргу до суду не подав.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у провадженні Харківського окружного адміністративного суду перебувала справа №820/4128/16 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Харківської області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області про зобов`язання вчинити певні дії.
8. За результатом розгляду вказаної справи, Харківський окружний адміністративний суд прийняв постанову від 14 вересня 2016 року про відмову у задоволенні позову.
9. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року рішення суду першої інстанції у зазначеній справі скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог за період з 15 липня 2015 року по 4 липня 2016 року та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Прокуратури Харківської області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 15 липня 2015 року по 4 липня 2016 року відповідно до частини третьої статті 81 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон №1697-VII). Зобов`язано Прокуратуру Харківської області здійснити перерахунок та виплату заробітної плати ОСОБА_1 за вказаний період з урахуванням проведених виплат. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року у справі №820/4128/16 залишено без змін.
10. На підставі прийнятого судом апеляційної інстанції рішення, Харківський окружний адміністративний суд 9 грудня 2016 року видав виконавчий лист №820/4128/16.
11. 4 січня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від №53229332 з примусового виконання виконавчого листа №820/4128/16, виданого Харківським окружним адміністративним судом 9 грудня 2016 року. Боржнику надано строк для самостійного виконання рішення суду - протягом десяти робочих днів з моменту винесення постанови .
12. Вказана постанова отримана прокуратурою Харківської області 16 січня 2017 року, про що свідчить відмітка штампу вхідної кореспонденції на супровідному листі.
13. 19 січня 2017 року прокуратура Харківської області на адресу Департаменту ДВС надіслала клопотання про неможливість виконати рішення суду із зазначенням причин невиконання судового рішення, який відповідачем отримано 25 січня 2017 року.
14. У вказаному клопотанні прокуратура Харківської області з посиланням на приписи статті 31 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII) просила державного виконавця звернутися до суду щодо роз`яснення постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року у справі №820/4128/16, яка є незрозумілою в частині її виконання стосовно проведення нарахування та виплат заробітної плати стягувачу за період з 15 липня 2015 року по 4 липня 2016 року відповідно до частини третьої статті 81 Закону №1697-VII. Крім того, у клопотанні зазначено, що невиконання судового рішення за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
15. 20 січня 2017 року державним виконавцем на адресу прокуратури Харківської області направлена вимога про зобов`язання виконати у семиденний строк з дня її отримання виконавчий лист Харківського окружного адміністративного суду від 9грудня 2016 року №820/4128/16, про що необхідно повідомити відділ та вказати відповідальну особу за виконання даного рішення та її посаду.
16. 31 січня 2017 року позивачем на адресу Департаменту ДВС надіслано лист за №05/3-121вих17 про неможливість виконати рішення суду із зазначенням зокрема, що у прокуратури Харківської області відсутні правові підстави для перерахунку та виплати заробітної плати поза межами видатків Державного бюджету на оплату праці таких працівників у інших розмірах ніж встановлено Кабінетом Міністрів України. Цей лист Департамент ДВС отримав 3 лютого 2017 року.
17. 2 березня 2017 року державним виконавцем на адресу прокуратури Харківської області направлена повторна вимога про виконання у семиденний строк з дня її отримання виконавчого листа Харківського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2016 року №820/4128/16.
18. Також 2 березня 2017 року державним виконавцем прийнято постанову про накладення на Прокуратуру Харківської області штрафу в розмірі 5 100 грн у зв`язку з невиконанням боржником рішення суду та законних вимог державного виконавця.
19. 9 березня 2017 року прокуратура Харківської області отримала вищевказану вимогу державного виконавця та постанову про накладення штрафу від 2 березня 2017 року.
20. Вважаючи незаконною постанову державного виконавця про накладення штрафу, прокуратура Харківської області звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
21. Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що невиконання судового рішення в частині виплати коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу в такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
22. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову апеляційний суд керувався тим, що приймаючи оскаржувану постанову державний виконавець діяв на підставі та відповідно до вимог діючого законодавства, оскільки прокуратурою Харківської області без поважних причин не було здійснено перерахунку заробітної плати ОСОБА_1 відповідно до рішення суду.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
23. Прокуратура Харківської області у своїй касаційній скарзі посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
24. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки доводам позивача стосовно того, що при прийнятті спірного рішення відповідач діяв з порушенням статті 19 Конституції України, статей 18, 63, 75, 76 Закон №1404-VIII та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року №512/5.
25. Прокуратура Харківської області вважає, що спірна постанова винесена державним виконавцем з перевищенням повноважень, оскільки такими повноваженнями наділений лише начальник ДВС який розглядає її за правилами встановленими Кодексом України про адміністративні правопорушення.
26. Крім того, вказує на те, що встановлений у вимозі державного виконавця від 2 березня 2017 року строк виконання виконавчого листа мав закінчитися 15 березня 2017 року, а тому постанова від 2 березня 2017 року про накладення штрафу прийнята передчасно та з порушенням закону.
27. Скаржник також зазначив, що при прийнятті апеляційним судом рішення не враховані висновки Верховного Суду України викладені у постанові від 19 травня 2015 року у справі №667/4594/14-а.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
28. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
29. Спірні правовідносини між сторонами склались з приводу наявності чи відсутності в діях Департаменту ДВС порушень вчинених під час прийняття у виконавчому провадженні №53229332 постанови від 2 березня 2017 року про накладення на прокуратуру Харківської області штрафу.
30. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
31. Порядок та умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі не виконання їх у добровільному порядку визначає Закон №1404-VIII.
32. Згідно частини першої статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.