ПОСТАНОВА
Іменем України
06 грудня 2019 року
Київ
справа №810/3508/16
адміністративне провадження №К/9901/34587/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М. В.,
суддів: Губської О. А., Калашнікової О. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року (суддя Виноградова О.І.)
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2017 року (головуючий суддя - Ісаєнко Ю.А., судді: Губська Л.В., Федотова І.В.)
у справі №810/3508/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант"
до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області та відділу державної виконавчої служби Рокитнянського районного управління юстиції
третя особа ОСОБА_1,
про зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант" (далі - ТОВ "Колекторська компанія "Гарант") звернулося до суду з вказаним позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просило:
- зобов`язати міський відділ державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції звільнити з-під арешту майно ОСОБА_1, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, накладеного постановами державного виконавця від 17 серпня 2009 року серія АК №696541 та від 18 травня 2010 року серія АК №716361;
- зобов`язати відділ державної виконавчої служби Рокитнянського районного управління юстиції звільнити з-під арешту майно третьої особи, що розташоване за вказаною адресою, накладеного постановою державного виконавця від 6 вересня 2010 року в рамках виконавчого провадження №21539651.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що прийняття оскаржуваних постанов про накладення арешту на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 порушують його права, оскільки зважаючи на черговість реєстрації обтяжень, позивач як обтяжувач з вищим пріоритетом, установленим Законом України від 5 червня 2003 року №898-IV "Про іпотеку" (далі - Закон №898-IV), володіє переважним та першочерговим правом перед іншими кредиторами ОСОБА_1 на отримання задоволення своїх вимог за рахунок іпотечного майна, зокрема шляхом відчуження предмета іпотеки іншій особі.
3. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2017 року, позов задоволено. Скасовано записи про державну реєстрацію обтяження - арешту нерухомого майна ОСОБА_1, а саме: квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, накладеного постановою міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції від 17 серпня 2009 року серія АК №696541, який зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна 18 серпня 2009 року за №10359045 та постановою від 18 травня 2010 року серія АК №716361, який зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна 18 травня 2010 року за №10360074. Скасовано запис про державну реєстрацію обтяження - арешту нерухомого майна ОСОБА_1, а саме: квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, накладеного постановою відділу державної виконавчої служби Рокитнянського районного управління юстиції від 6 вересня 2010 року в рамках виконавчого провадження №21539651, який зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна 24 вересня 2010 року за №10285875.
4. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
5. У запереченнях на касаційну скаргу ТОВ "Колекторська компанія "Гарант" просить відмовити у її задоволенні, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити в силі.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17 серпня 2007 року між Акціонерним банком "Банк регіонального розвитку" (далі - АБ "БРР", банк відповідно) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір №11/03-38, згідно якого позичальнику надано кредит в розмірі 37 000 доларів США зі сплатою процентів в порядку і на умовах, визначених цим договором. Кінцевим терміном повернення кредиту встановлено 16 серпня 2012 року.
7. 17 серпня 2007 року між АБ "БРР" (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір предметом якого є квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний договір зареєстрований в Державному реєстрі іпотек за №6170.
8. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 9 листопада 2012 року у справі №1003/7495/12 (2/1003/2289/12) задоволено позов АБ "БРР" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з відповідачів на користь банка заборгованість за кредитним договором в сумі 485 686 грн 04 коп.
9. 30 вересня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" (далі - ТОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М"), яке діяло як управитель активами АБ "БРР", переданими в управління відповідно до договору від 20 листопада 2013 року (управитель), та ТОВ "Колекторська компанія "Гарант" (новий кредитор) укладено договір №012 про відступлення права вимоги (цесії) за кредитним договором від 17 серпня 2007 року №11/03-38.
10. 7 липня 2016 року між ТОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" (управитель) та ТОВ "Колекторська компанія "Гарант" (новий кредитор) було укладено договір про відступлення прав за іпотечним договором, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Татаринцевою Є.А., зареєстрований в реєстрі за №218.
11. Відповідно до пункту 1.4 зазначеного договору права іпотекодержателя за іпотечним договором, які відступаються на користь нового кредитора відповідно до умов цього договору, зокрема, включають: право на звернення стягнення (в тому числі дострокове) на предмет іпотеки у випадках, передбачених іпотечним договором; право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки в порядку та обсязі, передбаченому законодавством України, іпотечним договором та кредитним договором, а також будь-які інші права іпотекодержателя, передбачені законодавством України, іпотечним договором та кредитним договором.
12. ТОВ "Колекторська компанія "Гарант", маючи намір здійснити продаж предмета іпотеки звернулося до приватного нотаріуса Татаринцевої Є.А. з проханням про нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу та його державну реєстрацію (на підставі іпотечного договору, який містить відповідне застереження, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві) об`єкту - квартири, що розташована за адресою:
АДРЕСА_1 . Однак, 9 серпня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Татаринцевою Є.А. було прийнято постанову про відмову у вчинення нотаріальних дій, оскільки згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, наявні обтяження у виді накладення арешту на вказане нерухоме майно, зокрема: постановами міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції від 17 серпня 2009 року серії АК №696541 та від 18 травня 2010 року серії та постановою відділу державної виконавчої служби Рокитнянського районного управління юстиції від 6вересня 2010 року в рамках виконавчого провадження №21539651.
14. Також судами встановлено, що постановами міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції було відкрито виконавче провадження №18545504 з виконання виконавчого листа №2-11/10, виданого Рокитнянським районним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" боргу у розмірі 1 061 985 грн 16 коп. Зазначене виконавче провадження було закінчено 31 серпня 2010 року та направлено за належністю до відділу державної виконавчої служби Рокитнянського районного управління юстиції.
15. Вказаний виконавчий лист №2-11/100 надійшов до відділу державної виконавчої служби Рокитнянського районного управління юстиції на виконання 3 вересня 2010 року, а 6 вересня 2010 року державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №21539651. 22 грудня 2010 року прийнято постанову про закриття виконавчого провадження та направлено за територіальністю до відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції.
16. Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на 9 серпня 2016 року накладено арешт на усе майно ОСОБА_1 на підставі постанови відділу державної виконавчої служби Рокитнянського районного управління юстиції від 6 вересня 2010 року прийнятої у виконавчому провадженні №21539651.
17. Позивач вважає, що накладення арешту на нерухоме майно спірними постановами унеможливлює реалізацію ним свого права як іпотекодержателя звернути на нього стягнення, враховуючи його преважне право на задоволення своїх вимог перед іншими кредиторами.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18. Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що наявність у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записів про обтяження нерухомого майна перешкоджає позивачу у реалізації його прав як іпотекодержателя.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
19. ОСОБА_1 у своїй касаційній скарзі посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2017 року, і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
20. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що судами не надано належної оцінки доводам третьої особи стосовно того, що передачі прав та обов`язків по стягненню заборгованості з ОСОБА_1, відповідно до кредитного договору, договору іпотеки,а також рішення суду від АБ "БРР" до ТОВ "Колекторська компанія "Гарант", не переходило.
21. На думку скаржника, ТОВ "Колекторська компанія "Гарант" не є належним позивачем у цій справі, оскільки не має жодних правових підстав представляти інтереси АБ "БРР" у відносинах з ОСОБА_1 .
22. Крім того, вказує на те, що прийняття постанови про арешт майна яке перебуває в іпотеці та заборони на його відчуження не перешкоджає позивачу в реалізації першочергового права задоволення вимог за кредитним договором за рахунок іпотеки перед іншими особами, які не є іпотекодержателями за визначених умов при дотриманні порядку, встановленому законодавством.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
24. Вирішуючи цей спір по суті, суди як першої, так і апеляційної інстанцій виходили з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
25. Проте такий висновок є помилковим, з огляду на наступне.
26. Згідно зі частиною першою статті 2 КАС України (тут і надалі наводиться у редакції, яка була чинна на час звернення до суду з цим позовом) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.