ПОСТАНОВА
Іменем України
06 грудня 2019 року
Київ
справа №295/7640/17
адміністративне провадження №К/9901/46750/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №295/7640/17
за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Житомирі Департаменту патрульної поліції Ковчана Сергія Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Шевчук С.М., суддів Мацького Є.М., Шидловського В.Б.
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього від 11.07.2017 в м. Житомирі та скасувати постанову серії АР №657363 від 11.07.2017 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
2. На обґрунтування позовних вимог посилався на те, що оскаржуваною постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Уважає, що винесена постанова підлягає скасуванню з наступних підстав. Вказує, що він не порушував правила дорожнього руху України, перехрестя проїжджав на дозволений сигнал світлофора зелений миготливий.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Постановою Богунського районного суду міста Житомира від 28 вересня 2017 року позов задоволено частково: скасовано постанову інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Житомирі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії АР № 657363 від 11.07.2017 про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 розпочав рух через перехрестя на дозволений сигнал світлофора, їхав в наміченому напрямку, однак під час руху, змінився сигнал світлофора на забороняючий жовтий, однак він не створюючи перешкод для руху транспортних засобів, не вдаючись до екстреного гальмування, завершив свій рух, що не порушує Правил дорожнього руху України. Інспектором роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Житомирі Департаменту патрульної поліції Ковчан С.Ю., як суб`єктом владних повноважень, не доведено у передбаченому законом порядку правомірність винесення спірної постанови та наявність в діях ОСОБА_1 порушення пункту 8.7.3 "ґ" Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення .
4. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року скасовано постанову Богунського районного суду міста Житомира від 28 вересня 2017 року в частині прийнятого рішення щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії АР № 657363 від 11.07.2017 та прийнято в цій частині нову постанову, якою ОСОБА_1 в задоволенні вказаної позовної вимоги відмовлено. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вчинене позивачем порушення зафіксовано на відеодиску, що міститься в матеріалах справи. При детальному дослідженні відеозапису вбачається, що автомобіль марки ВАЗ, що належить позивачу, рухався через перехрестя, яке регульоване світлофорами, в той момент, коли на світлофорі був увімкнений жовтий сигнал світлофора. Таким чином, позивач допустив порушення вимог пункту 8.7.3. "ґ" Правил дорожнього руху України.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись із постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу. Позивач у касаційній скарзі просить скасувати зазначене судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивач не порушував правил дорожнього руху та не здійснював проїзд на забороняючий сигнал світлофора. Зазначає, що він був на перехресті, а в патрульних поліцейських був увімкнений жовтий сигнал світлофора. Крім того, згідно з пунктом 16.8 Правил дорожнього руху України водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді.
IV. Позиція інших учасників справи
6. Відповідач не скористався правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
7. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 12 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року.
8. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано 21 червня 2019 року для розгляду колегії суддів у складі: Кашпур О.В. (головуючого судді), Радишевській О.Р., Уханенку С.А на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Богданюк від 20 червня 2019 року №794/0/78-19.
9. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 03 липня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 прийнято до провадження.
10. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 05 грудня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 06 грудня 2019 року.
VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
11. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, згідно з постановою в справі про адміністративне правопорушення від 11 липня 2017 року серії АР №657363, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме керуючи автомобілем марки "ВАЗ", номерний знак НОМЕР_1, 11 липня 2017 року о 11:05 год, в м. Житомирі здійснив проїзд перехрестя вулиць Старовільської та Троянівської на забороняючий жовтий сигнал світлофора, чим порушив пункт 8.7.3. "ґ" Правил дорожнього руху України.
VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
12. Конституція України від 28 червня1996 року №254к/96-ВР
Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017)
Частина друга статті 2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частина третя статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.