ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 872/17/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Могила С.К.,
секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Радгосп "Виноградна Долина"
на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 (суддя Будішевська Л.О.)
за заявою Фермерського господарства "Кандибинське"
про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Регіональній торгово-промисловій палаті Миколаївської області від 22.08.2019 у справі № 6/2019
за позовом Фермерського господарства "Кандибинське"
до Державного підприємства "Радгосп "Виноградна Долина"
про стягнення коштів
за участю:
позивача: Павленко А.А. (адвокат),
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст рішення третейського суду
1. Рішенням Постійно діючого третейського суду при Регіональній торгово-промисловій палаті Миколаївської області від 22.08.2019 (далі - Рішення) у справі №6/2019 задоволено частково позовні вимоги Фермерського господарства "Кандибинське" (далі - позивач); стягнуто з Державного підприємства "Радгосп "Виноградна Долина" (далі - відповідач) 1 380 000,00 грн. основного боргу, 138 000,00 грн. штрафу та 12 908,80 грн. витрат, пов`язаних з вирішенням спору третейським судом.
2. Хід розгляду справи у господарських судах
2.1. 28.08.2019 позивач звернувся до суду з заявою про видачу наказу на примусове виконання Рішення, яка ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 у справі № 872/17/19 прийнята до розгляду.
3. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
3.1. Оскарженою хвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 заяву про видачу наказу на примусове виконання Рішення - задоволено, видано наказ на примусове виконання Рішення.
3.2. Ухвала мотивована відсутністю підстав, визначених статтею 56 Закону України "Про третейські суди" та статтею 355 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), для відмови у видачі наказу на примусове виконання Рішення, а також враховано, що Рішення відповідачем добровільно не виконано.
4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та позиції інших учасників справи
4.1. Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.
4.2. Апеляційна скарга мотивована посиланням на те, що відповідач є державним унітарним підприємством заснованим на державній власності, у зв`язку з чим господарські спори за його участю не належать до компетенції третейських судів; розгляд справи третейським судом відбувся без належного повідомлення відповідача, що є підставою для відмови у задоволенні заяви позивача про видачу наказу.
5. Розгляд апеляційної скарги та позиція Верховного Суду
5.1. У судовому засіданні 04.12.2019 ухвалою суду, постановленою не виходячи до нарадчої кімнати відповідно до положень статті 233 частин 4, 5 ГПК України, у повторному письмовому клопотанні відповідача про відкладення розгляду справи відмовлено.
5.2. Згідно з частиною 2 статті 24 ГПК України справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.
Частиною 2 статті 25 ГПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
5.3. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до частин 1, 2 статті 352 ГПК України питання видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду. Заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.
5.4. Суд касаційної інстанції зазначає, що згідно з частиною 1 статті 354 ГПК України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду розглядається суддею одноособово протягом п`ятнадцяти днів з дня її надходження до суду в судовому засіданні з повідомленням сторін. Неявка сторін чи однієї із сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.
5.5. Частиною 2 статті 354 ГПК України передбачено, що при розгляді заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду за клопотанням однієї із сторін господарський суд витребовує справу з постійно діючого третейського суду, в якому вона зберігається. Справа має бути направлена до господарського суду протягом п`яти днів від дня надходження вимоги. У такому разі строк розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду продовжується до тридцяти днів з дня її надходження до суду.
5.6. Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про третейські суди" при розгляді заяви про видачу виконавчого документа компетентний суд повинен витребувати справу з постійно діючого третейського суду, в якому зберігається справа, яка має бути направлена до компетентного суду протягом п`яти днів від дня надходження вимоги. У такому випадку строк вирішення заяви про видачу виконавчого документа продовжується до одного місяця.
5.7. Судом першої інстанції встановлено, що 22.08.2019 прийнято Рішення, яким стягнуто з відповідача 1 380 000,00 грн. основного боргу, 138 000,00 грн. штрафу та 12 908,80 грн. витрат, пов`язаних з вирішенням спору третейським судом.
5.8. Також встановлено, що Рішення прийняте у спорі, передбаченому договором поставки продукції №1/25-10 від 25.10.2018, згідно з обумовленим у ньому третейським застереженням та є чинним, оскільки в установленому порядку не скасовано.
5.9. Положеннями статті 50 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов`язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень. Сторони та третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення третейського суду.