ПОСТАНОВА
Іменем України
06 грудня 2019 року
Київ
справа №812/333/17
адміністративне провадження №К/9901/12313/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №812/333/17
за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного Фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м Донецька про визнання бездіяльності протиправною, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Казначеєва Е.Г., суддів: Ястребової Л.В., Компанієць І.Д.
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обгрунтування
У лютому 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Пенсійного Фонду України (далі - відповідач-1, ПФУ), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач-2, ГУПФУ в Донецькій області), Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м Донецька (далі - відповідач-3, УПФУ у Ворошиловському районі м Донецька), в якій з урахуванням уточнення просив: визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м.Донецька щодо невиплати йому середнього заробітку за час затримки розрахунку в період з 27 жовтня 2015 року по день винесення рішення судом; стягнути на його користь з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 171299,79 грн; рішення суду звернути до негайного виконання у межах стягнення за один місяць та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надати суду звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що з 01 серпня 2007 року позивач працював в УПФУ у Ворошиловському районі м.Донецька на посаді головного спеціаліста юрисконсульта юридичного відділу та з 08 вересня 2010 року - начальника юридичного відділу. Наказом №79-о від 21 жовтня 2014 року був звільнений за згодою сторін згідно пункту 1 статті 36 КЗпП України. При звільненні йому була видана трудова книжка, але не були проведені розрахунки. Відповідач не виплатив нараховану заробітну плату у розмірі 3860,06 грн. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2015 року у справі №812/729/15, що набрала законної сили (ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року, постанова Верховного суду К/9901/21140/18 від 04 жовтня 2018 року) зазначений позов задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність УПФУ у Ворошиловському районі м.Донецька щодо невиплати заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 ; стягнуто з УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті заробітної плати у розмірі 3860,06грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 55145,94 грн з урахуванням належних відрахувань за період з 21 жовтня 2014 року по 26 жовтня 2015 року. Оскільки відповідач до сьогоднішнього часу не провів повний розрахунок при звільненні, позивач просив стягнути на його користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з наступного дня після ухвалення постанови суду з 27 жовтня 2015 року і по день винесення рішення судом у цій справі згідно зі статтями 116, 117 КЗпП України.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду у Ворошиловському районі м. Донецька щодо невиплати заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 .
Стягнуто з УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 171082,68 грн з урахуванням належних відрахувань.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення в частині стягнення на користь ОСОБА_1 з УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька середньої заробітної плати за один місяць у розмірі 4559,48 грн з урахуванням належних відрахувань допущено до негайного виконання.
Відповідно до статті 382 КАС України встановлено судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі, шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Пенсійного фонду України подати у двомісячний строк з дня постановлення рішення в цій справі звіт про виконання рішення суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька не були виплачені належні позивачу суми в день звільнення. Крім того, задовольняючи вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд виходив з того, що оскільки посадові особи відповідача-3 були звільнені саме за наказом Пенсійного фонду України, а відповідно до вимог Положення про управління Пенсійного фонду України в районі, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління ПФУ від 22 грудня 2014 року №28-2, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року № 41/26486 (далі - Положення №28-2) штатний розпис та кошторис видатків на утримання УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька затверджується за наказом ГУПФУ в Донецькій області, то саме від вжиття необхідних заходів другими відповідачами (Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області року та Пенсійним Фондом України) залежить фактична можливість виконання рішення суду УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька на користь позивача.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі відповідно до статті 382 КАС України, шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Пенсійного фонду України подати у двомісячний строк з дня постановлення рішення в цій справі звіт про виконання рішення суду, ухвалено нове судове рішення в цій частині, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. В іншій частині рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі № 812/333/17 залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що позовна заява не містить вимог до ГУПФУ в Донецькій області, ПФУ, а рішення суду не містять зобов`язання їх вчинити будь-які дії. У ході розгляду справи судом апеляційної інстанції не було встановлено порушення прав позивача з боку ПФУ та ГУПФУ в Донецькій області. Таким чином, оскільки судом у даному випадку буд-яких порушень вимог законодавства з боку ПФУ та ГУПФУ в Донецькій області не було встановлено, та не зобов`язано вчинити вказаних відповідачів будь-які дії, відсутні передбачені КАС України підстави для встановлення судового контролю шляхом зобов`язання вказаних відповідачів подати у двомісячний строк з дня постановлення рішення в цій справі звіт про виконання рішення суду.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
02 травня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 про скасування постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року у справі № 812/333/17, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог з приводу встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі відповідно до статті 382 КАС України, шляхом зобов`язання ГУПФУ в Донецькій області, ПФУ подати у двомісячний строк з дня постановлення рішення в цій справі звіт про виконання рішення, а також прийняти нову постанову, якою залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що вказане рішення суду апеляційної інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник не погоджувався з висновком суду апеляційної інстанції, що у ході розгляду справи судом не було встановлено порушення прав позивача з боку ПФУ, ГУПФУ в Донецькій області. Суд першої інстанції вірно встановив та вказав на те, що фактичне виконання рішення суду в справі № 812/729/15 та в цій справі в частині стягнення з відповідача належних позивачеві сум заробітної плати та середнього заробітку є неможливим до відновлення роботи УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька, оскільки відсутні підстави для правонаступництва за наявності обставин, на які посилаються другі відповідачі у відзивах. У зв`язку з чим заборгованість відповідача з виплати належних за судовими рішеннями сум позивачу має неминуче зростати до зазначеного часу. Оскільки посадові особи відповідача були звільнені саме за наказом Пенсійного фонду України, а відповідно до зазначених вимог Положення №28-2 штатний розпис та кошторис видатків на утримання УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька затверджується за наказом ГУПФУ в Донецькій області, то саме від вжиття необхідних заходів другими відповідачами залежить фактична можливість виконання рішення суду УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька на користь позивача.
Скаржник звертав увагу на те, що на момент винесення рішення судом першої інстанції у даній справі у відділі примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Донецькій області знаходився без виконання виконавчий лист у справі № 812/729/15.
Також зазначав, що апеляційна скарга ПФУ підписана представником ПФУ за довіреністю Карпіленко Н.В., проте у даній довіреності не зазначено, що Карпіленко Н.В. наділена правом підпису процесуальних документів в тому числі апеляційних скарг. Тому у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 305 КАС України суд апеляційної інстанції мав закрити апеляційне провадження за поданою ПФУ апеляційною скаргою.
02 травня 2019 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Шарапа В.М., судді Бевзенко В.М., Данилевич Н.А.
Ухвалою Верховного Суду від 06 травня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 червня 2019 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 24 червня 2019 року №812/0/78-19 у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді - доповідача Шарапи В.М. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 № 14), що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 05 грудня 2019 року дана касаційна скарга була прийнята до провадження, закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог пункту 5 частини 1 статті 340 та статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Позиція інших учасників справи
27 травня 2019 року від ПФУ надійшов відзив на касаційну скаргу, де відповідач-1 посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить її відхилити, а рішення прийняте судом апеляційної інстанцій залишити без змін. Вказували на те, що довіреністю від 02 січня 2019 року № 31/06-30 уповноважено представника ПФУ представляти його інтереси, користуючись усіма правами, що надані стороні процесу статтями 44, 47 КАС України. Враховуючи обсяг повноважень наданих представнику, зокрема, оскаржувати рішення суду в апеляційному порядку: підготовку апеляційної скарги, підпис та її подання (стаття 44 КАС України), зазначено в довіреності без обмеження вчинення будь-якої процесуальної дії. Тому, судом апеляційної інстанції правомірно, з дотриманням норм процесуального права, відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою, підписаною представником ПФУ.
Щодо встановлення судового контролю ПФУ зазначили те, що оскільки судом у даному випадку будь-яких порушень законодавства з боку ПФУ та ГУПФУ в Донецькій області не було встановлено, та не зобов`язано вчинити вказаних відповідачів будь-які дії, відсутні передбачені КАС України підстави для встановлення судового контролю шляхом зобов`язання вказаних відповідачів подати у двомісячний строк з дня постановлення рішення в цій справі звіт про виконання рішення суду
27 травня 2019 року від ГУПФУ в Донецькій області надійшов відзив на касаційну скаргу, де відповідач-2 також посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить її відхилити, а рішення прийняте судом апеляційної інстанцій залишити без змін. Вказували на те, що у зв`язку з проведенням антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей на підставі вимог постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595 "Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей" УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька переміщено в населений пункт на території якого органи державної влади здійснюють свої повноваження. Управління тимчасово не виконує покладені на нього функціональні обов`язки. Також зазначали, що складання кошторису видатків на утримання територіального управління також не входять до повноважень головного управління та розробляються безпосередньо територіальними управлінням відповідно до Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 28 лютого 2002 року.
Від відповідача-3 відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Установлені судами фактичні обставини справи
ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому з урахуванням заяв про зміну розміру позовних вимог просив: визнати протиправною бездіяльність УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька щодо невиплати заборгованості по заробітній платі; стягнути з УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька 3860,06 грн в рахунок погашення заборгованості по виплаті заробітної плати; стягнути з УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 30040,24 грн; стягнути з УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька моральну шкоду в сумі 4000 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року та постановою Верховного Суду від 04 жовтня 2018 року у справі № 812/729/15 зазначений позов задоволено частково, а саме:
визнано протиправною бездіяльність УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька щодо невиплати заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 ;
стягнуто з УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті заробітної плати у розмірі 3860,06 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 55145,94 грн з урахуванням належних відрахувань;
постанову в частині стягнення на користь ОСОБА_1 з УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька середньої заробітної плати за один місяць у розмірі 4559,48грн з урахуванням належних відрахувань допущено до негайного виконання;