ПОСТАНОВА
Іменем України
02 грудня 2019 року
Київ
справа №826/781/18
адміністративне провадження №К/9901/22844/19
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
суддя-доповідач Гусак М. Б.,
судді Блажівська Н. Є., Гімон М. М.,
за участю:
секретаря судового засідання Хом`яка О. А.,
представників позивача - Черниша М. О., Коропа О. В.,
представника третьої особи - Твердохліб І. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2019 року (суддя Катющенко В. П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2019 року (судді Файдюк В. В., Коротких А. Ю., Чаку Є. В.) у справі № 826/781/18 за позовом Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАСТОН", про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИЛА:
Комунальне підприємство "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автошляхів та споруд на них Подільського району" (далі - КП "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автошляхів та споруд на них Подільського району"; Підприємство) звернулось до суду з позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві) від 27 жовтня 2017 року № 00007881402 і № 00007851402.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що висновки контролюючого органу є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки фінансово-господарські операції позивача з контрагентом є реальними, що підтверджується належним чином оформленою первинною документацією.
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 25 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2019 року, у задоволенні позову відмовив.
Не погодившись із ухваленими у справі судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права цими судами при розгляді справи, просить їх скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
У поясненнях до касаційної скарги третя особа просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши обґрунтованість оскаржуваних судових рішень у межах наведених у касаційній скарзі доводів, колегія суддів дійшла висновків, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Між позивачем та ТОВ "Вастон" укладено договори поставки (паливо рідинне, газ, оливи мастильні) від 16 травня 2014 року № 16/05-10 та від 26 серпня 2014 року № 85 і № 86. Зазначені договори не були надані позивачем до матеріалів справи, а на підтвердження реального виконання спірних операцій позивачем додано до позовної заяви видаткові накладні та товарно-транспортні накладні.
На підставі висновків акта перевірки від 6 жовтня 2017 року № 405/26-15-14-02-03/3359121 ГУ ДФС у м. Києві прийняло податкові повідомлення-рішення від 27 жовтня 2017 року: № 00007881402 про збільшення на 360399,00 грн суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ); № 00007851402 про збільшення на 417879,00 грн суми грошового зобов`язання з податку на прибуток.
Викладені в акті перевірки висновки про порушення КП "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автошляхів та споруд на них Подільського району" податкового законодавства мотивовані тим, що господарські операції за договорами, укладеними позивачем із Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАСТОН" (далі - ТОВ "Вастон"), не були реальними.
В акті перевірки зафіксовано, що ТОВ "Вастон" знаходиться на обліку в Ужгородській ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області. Директором ТОВ "Вастон" протягом 2014-2015 років була ОСОБА_1 12 квітня 2016 року порушено кримінальну справу № 32016020000000042 за фактом скоєння злочину, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України. Під час досудового розслідування встановлено, що засновник ТОВ "Вастон", яка до березня 2016 року займала посаду директора товариства, не має ніякого відношення до ведення фінансово-господарської діяльності, працює в об`єднанні робітників по комплексному прибиранню - прибиральником. Згідно з протоколом допиту від 26 квітня 2016 року ОСОБА_1 повідомила, що згодилась бути директором товариства за винагороду, без мети ведення фінансово-господарської діяльності, розрахункові рахунки в банківських установах не відкривала та нікого на це не уповноважувала, не мала до них доступу і не розпоряджалася грошовими коштами, які знаходились на них, статутний фонд не формувала та на посаді директора рахувалась лише формально, щомісячну винагороду одержувала.
Таким чином, контролюючий орган дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Вастон" направлені не на досягнення взаємної вигоди, а на безпідставне формування податкового кредиту з ПДВ, оскільки: зазначений контрагент є зареєстрованим (перереєстрованим) на підставі недійсних документів; відсутня інформація щодо фізичного переміщення (перевезення) товарів (зокрема, товарно-транспортні накладні); відсутня інформація щодо наявності складських приміщень, устаткування, необхідного для здійснення фінансово-господарської діяльності; відсутні трудові ресурси.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що первинні документи, які стали підставою для формування позивачем витрат у перевіреному періоді за наслідками господарських операцій із ТОВ "Вастон", виписані контрагентом, який здійснював фіктивну діяльність, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених сум вартості придбаних послуг у складі витрат (до 2015 року) та собівартості придбаних товарів (з 2015 року), а також сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.
На обґрунтування своїх рішень суди послалися, зокрема на: ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 22 грудня 2017 року у справі № 760/17411/17 про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності; висновок експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 21 грудня 2018 року №28568/28569/18-32, згідно з яким підписи від імені ОСОБА_1 у наданих на дослідження документах (договір, додаткові угоди, листи, податкові накладні) виконано не ОСОБА_1, а іншою особою; висновок № 2206 судової економічної експертизи від 4 січня 2019 року № 2206 у кримінальному провадженні №32018100070000008; відсутність можливості встановити, чи були наявні у будь-якої іншої особи на час здійснення господарських операцій права на управління підприємством, підписання документів. При цьому, апеляційний суд не взяв до уваги надану позивачем довідку Пенсійного фонду України від 29 листопада 2017 року № 37905/04-11 щодо кількості працівників у ТОВ "Вастон", вважаючи, що вона не спростовує обставин здійснення ним фіктивної діяльності.
Відповідно до частин першої-третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам судові рішення у цій справі не відповідають з огляду на наступне.
Докази, на які послалися суди на обґрунтування своїх рішень, є обов`язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення господарських операцій.
Позивач у касаційній скарзі зазначає, що апеляційним судом не взято до уваги докази, що підтверджують повноваження інших працівників ТОВ "Вастон" на підписання первинних документів; протоколи допиту свідків (водіїв, які здійснювали перевезення палива з нафтобази ТОВ "Вастон" у м. Борисполі на адресу позивача); судові рішення та письмові пояснення, що спростовують фіктивність господарської діяльності ТОВ "Вастон" у періоді, що перевірявся (рішення Господарського суду м. Києва від 5 червня 2019 року та рішення Північного апеляційного господарського суду від 6 червня 2019 року у справі № 910/12436/18); господарські договори ТОВ "Вастон" з іншими контрагентами; відомості та документи, що підтверджують участь ТОВ "Вастон" у публічних закупівлях (в яких товариство міг представляти лише генеральний директор ОСОБА_1.); письмові пояснення щодо упередженості свідчень ОСОБА_1 ; надані відповідачем копії письмових документів не відповідають порядку їх засвідчення, не містять відомостей про наявність оригіналів таких доказів; судами взято до уваги докази при відсутності підтвердження надсилання (надання) їх позивачу.