ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 911/3848/15
Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Білоуса В.В., Жукова С.В., Васьковського О.В., Огородніка К.М., Пєскова В.Г., Погребняка В.Я., Ткаченко Н.Г.
учасники справи:
ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стокхолл"
представник - адвокат Раілко С.В. (довіреність №04/01-19 від 04.01.2019)
боржник - Підприємство зі стовідсотковим іноземним капіталом "Брама-Консалтинг"
кредитор - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк"
Українська універсальна біржа
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест-Естейт"
ліквідатор - арбітражний керуючий Менчак В`ячеслав Володимирович, особисто
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос"
представники - адвокат Ботвінцев Г.А. (довіреність від 08.11.2019), Микитенко О.В. (довіреність від 30.10.2019)
розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 30.05.2019
у складі колегії суддів: Грек Б.М. (головуючий), Остапенко О.М., Отрюх Б.В.
та на ухвалу Господарського суду Київської області (про розгляд заяви ПАТ "Дельта Банк" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута)
від 12.03.2019
у складі судді Наріжного С.Ю.
у справі №911/3848/15
за заявою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
до Підприємства зі стовідсотковим іноземним капіталом "Брама-Консалтинг" та Української універсальної біржі
за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест-Естейт"
про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута
в межах справи про банкрутство Підприємства зі стовідсотковим іноземним капіталом "Брама-Консалтинг"
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
1. Ухвалою Верховного Суду від 26.06.2019 у складі колегії суддів: Катеринчук Л.Й. - головуючої, Білоуса В.В., Погребняка В.Я. відкрито касаційне провадження у справі №911/3848/15 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2019 та ухвалу Господарського суду Київської області від 12.03.2019 та призначено її розгляд на 08.08.2019 о 09:45.
2. У зв`язку з відпусткою судді Погребняка В.Я. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №911/3848/15 визначено колегію суддів у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Білоуса В.В., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2019. Зазначена справа прийнята до провадження новим складом суду ухвалою суду 05.08.2019 з призначеним її розглядом ухвалою Суду 26.06.2019 в судовому засіданні 08.08.2019 о 09:45, в якому оголошувалась перерва до 15.08.2019.
3. Ухвалою від 15.08.2019 Верховний Суд справу №911/3848/15 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2019 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 12.03.2019 (про розгляд заяви ПАТ "Дельта Банк" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута) передав на розгляд Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
4. Ухвалою від 28.08.2019 Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду прийняв справу №911/3848/15 Господарського суду Київської області за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2019 та ухвалу Господарського суду Київської області від 12.03.2019 (про розгляд заяви ПАТ "Дельта Банк" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута) до провадження, вирішив здійснити перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2019 та ухвали Господарського суду Київської області від 12.03.2019 (про розгляд заяви ПАТ "Дельта Банк" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута) у справі №911/3848/15 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича в судовому засіданні 02.10.2019; ухвалами Суду від 02.10.2019 та від 31.10.2019 розгляд касаційної скарги ПАТ "Дельта Банк" у справі №911/3848/15 відкладався відповідно на 31.10.2019 та 12.11.2019.
5. 31.10.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос" (далі - ТОВ "ФК "Геліос") подано до Касаційного господарського суду заяву про заміну кредитора (заявника) правонаступником в порядку статті 52 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в якій заявник просив Суд замінити кредитора - ПАТ "Дельта Банк" у справі про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута у відокремленому провадженні в межах справи про банкрутство №911/3848/15 його правонаступником - ТОВ "ФК "Геліос".
6. Від Підприємства зі стовідсотковим іноземним капіталом "Брама-Консалтинг" (далі - боржник) та ТОВ "Вест-Естейт" надійшли відзиви на касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" (далі - скаржник, ПАТ "Дельта Банк").
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення
7. Ухвалою від 14.09.2015 Господарський суд Київської області порушив провадження у справі №911/3848/15 про банкрутство Підприємства зі стовідсотковим іноземним капіталом "Брама-Консалтинг" за заявою ТОВ "Стокхолл" за загальною процедурою банкрутства, передбаченою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).
7.1. Постановою Господарського суду Київської області від 13.12.2016 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Менчака В.В. та вирішено інші процедурні питання у справі.
8. 02.01.2019 до Господарського суду Київської області звернулося ПАТ "Дельта Банк" із заявою №23.1/2675 від 29.12.2018 про визнання недійсними результатів аукціону, проведеного 17.12.2018 з продажу заставного майна банкрута (восьмикімнатної квартири №100 в місті Києві по вулиці Павлівській 18 , загальною площею 803,5 кв.м.) в порядку частини 8 статті 44, частини 3 статті 55, частини 3 статті 98 Закону про банкрутство, обґрунтована порушенням ліквідатором та організатором аукціону процедури продажу майна боржника з другого повторного аукціону при продажу майна боржника окремими лотами, порушенням дотримання балансу інтересів боржника та кредиторів при обранні зазначеного способу продажу майна боржника, недобросовісністю дій ліквідатора з продажу спірного майна в ліквідаційній процедурі.
9. Ухвалою від 12.03.2019 Господарський суд Київської області відмовив у задоволенні заяви ПАТ "Дельта Банк" №23.1/2675 (вх. №57/19) від 29.12.2018 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута.
9.1. Місцевий суд встановив, що ПАТ "Дельта Банк" є заставним кредитором у справі №911/3848/15 про банкрутство Підприємства зі стовідсотковим іноземним капіталом "Брама-Консалтинг", вимоги якого визнані на суму 13 108 832, 23 грн як такі, що забезпечені відповідно до іпотечного договору №13/07І04/11-КЛТ від 03.06.2011 та включені окремо до реєстру вимог кредиторів.
9.2. Дослідивши лист ПАТ "Дельта Банк" від 05.06.2018 №23.1/2270, місцевий суд дійшов висновку, що зазначеним листом банківська установа фактично встановила умови реалізації заставного майна, однак, зазначений лист-погодження не може вважатися згодою заставного кредитора на продаж майна, що є предметом забезпечення в розумінні статті 42 Закону про банкрутство. Крім того, судом встановлено, що при розгляді заяви арбітражного керуючого Менчака В.В. від 15.05.2018 №15/05/2018-5Б про надання згоди на реалізацію предмета забезпечення, ухвалою Господарського суду Київської області від 26.06.2018 (з урахуванням зміни постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2018) вирішено надати згоду на продаж майна Підприємства зі стовідсотковим іноземним капіталом "Брама-Консалтинг", що є предметом забезпечення кредиторських вимог ПАТ "Дельта Банк" у справі про банкрутство №911/3848/15 на підставі іпотечного договору №13/07І04/11-КЛТ від 03.06.2011, в порядку, передбаченому Законом про банкрутство. За таких обставин, місцевий суд дійшов висновку, що доводи ПАТ "Дельта Банк" в заяві про визнання результатів аукціону недійсними щодо порушення ліквідатором боржника приписів частини 4 статті 42 Закону про банкрутство, зокрема, здійснення реалізації заставного майна без відповідної згоди, є необґрунтованими, оскільки така згода була надана в судовому порядку ухвалою Господарського суду Київської області від 26.06.2018, яка змінена постановою Київського апеляційного господарського суду 27.09.2018.
9.3. Місцевий суд також встановив, що ліквідатором 01.08.2018 укладено з Українською універсальною біржею договір №Б-01/08/18-ДН на організацію та проведення аукціону, а в подальшому між замовником й організатором укладено додаткові угоди до Договору №Б-01/08/18-ДН щодо проведення аукціону з продажу ЦМК, проведення аукціону з продажу майна окремими лотами, проведення повторного аукціону з продажу майна окремими лотами, щодо проведення другого повторного аукціону з продажу майна окремими лотами. Водночас, суд зазначив, що аукціон з продажу ЦМК визнано таким, що не відбувся, у зв`язку з відсутністю учасників (повідомлення №53976 від 06.09.2018).
9.4. Місцевий суд встановив, що зборами комітету кредиторів (протокол №6 від 11.09.2018) прийнято рішення щодо продажу майна боржника частинами та затверджено перелік лотів, в тому числі Лот №1 (восьмикімнатна квартира, що знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Павлівська, 18, кв. 100 ). Водночас, умовами проведення аукціону з продажу майна окремими лотами визначено початкову вартість Лота №1 на суму 32 839 800 грн., яку визначено відповідно до звіту про незалежну оцінку від 01.04.2018. Перший аукціон проводився без можливості зниження початкової вартості, а в подальшому визнаний таким, що не відбувся, у зв`язку з відсутністю учасників (повідомлення №54855 від 17.10.2018). Повторний аукціон також визнано таким, що не відбувся, у зв`язку з відсутністю учасників (повідомлення №55571 від 16.11.2018).
9.5. Місцевий суд зазначив, що за результатами проведення другого повторного аукціону визначено початкову вартість Лота №1 на суму 21 017 472 грн., переможцем визнано ТОВ "Вест-Естейт", що запропонувало найвищу ціну - 2 732 271, 36 грн.
9.6. Дослідивши подані ліквідатором банкрута матеріали, місцевим судом не встановлено обставин, які свідчили б про наявність порушень Закону про банкрутство при проведенні аукціонів з продажу майна банкрута за Лотом №1, що є підставою для визнання результатів спірного аукціону недійсними. Також, суд зазначив, що матеріали справи не містять доказів звернення учасників у справі до суду в порядку частини 3 статті 57 Закону про банкрутство, а заявником не доведено порушення принципів добросовісності, розумності та справедливості під час виконання ліквідатором банкрута своїх повноважень щодо реалізації майна боржника у відповідності до приписів Закону про банкрутство.
Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення
10. Постановою від 30.05.2019 Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" залишив без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 залишив без змін.
10.1. Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що встановлені судами обставини спростовують твердження ПАТ "Дельта Банк" в скарзі щодо порушення ліквідатором банкрута приписів частини 4 статті 42 Закону про банкрутство щодо початку здійснення реалізації заставного майна без відповідної згоди. Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання результатів спірного аукціону недійсними. Крім того, апеляційний суд зазначив, що скаржником не доведено порушення принципів добросовісності, розумності та справедливості під час виконання ліквідатором банкрута своїх повноважень щодо реалізації майна боржника, а зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали місцевого суду, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та досліджені судом апеляційної інстанції в розумінні статей 73, 76-79, 86 ГПК України.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ
Доводи скаржника (ПАТ "Дельта Банк")
11. Скаржник доводив, що всупереч приписам частини 4 статті 42 Закону про банкрутство ліквідатор розпочав реалізацію заставного майна боржника без отримання належної згоди АТ "Дельта Банк" чи суду, що в кінцевому результаті призвело до його продажу за ціною 3 400 грн за квадратний метр, в той час як вартість квадратного метра нерухомості подібного об`єкта становить 40 000 грн, що більш як у 10 разів занижена в порівнянні з ринковою вартістю даної нерухомості у місті Києві, зокрема, визначеної шляхом експертної оцінки спірної квартири (32 839 800 грн) та не може вважатися "справедливою ціною проведених публічних торгів", а є очевидним порушенням вимог частини 1 статті 44 Закону про банкрутство.
11.1. Скаржник зазначив, що ліквідатором не дотримано положень статті 98 Закону про банкрутство щодо необхідності вчинення усіх дій в ліквідаційній процедурі з дотриманням ліквідатором балансу інтересів боржника та кредиторів у справі про банкрутство, оскільки ліквідатором було обрано таку процедуру реалізації майна, яка мала наслідком звуження кола потенційних покупців на ринку нерухомості, відповідно, продаж майна боржника на аукціоні відбувся не за найвищою ціною, а в порушення вимог Закону про банкрутство, за ціною нижчою, ніж ринкова ціна, що призвело до значних втрат ПАТ "Дельта Банк". За таких обставин, наявні підстави вважати, що ліквідатором не дотримано вимог щодо добросовісності та розсудливості його дій у ліквідаційній процедурі.
11.2. Скаржник аргументував, що виходячи з принципу свободи укладення договору (стаття 6 ЦК України) та наданням певної свободи ліквідатору в укладенні договору на продаж майна боржника під час другого повторного аукціонів, ліквідатор не в повному обсязі використав свої повноваження при укладенні договору про організацію торгів з організатором торгів, що в кінцевому результаті призвело до продажу майна за мізерною ціною, а суди не дотрималися принципу верховенства права, контролюючи діяльність ліквідатора при виконанні процедури банкрутства.
Доводи інших учасників справи
12. У відзиві ліквідатора ПІК "Брама-Консалтинг" зазначено, що листом 05.06.2018 №23.1/2270 ПАТ "Дельта Банк" надав згоду на проведення аукціону з продажу майна боржника. Водночас, на думку ліквідатора, Законом про банкрутство не передбачено необхідність додаткового погодження порядку та умов продажу заставного майна. Крім того, встановлення забезпеченим кредитором умов та обмежень до процедури реалізації майна банкрута суперечить абзацу 2 частини 4 статті 42 Закону про банкрутство. Також, ліквідатор зазначив, що скаржником не наведено обставини та не надано належних доказів на підтвердження порушення організатором аукціону вимог щодо порядку організації та проведення аукціону з продажу майна банкрута, передбачених положеннями Закону про банкрутство.
13. У відзиві директор ТОВ "Вест-Естейт", з посиланням на абзац 2 частини 4 статті 42, частину 1 статті 49, статті 54-56, частини 3-5 статті 66 Закону про банкрутство, зазначив, що продаж майна з другого повторного аукціону здійснено відповідно до вимог, передбачених цим Законом. Водночас, скаржником не зазначено обставин та не надано належних доказів на підтвердження порушення організатором аукціону вимог щодо порядку організації та проведення аукціону з продажу майна боржника.
НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
14. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011, чинній на час розгляду спору судами
Частина 1 статті 42 - усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об`єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об`єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
Частина 4 статті 42 - майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду. Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов`язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.
Частина 1 статті 44 - після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.
Частина 8 статті 44 - спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.
Частини 1, 2, 4 статті 59 - оголошення про проведення аукціону на веб-сайті повинно містити відомості про: майно, що продається, його характеристику та місцезнаходження; час та місце проведення аукціону (для електронних торгів - веб-сайт, на якому проводяться електронні торги, та період часу, протягом якого проводяться торги); початкову вартість та відомості про можливість її зниження на тому ж аукціоні; розмір та порядок внесення гарантійного внеску; можливість надання переможцю податкової накладної; продавця майна (найменування, місцезнаходження, засоби зв`язку); порядок, місце, строк і час представлення заявок на участь в торгах; порядок оформлення участі в торгах, перелік документів і вимоги, що пред`являються учасникам, до їх оформлення; порядок і критерії виявлення переможця торгів; строки платежів, реквізити рахунків, на які вносяться платежі; організатора аукціону (найменування, місцезнаходження, засоби зв`язку); спосіб отримання додаткової інформації про проведення аукціону. В оголошенні наводиться текст договору, що укладається на аукціоні, крім умови про ціну та зазначення особи покупця. Якщо продажу підлягає земельна ділянка, то у характеристиці майна зазначається її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо.
Частина 1 статті 65 - якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов`язаний провести повторний аукціон.
Частина 2 статті 65 - якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця протягом місяця організатор аукціону зобов`язаний провести другий повторний аукціон.
Частина 3 статті 65 - якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону.
Частина 1 статті 66 - якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості.
Частина 2 статті 66 - повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону.
Частина 3 статті 66 - якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості.
Частина 4 статті 66 - під час проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості, за відсутності бажаючих укласти договір ліцитатор знижує початкову вартість на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір.
Частина 5 статті 66 - якщо після зниження початкової вартості виявиться бажаючий (бажаючі) укласти договір, аукціон проводиться у загальному порядку.
Частина 3 статті 98 - під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
15. Господарський процесуальний кодекс України
Стаття 2. Завдання та основні засади господарського судочинства
1. Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
2. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
3. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Частина 1 статті 3 - судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Частина 1 статті 74 - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частина 1 статті 236 - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Частина 5 статті 236 - обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
16. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами положень статей 42, 44, 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
17. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права
18. У частині 1 статті 3 ГПК України визначено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
19. Згідно із частиною 3 статті 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.
20. При розгляді заяви про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута судом повинні бути досліджені обставини порядку його організації та проведення, як того вимагають Розділи ІІІ, IV Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
21. Підставами для визнання результатів аукціону недійсними є недодержання ліквідатором або організатором аукціону вимог Закону про банкрутство щодо його проведення, зокрема, порядку визначення початкової вартості майна, яке підлягає реалізації в ліквідаційній процедурі, проведення конкурсу та визначення організатора аукціону, порядку допуску до участі в аукціоні, дотримання строків та часу проведення аукціону, оприлюднення оголошення про проведення аукціону та вимог до його змісту, порядку проведення аукціону (повторного, другого повторного аукціонів).
22. Отже, до предмету доказування недійсності результатів аукціону входять встановлення обставин недотримання ліквідатором та організатором аукціону вимог, які ставляться Законом про банкрутство до його проведення, зокрема, щодо порядку отримання згоди заставного кредитора на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення (стаття 42 Закону); щодо особливостей укладення договору на аукціоні (стаття 50 Закону); щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (статті 64-68 Закону).
23. Між тим, порушення порядку організації будь-якого із названих етапів, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону, є підставою для визнання результатів аукціону недійсними в цілому. Отже, вирішуючи спір щодо визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, суд має встановити факт дотримання порядку його проведення на кожному з таких етапів.
24. Положеннями статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено порядок надання згоди на продаж заставного майна боржника заставним кредитором або судом в разі неотримання згоди від останнього. При цьому, така згода (дозвіл) надається на реалізацію майна боржника в цілому, а не на кожну окрему дію, спрямовану на реалізацію майна боржника, в тому числі на проведення окремого аукціону.
25. Упродовж розгляду даного спору, скаржник зазначає, що ПАТ "Дельта Банк" не відмовляв ліквідатору у погодженні продажу заставного майна Банкрута та погодив реалізацію майна, що є предметом забезпеченням вимог, проте, надання згоди на продаж заставного майна скаржник розуміє, як не одноразову дію, а процес щодо узгодження процедури продажу майна з заставним кредитором.
26. Судами встановлено, що у відповідь на заяву ліквідатора від 25.04.2018 №25/04/2018-1Б про надання згоди на продаж заставного майна, ПАТ "Дельта Банк" листом від 05.06.2018 № 23.1/2270 було надано згоду на реалізацію заставного майна, в тому числі на другому повторному аукціоні, однак із визначенням умов продажу та зазначенням граничної вартості реалізації.
27. Дослідивши зміст вказаного листа-погодження ПАТ "Дельта Банк", суд першої інстанції дійшов до висновку, що зазначений лист-погодження не може вважатися згодою заставного кредитора на продаж майна, що виступає предметом забезпечення, оскільки у листі банківська установа фактично встановлює умови реалізації заставного майна.