ПОСТАНОВА
Іменем України
06 грудня 2019 року
Київ
справа №П/811/1002/16
адміністративне провадження №К/9901/16166/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами справу
за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Притули К.М., суддів Дегтярьової С.В., Момонт Г.М., та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого Шлай А.В., суддів Прокопчук Т.С., Чабаненко С.В.,
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Національного банку України, в якому з урахуванням збільшених позовних вимог просив:
- стягнути на його користь з Національного банку України середній заробіток з 05 березня 2015 року по 11 липня 2016 року за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 79812,64 грн;
- стягнути на його користь з Національного банку України 25000 грн на відшкодування моральної шкоди.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що 05 березня 2015 року він звільнений з роботи на підставі наказу відповідача від 04 березня 2015 року №1405-к згідно з пунктом першим частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015 року в справі №П/811/3113/15, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року, стягнуто на його користь з Національного банку України невиплачену заробітну плату в сумі 17038,12 грн та невиплачену частину вихідної допомоги в сумі 3728,16 грн за період з грудня 2014 року по 05 березня 2015 року, а також моральну шкоду в розмірі 15000 грн. При цьому позивач зазначає, що Національний банк України провів належні йому виплати лише 11 липня 2016 року. За розрахунком позивача до стягнення підлягає сума в розмірі 79812,64 грн (за 334 робочих дня), яку він, посилаючись на приписи статей 116, 117, 233 КЗпП України, просить стягнути на свою користь разом з моральною шкодою в розмірі 25000 грн, завданою такими діями відповідача.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
4. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року - без змін.
5. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, зважаючи на відсутність в діях Національного банку України ознак протиправності при здійсненні розрахунку з позивачем за судовим рішенням.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись із постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року, посилаючись на порушення судами норм права, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
7. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, ухваленими з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник указує на те, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності вини відповідача у затримці виплати заробітної плати при його звільненні є помилковими та не відповідають фактичним обставинам справи.
IV. Позиція інших учасників справи
8. Відповідачем заперечення (відзив) на касаційну скаргу не подано.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
10. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено у новій редакції.
11. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
12. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
13. На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 лютого 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
14. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 06 червня 2019 року касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду: Кашпур О.В. (судді-доповідачу, головуючому судді), Радишевській О.Р., Уханенку С.А., яку ухвалою від 13 червня 2019 року прийнято до провадження.
15. Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами на 06 грудня 2019 року.
VI. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
16. Наказом директора Департаменту персоналу Національного банку України від 04 березня 2015 року №1405-к ОСОБА_1 звільнено з роботи інкасатора відділу перевезення цінностей та організації інкасації Управління Національного банку України в Луганський області з 05 березня 2015 року на підставі пункту першого частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату та чисельності працівників.
17. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015 року в справі №П/811/3113/15, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року, стягнуто з Національного банку України на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату в сумі 17038,12 грн та частину вихідної допомоги в сумі 3728,16 грн, а також 15000 грн на відшкодування моральної шкоди.
18. 24 лютого 2016 року директором Департаменту персоналу Національного банку України видано наказ №1031-к про здійснення виплат ОСОБА_1 на підставі зазначених судових рішень в справі №П/811/3113/15.
19. 24 червня 2016 року позивачем на адресу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подана заява про відкриття виконавчого провадження та направлений виконавчий лист у справі №П/811/3113/15, виданий 20 квітня 2016 року, за яким головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України постановою від 05 липня 2016 року відкрив виконавче провадження №51569061, копія якої 06 липня 2016 року за вих. №20.1-392/14 направлена на адресу боржника - Національного банку України для самостійного виконання у строк до семи днів з дня винесення постанови.
20. 11 липня 2016 року Національним банком України було здійснено перерахування коштів на суму 28647,90 грн з урахуванням обов`язкових податків та зборів на зазначений позивачем картковий рахунок.
21. ОСОБА_1 уважає, що відповідач, порушуючи приписи статей 116, 117 КЗпП України, невчасно провів з ним повний розрахунок, що стало підставою для звернення до суду з позовом.
VІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
22. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.