ПОСТАНОВА
Іменем України
06 грудня 2019 року
Київ
справа №500/1561/17
адміністративне провадження №К/9901/44328/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Желєзного І.В., судді Берназюка Я.О., судді Чиркіна С.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області) на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області у складі судді Бурнусуса О.О. від 19 травня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Домусчі С.Д., Коваля М.П., Кравця О.О. від 19 вересня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 15 березня 2017 року № 28 щодо відмови у призначенні пільгової пенсії за Списком № 2;
- зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, періоди роботи позивача з 14 вересня 1985 року по 19 жовтня 1986 року, з 29 листопада 1986 року по 07 квітня 1988 року та з 08 травня 1988 року по 15 вересня 1988 року на посаді моториста - матроса 1 класу т/х "Лоцман -1";
- зобов`язати відповідача призначити та виплатити позивачу пенсію на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком № 2, починаючи з дня звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 24 січня 2017 року.
В обґрунтування вимог позивач зазначає, що має право на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". У лютому 2016 року він звернувся до Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області із заявою про призначення пільгової пенсії за віком за Списком № 2, надавши всі необхідні документи та всі підтверджуючі трудовий стаж документи відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року, позовні вимоги задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що робота, яку виконував позивач протягом періодів, зазначених у трудовій книжці, законодавством віднесена до посад з шкідливими умовами праці, які дають право на пільгову пенсію за Списком №2, а тому ОСОБА_1 має право на пільгову пенсію відповідно до вимог статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а відмова відповідача у призначенні такої пенсії є неправомірною.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19 травня 2017 року та ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права Ізмаїльське об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити у задоволенні адміністративного позову.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано до суду 11 грудня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 663/686/16-а.
Справу передано до Верховного Суду 22 березня 2018 року.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 червня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О. та Чиркіна С.М.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшла заява про заміну сторони у справі № 500/1561/17 з Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що позивач 24 січня 2017 року звернувся до Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Ізмаїльським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Одеської області винесено рішення від 15 березня 2017 року № 28, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю 12 років 06 місяців спеціального стажу.
Пенсійним органом встановлено, що загальний стаж позивача складає 36 років 2 місяці та 19 днів, пільговий стаж згідно з довідкою № ОРП/22 від 11 січня 2017 року, виданою ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство", становить 12 років 1 місяць 29 днів. До пільгового стажу позивача не зараховано період роботи з 14 вересня 1985 року по 19 жовтня 1986 року, з 29 листопада 1986 року по 07 квітня 1988 року, з 08 травня 1988 року по 15 вересня 1988 року на посаді моториста - матроса І класу в ДП "Ізмаїльський морський торгівельний порт", оскільки розділом ХХХ Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад, затверджених постановою Кабінету Міністрів 22 серпня 1956 року № 1173, передбачено посади та професії мотористів, старших мотористів річкового флоту за умови зайнятості на відповідних роботах повний робочий день. Період роботи, зазначений в пільговій довідці № 314 від 23 грудня 2015 року, до пільгового стажу не відноситься, оскільки посада моториста-матроса згідно з Списком № 2, затвердженого постанову Кабінету Міністрів України № 1173 від 22 серпня 1956 року, не передбачено.
Натомість, згідно з довідкою від 23 грудня 2015 року за № 314, наданою Державним підприємством "Ізмаїльський морський торгівельний порт", ОСОБА_1 працював повний робочий день на Державному підприємстві "Ізмаїльський морський торгівельний порт" на суднах портового флоту в наступні періоди:
з 14 вересня 1985 року по 19 жовтня 1986 року - на посаді моториста - матроса І класу т/х "Лоцман -1" - 1 рік 1 місяць 6 днів;
з 29 листопада 1986 року по 07 квітня 1988 року - на посаді моториста - матроса І класу т/х "Лоцман -1" - 1 рік 4 місяці 9 днів;
з 08 травня 1988 року по 15 вересня 1988 року - на посаді моториста - матроса І класу т/х "Лоцман -1" - 4 місяці 8 днів.
Пільговий стаж складає 2 роки 9 місяців 23 дні.
Також, як зазначено в довідці, позивач виконував роботу з обслуговування головного двигуна та судових механізмів т/х "Лоцман-1" за професією, посадою моторист - матрос 1 класу, що передбачена Списком 2 розділу ХХХ - "Транспорт" підрозділ 2 "Морський флот".
Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанції не прийняли до уваги, що Переліком професій та посад Розділу XXX "Транспорт" Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, передбачені професії та посади мотористів, старших мотористів річкового флоту за умови зайнятості на відповідних роботах повний робочий день.
Відповідно до пункту 9 Порядку застосування Списку №1 та Списку №2 робіт, професій, посад і показників, затвердженого Наказом Мінпраці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, у разі, якщо працівник працює на сумісних роботах, одна з яких Списками не передбачена, пенсія призначається на загальних умовах. При цьому скаржник звернув увагу на те, що згідно з цією постановою право на пільгове пенсійне забезпечення мали мотористи, механіки, а не мотористи - матроси, як зазначено у трудовій книжці позивача.
Від позивача відзиву або заперечень на касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області не надходило, що відповідно до статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (стаття 46 Основного Закону).
Відповідно до статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.