1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




ПОСТАНОВА

Іменем України

06 грудня 2019 року

Київ

справа №361/1643/16-а

адміністративне провадження №К/9901/2920/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Желєзного І.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Саприкіної І.В.

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області у складі судді Маценко Н.П. від 22.06.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Кузьменка В.В., Степанюка А.Г. від 01.09.2016

у справі № 361/1643/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Княжицької сільської ради Броварського району Київської області

про скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У березні 2016 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулася до суду з позовом до Княжицької сільської ради Броварського району Київської області (далі також - відповідач), в якому просила скасувати постанову № 7 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Княжицької сільської ради від 05.03.2016, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 152 Кодексу України про адміністративне правопорушення; вирішити питання судових витрат.

2. Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 22.06.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2016, у задоволенні позову відмовлено.

3. 26.09.2016 позивач звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 22.06.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2016; ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.09.2016 відкрито касаційне провадження у справі.

5. У подальшому справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі підпункту 1 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів").

6. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2019 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О., Саприкіної І.В.

7. Заперечень, відзиву на касаційну скаргу до суду від відповідача не надходило.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Згідно з Інформацією Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку позивач є власником земельної ділянки, кадастровий номер якої 3221284001:01:040:0033, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, площа - 0,2764 га.

9. 29.01.2016 мешканці багатоквартирних будинків №4, 4а, 5 по вулиці АДРЕСА_2 звернулися до Княжицької сільської ради із колективним зверненням, у якому просили створити відповідну комісію для вивчення та вирішення питання щодо порушення ОСОБА_1 Правил благоустрою села Княжичі Броварського району Київської області під час використання земельної ділянки по АДРЕСА_2, кадастровий номер якої 3221284001:01:040:0033, площа - 0,2764 га, та притягнути її до відповідальності згідно з нормами чинного законодавства України та вказаними Правилами.

10. Княжицькою сільською радою Броварського району Київської області складено протокол "Про порушення Правил благоустрою села Княжичі Броварського району Київської області" від 29.02.2016 № 29/01 щодо порушення позивачем Правил благоустрою на території села Княжичі Броварського району Київської області, а саме пункту 6.6 Правил: виконання земляних, будівельних та інших спеціальних робіт без дозволу, виданого в установленому законом порядку, встановлення металевої огорожі по периметру земельної ділянки без наявності відповідного дозволу та завезення на земельну ділянку ґрунту та піску в обсягах понад 100 тон з використанням вантажівок, грейдеру без наявності відповідного дозволу; самовільне встановлення об`єкта зовнішньої реклами - рекламного щита з інформацією про будівництво автостоянки без наявності відповідного дозволу; самовільне втручання в інженерні мережі - встановлення бетонних колодязів лівневої каналізації.

11. З відмітки на протоколі вбачається, що після складання зазначеного протоколу депутати Княжицької сільської ради Броварського району Київської області намагалися передати один його примірник позивачу, проте двері її квартири ніхто не відчиняв.

12. Постановою Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Княжицької сільської ради від 05.03.2016 № 7 за вчинення зазначених позивачем порушень на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1360,00 грн.

ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

13. В обґрунтування позовної вимоги ОСОБА_1 зазначила, що оскаржувана постанова є незаконною і такою, що підлягає скасуванню, оскільки земельна ділянка, кадастровий номер якої 3221284001:01:040:0033, належить їй на праві приватної власності та не має характеристик об`єкта благоустрою населеного пункту. Відповідач прийняв оскаржувану постанову на підставі колективного звернення громадян, що проживають у будинку № 5, та на підставі зовнішнього обстеження земельної ділянки депутатами Княжицької сільської ради. Відповідачем розглянуто справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, попри відсутність даних про її сповіщення про дату, час та місце проведення такого.

14. Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що Правилами благоустрою території села Княжичі передбачено перелік установлених законом обмежень на використання земельних ділянок об`єктів благоустрою. Наявність порушень благоустрою території села Княжичі, зафіксованих в оскаржуваній позивачем постанові, зумовлює громадський конфлікт, оскільки ОСОБА_1 звалює сміття та весь непотріб на своїй земельній ділянці, що обурює мешканців сусіднього будинку, які подали колективну скаргу.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що відповідачем доведено факт порушення позивачем пункту 6.6 Правил благоустрою території села Княжичі Броварського району Київської області.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

16. У касаційній скарзі позивач не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що земельна ділянка, кадастровий номер якої 3221284001:01:040:0033, перебуває у приватній власності та не має характеристик об`єкта благоустрою населеного пункту. У протоколі про адміністративне правопорушення не зазначена інформація про місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, або відмітка про те, що особа відмовилася підписати цей протокол. Відповідачем розглянуто справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, попри відсутність даних про її сповіщення про дату, час та місце проведення такого. Під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій не було з`ясовано в повному обсязі обставини справи.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

18. Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Відповідно до положень частини 2 статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

20. Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначаються Законом України "Про благоустрій населених пунктів" (далі також - Закон № 2807-IV, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

21. Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 1 Закону № 2807-IV благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

22. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 10 Закону № 2807-IV до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.

23. Згідно із частиною 1 статті 34 Закону № 2807 -IV правила благоустрою території населеного пункту - це нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.

24. Статтею 12 Закону № 2807-IV передбачено, що суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

До об`єктів благоустрою населених пунктів відповідно до статті 13 зазначеного Закону належать:

1) території загального користування: парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; пам`ятки культурної та історичної спадщини; майдани, площі, бульвари, проспекти; вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; пляжі; кладовища; інші території загального користування;

2) прибудинкові території;

3) території будівель та споруд інженерного захисту територій;

4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.

25. Громадяни у сфері благоустрою населених пунктів згідно із статтею 17 Закону № 2807-IV зобов`язані, зокрема, утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію; дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів.

26. Рішенням 20 сесії Княжицької сільської ради V cкликання від 20.06.2008 №1646 затверджено Правила благоустрою території села Княжичі Броварського району Київської області (далі також - Правила).

27. Пунктом 6.6 вказаних Правил визначено перелік установлених законом обмежень на використання земельних ділянок об`єктів благоустрою, згідно з яким на таких забороняється виконувати земляні, будівельні та інші спеціальні роботи без дозволу, виданого в установленому законом порядку; пошкоджувати тверде покриття доріг, тротуарів, а також самовільно втручатися в інженерні мережі; вивозити і звалювати у невідведених для цього місцях відходи, траву, гілки, деревину, листя та інше сміття, влаштовувати стихійні звалища; складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання за межами будівельних майданчиків; самовільно встановлювати об`єкти зовнішньої реклами, точки торгівлі з лотків, автомобілів і причепів, столиків, візків не у відведених для цього місцях та без наявності відповідного дозволу; самовільно встановлювати об`єкти зовнішньої реклами, точки торгівлі з лотків, автомобілів і причепів, столиків, візків не у відведених для цього місцях та без наявності відповідного дозволу; встановлювати технічні засоби регулювання дорожнього руху без погодження з відповідними органами Міністерства внутрішніх справ України; випасати худобу, вигулювати та дресирувати тварин у не відведених для цього місцях; розпалювати багаття, спалювати сміття, листя, відходи виробництва тощо; кидати сміття, папір, тару на вулицях, площах, парках, інших громадських місцях, а також спалювати сміття в контейнерах та урнах; захаращувати придорожні території, а також балкони, лоджії та вікна і під`їзди будинків та споруд предметами і матеріалами, які негативно впливають на естетичний вигляд та архітектуру їх фасадів; наклеювати інформаційні, агітаційні та рекламні листівки, оголошення і плакати у не відведених для цього місцях; самовільно підключатися до електромережі зовнішнього освітлення та споживати електроенергію без приладів обліку.

28. Згідно з пунктом 4.2 Правил відповідальність за їх виконання покладається на громадян, керівників та службових осіб підприємств, організацій і установ, розташованих на території села.

29. Відповідно до статті 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також - КУпАП) порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

30. Пунктом 4.3 Правил передбачено, що межі об`єктів благоустрою та прилеглих територій визначаються виконавчим комітетом сільської ради у відповідності з договором, який укладається між власником об`єкта благоустрою та комунальним підприємством.

31. Як встановлено судами, позивач є власником земельної ділянки, кадастровий номер якої 3221284001:01:040:0033, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, площа - 0,2764 га.

32. Згідно з оскаржуваною постановою від 05.03.2016 ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене статтею 152 КУпАП, а саме: порушила припис пункту 6.6 Правил благоустрою території села Княжичі Броварського району Київської області шляхом завезення на земельну ділянку, кадастровий номер якої 3221284001:01:040:0033, ґрунту та піску з використанням вантажної техніки та встановлення металевої огорожі по периметру земельної ділянки без наявності дозволу виконавчого комітету; самовільного встановлення об`єкта зовнішньої реклами - рекламного щита з інформацією про будівництво автостоянки та втручання в інженерні мережі; встановлення бетонних колодязів лівневої каналізації, у зв`язку з чим на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1360,00 грн.

33. Зі змісту статті 152 КУпАП вбачається, що відповідальність за даною статтею визначається за порушення правил благоустрою територій населених пунктів.

34. Пунктом 6.6 Правил визначено встановлений законом перелік обмежень щодо земельних ділянок об`єктів благоустрою села Княжичі Броварського району Київської області.

35. Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач покликається на той факт, що судами не з`ясовано обставин щодо належності земельної ділянки, кадастровий номер якої 3221284001:01:040:0033, до території об`єктів благоустрою села Княжичі Броварського району Київської області.

36. На спростування даних доводів суд першої інстанції зазначив, що перебування земельної ділянки у приватній власності не є підставою порушення Правил благоустрою та не звільняє від обов`язку їх виконання.


................
Перейти до повного тексту