1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



05 грудня 2019 року

Київ



справа №240/4809/18

адміністративне провадження №К/9901/17583/19



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №240/4809/19

за позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області, Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області про визнання дій протиправними, скасування розрахунку плати за проїзд, постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року, постановлену ОСОБА_2 та

на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Франовської К.С., суддів: Іваненко Т.В., Кузьменко Л.В.



УСТАНОВИВ:

Суть спору

У жовтні 2018 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області (далі - відповідач-1), Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області (далі - відповідач-2) з позовною заявою, у якій просив визнати протиправними дії відповідачів; визнати протиправними та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 23918 від 28 липня 2018 року; визнати протиправною та скасувати постанову від 25 вересня 2019 року № 043462 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700 грн.

Короткий зміст рішень суддів попередніх інстанцій

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року, закрито провадження у справі в частині визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 23918 від 28 липня 2018 року відповідно до акту № 0023918 від 28 липня 2018 року про перевищення транспортними засобами нормативних вагових параметрів автомобіля марки "VOLVO" д.н.з. НОМЕР_1 із загальним причіпом марки "МETACO" д.н.з. НОМЕР_2 на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Закриваючи в частині провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскаржуваний розрахунок плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування не є рішенням (індивідуальним актом) суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача, а тому він не може бути предметом спору. Відсутність спору, своєю чергою, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

24 червня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року, в якій скаржник просив скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У касаційній скарзі скаржник вказував на помилковістю висновків судів першої та апеляційної інстанції про неможливість розгляду цієї справи в порядку адміністративного судочинства. Скаржник зазначав, що за своїм характером спір у цій справі є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Єресько Л.О., суддів Загороднюка А.Г., Соколова В.М. від 30 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 19 вересня 2019 року підготовчі дії закінчено, справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 345 КАС України.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Єресько Л.О., суддів Загороднюка А.Г., Соколова В.М. від 20 вересня 2019 року справу №240/4809/18 за позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області, Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області про визнання дій протиправними, скасування розрахунку плати за проїзд, постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини 6 статті 346 КАС України.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 18 листопада 2019 року справу №240/4809/18 повернуто до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії, при цьому вказавши, що Велика Палата Верховного Суду вже висловила правову позицію з питань юрисдикції спорів щодо оскарження розрахунку плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, зокрема, у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 803/3/18.

Матеріали цієї справи надійшли до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 28 листопада 2019 року та передані для продовження розгляду тій самій колегії суддів (суддя-доповідач Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.).

Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2019 року прийнято до провадження вказану справу та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 345 КАС України.

Позиція інших учасників справи

12 серпня 2019 року від Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області надійшов відзив на касаційну скаргу, де посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить її відхилити, а судові рішення суду першої та апеляційної інстанції залишити без змін. Вказували на те, що заявлена позивачем вимога про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд, не може бути предметом спору в адміністративній справі, оскільки розрахунок розміру шкоди не є адміністративно-правим актом, який спричиняє будь-які правові наслідки для суб`єкта господарювання, та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС України.

Від Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

За змістом пунктів 26, 27 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок № 879) кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.


................
Перейти до повного тексту