ПОСТАНОВА
Іменем України
06 грудня 2019 року
Київ
справа №813/3562/16
адміністративне провадження №К/9901/26812/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
Судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №813/3562/16
за позовом ОСОБА_1
до Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області,
про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року (головуючий суддя Грень Н.М.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року (головуючий суддя - Кушнерик М.П., судді Микула О.І., Курилець А.Р.),
ВСТАНОВИВ :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся в суд з позовом до Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, в якому, з врахуванням уточнених позовних вимог, просив:
- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області №2728 від 02.10.2015 р. "Про надзвичайну подію за участі працівника ЛМУ ГУМВС та притягнення винних до дисциплінарної відповідальності" в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ старшого оперуповноваженого сектору розкриття незаконних заволодінь автотранспортом ВКР ЛМУ ГУМВС України у Львівській області майора міліції ОСОБА_1 ;
- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області №772 о/с від 02.11.2015 року "По особовому складу" про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ;
- поновити позивача на службі в органах внутрішніх справ на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття незаконних заволодінь автотранспортом відділу карного розшуку Львівського міського управління Головного управління МВС України у Львівській області;
- стягнути із Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу; стягнути із Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області заподіяну останньому моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в матеріалах службового розслідування жодним чином не вказано яку протиправну діяльність позивачем було вчинено, а також його не було опитано по даному факту.
Позивач вважає, що його звільнення з органів внутрішніх справ відбулось за відсутності правових на те підстав та з порушенням вимог законодавства.
Крім того, позивач в позові наголошує, що в період з 01 вересня 2015 року до 03 листопада 2015 року він перебував на лікарняному.
Позивач вважає, що його права порушені як наказом № 2728 від 02 жовтня 2015 року (про накладення адміністративного стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ) так і наказом № 11278 від 30 жовтня 2015 року про звільнення з ОВС.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач своїми протиправними діями підірвав довіру населення до правоохоронних органів, сформував негативну думку про працівників міліції у громадян щодо спроможності міліції неупереджено, на високому професійному рівні здійснювати покладені на неї завдання з охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю.
Загалом, вчинки, що негативно характеризують працівників органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ, пов`язані насамперед із моральними вимогами, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій, які відображені у ст. 5 Закону України "Про державну службу", Кодексі честі працівника органів внутрішніх справ, Етичному кодексі працівника органів внутрішніх справ тощо.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що навіть у випадку знаходження позивача у стані тимчасової непрацездатності відповідач вправі застосувати до такої особи дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.
Посилання позивача на постанову про закриття кримінального провадження №12015140040002731 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.08.2015 року про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.1 ст.125 КК України, у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення не виключає можливості притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення за порушення службової дисципліни, що зрештою є самостійною підставою для звільнення з органів внутрішніх справ.
Суд першої інстанції також зазначив, що вищевказаною постановою не спростовується факт скоєння позивачем порушення дисципліни.
Оскільки в ході судового розгляду суд першої інстанції не знайшов підтвердження факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то з урахуванням вищевикладеного, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині його поновлення на посаді і як наслідок стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року апеляційну скаргу апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року у справі № 813/3562/16 - скасовано та прийнято нову, якою позов задоволено частково.
В наказі Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області №772 о/с від 02 листопада 2015 року "По особовому складу" про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ, змінено дату звільнення, замість 02 листопада 2015 року, вважати звільненим з 03 листопада 2015 року.
Зобов`язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області внести відповідні зміни в трудову книжку ОСОБА_1
Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 84 грн. 86 коп., з врахуванням усіх обов`язкових платежів.
В решті позову відмовлено.
6. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що позивач своїми діями, що призвели до підриву авторитету органів ОВС ОСОБА_1, на переконання суду апеляційної інстанції, сформував негативну думку про міліцію та дискредитував звання працівника органів ОВС.
Суд апеляційної інстанції погодився з доводами апеляційної скарги, що оскаржуваний наказ по особовому складу про звільнення ОСОБА_1 від 02 листопада 2015 року винесений під час тимчасової непрацездатності позивача, що підтверджується Довідкою про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу ОВС №32 від 24 жовтня 2015 року та листками непрацездатності позивача з 01 вересня 2015 року по 03 листопада 2015 року.
Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що позивач, будучи офіцером та тривалий час працюючи в органах внутрішніх справ, був належним чином усвідомлений з процедурою звільнення працівників міліції і вживав усіх заходів уникнення такого звільнення.
Зокрема, працівники міліції були покарані за несвоєчасне повідомлення керівництва про те, що позивач являється працівником правоохоронного органу.
Посилання позивача на відсутність вироку, примирення сторін, суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги, оскільки таке не звільняє позивача від відповідальності за порушення морально-етичних норм працівника міліції при зазначених обставинах.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу
7. У лютому 2018 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на вказані судові рішення до Верховного Суду.
8. У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року, а в справі ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
9. Скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що підставою позову є грубе порушення встановленого законом порядку звільнення позивача, а саме: звільнення під час тимчасової непрацездатності; порушення процедури і строків застосування такого дисциплінарного стягнення передбаченого спеціальним законодавством.
Скаржник зазначає в касаційній скарзі. Що відповідач не дочекавшись закінчення кримінального провадження, всупереч вимогам частини 2 статті 16 Дисциплінарного статуту виніс оскаржувані накази, навіть незважаючи на тимчасову непрацездатність позивача.
Згідно частини 5 статті 14 Дисциплінарного статуту ОВС перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник, або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Однак, всупереч вказаній нормі, висновок службового розслідування був затверджений 30 вересня 2015 року без надання ОСОБА_1 письмових пояснень.
Крім того, позивач вважає, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм процесуального права.
Відповідачі не надавали відзив на касаційну скаргу.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 2003 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ.
Серенков В.М., старший оперуповноважений сектору розкриття незаконних заволодінь автотранспортом ВКР ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, майор міліції, з 18 вересня 2013 року по 31 серпня 2015 року перебував у декретній відпустці по догляду за дитиною (наказ ГУМВС від 18.09.2013 року №379 о/с).
11. 28 серпня 2015 року до ГУМВС України у Львівській області з чергової частини Личаківського РВ ЛМУ ГУМВС надійшла інформація з приводу того, що о 21:00 год. зареєстровано заяву ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 о 16:30 год. по АДРЕСА_1 Винники, біля входу у Винниківську міську залу наніс ОСОБА_2 тілесні ушкодження, а саме: копнув ногою в ногу та вдарив по обличчю.
Дана заява зареєстрована в журналі СО Личаківського РВ ЛМУ ГУМВС №8839 від 28 серпня 2015 року. Інформація про те, що ОСОБА_1 є працівником міліції до ГУМВС не надходила. У той же час, СВ Личаківського РВ ЛМУ ГУМВС вказані відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України було внесено в ЄРДР №12015140040002731.
12. За даним фактом, відповідно до ст.14 Дисциплінарного статуту ОВС України, з метою з`ясування усіх обставин дисциплінарного проступку, вчиненого особами рядового та начальницького складу ОВС, на виконання п.п.2.1., 2.2.1., 2.2.2. Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в ОВС, затвердженої наказом МВС України №230 від 12 березня 2013 року, наказом ГУМВС №2409 від 31 серпня 2015 року було призначено службове розслідування.
Службовим розслідуванням, на підставі інформації, отриманої 28 серпня 2015 року з чергової частини Личаківського РВ ЛМУ ГУМВС встановлено, що на момент проведення службового розслідування ОСОБА_1 у вказаному кримінальному провадженні про підозру не було оголошено, вирішувалось питання про подальшу підслідність органам прокуратури кримінального провадження №12015140040002731.
13. Також, 18 вересня 2015 року до ГУМВС надійшло звернення громадянина ОСОБА_3, який повідомив, що особистим охоронцем мера м. Винник ОСОБА_4 є діючий працівник міліції ОСОБА_1 , який прикриваючись статусом міліціонера здійснює безчинство та наводить страх на мешканців міста. ОСОБА_1 під приводом захисту інтересів мера ОСОБА_4, нехтуючи правилами дорожнього руху, роз`їжджають на автомобілі останнього "Тойота-Секвоя", наводячи страх на місцевих мешканців.
Слідчий СВ Личаківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області лейтенант міліції Бучинський В.В., при в`їзді на місце події по факту спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ОСОБА_2 в порушення вимог п.2.1. Інструкції про оперативне інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ, внутрішніх військах та навчальних закладах МВС України, затвердженої наказом ОВС України від 22 жовтня 2012 року №940 не встановив об`єктивних даних скоєного кримінального правопорушення та не проінформував з місця події чергову частину про попередню правову кваліфікацію.