ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 1/99
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Булгакової І.В., Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Чупрій А.П.,
представників учасників справи:
позивача - Відкритого акціонерного товариства "Піреус банк МКБ" (далі - ВАТ "Піреус банк МКБ", позивач) - не з`явились,
відповідача - Приватної фірми "Інтервал" (далі - ПФ "Інтервал", відповідач) - не з`явились,
особи, яка подала касаційну скаргу - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) - не з`явились,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 12.01.2010 (головуючий - суддя Желік Б.Є.) та
ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 (головуючий - суддя Скрипчук О.С., судді - Кравчук Н.М., Мирутенко О.Л.)
у справі № 1/99
за позовом ВАТ "Піреус банк МКБ"
до ПП "Інтервал",
про стягнення заборгованості в розмірі 641 172,15 долари США та 35 000 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. В листопаді 2009 року ВАТ "Піреус банк МКБ" (нині перейменоване на Акціонерне товариство "Піреус банк МКБ") звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до ПФ "Інтервал", в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 17.01.2008 № 00443-CL у сумі 641 172,15 долари США та 35 000 грн.
1.2. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов зазначеного кредитного договору.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 12.01.2010, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.04.2010, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
2.2. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
2.3. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 закрито апеляційне провадження у справі № 1/99 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернівецької області від 12.01.2010.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції оскаржувані ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 12.01.2010 у справі № 1/99 скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Місцевий господарський суд:
4.1.1. не застосував норми частини першої статті 524 та статей 553, 554 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
4.2. Апеляційний господарський суд:
4.2.1. помилково застосував приписи статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
5. Позиція інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу АТ "Піреус банк МКБ" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
5.1.1. АТ "Піреус банк МКБ" зокрема звертає увагу, що рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 30.04.2012 у справі № 2-37/12 задоволено позовні вимоги банку про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором поруки від 08.07.2009 № П/00443- СL. Це рішення набрало законної сили 12.10.2012. На думку позивача скаржник не був позбавлений можливості захищати свої права та інтереси фінансового поручителя в межах пред`явленого до нього позову у справі № 2-37/12.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
6.1. Відповідно до частини другої статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження є однією з основних засад судочинства.
6.2. Отже, Держава гарантує право на апеляційний перегляд справи, який здійснюється після її розгляду в суді першої інстанції, а касаційне оскарження допускається у визначених законом випадках.
6.3. Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
6.4. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
6.5. За правилами статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
6.6. Відповідно до частини першої статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Тобто частиною першою статті 254 ГПК України визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким, зокрема розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.
6.7. Одночасно вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок; такий правовий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
6.8. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
6.9. За таких обставин, чинний Господарський процесуальний кодекс передбачає необхідність з`ясування апеляційним господарським судом наявності правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі; чи вирішено місцевим господарським судом питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням.
6.10. Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.
6.11. Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.