Постанова
Іменем України
28 листопада 2019 року
м. Київ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н.С.,
судді: Голубицький С.С.,
Шевченко Т.В.,
секретар судового засідання Безкровний С.О.,
учасники судового провадження:
прокурор Шевченко О.О.,
розглянув у судовому засіданні касаційні скарги засуджених ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2017 року та вирок Дніпровського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040660001577, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, засудженого за ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_2 , засудженого за ч. 2 ст. 296 КК України.
1. Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
ОСОБА_1 виклав вимогу до суду касаційної інстанції про скасування вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2017 року, вироку Дніпровського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року та закриття кримінального провадження. Вимогу мотивував неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що призвело до визнання його винуватим у злочині, який він не вчиняв. Не погоджується із рішенням апеляційного суду про збільшення розміру відшкодування моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_3
ОСОБА_2 виклав вимог до суду касаційної інстанції про скасування вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2017 року, вироку Дніпровського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року та закриття кримінального провадження. Вимогу мотивував неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що призвело до визнання його винуватим у злочині, який він не вчиняв. Не погоджується із рішенням апеляційного суду про збільшення розміру відшкодування моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_3 .
2. Історія провадження, зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
2.1 Суд першої інстанції, рішення якого оскаржується
За вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2017 року засуджено:
- ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю два роки, з покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 частини 1 статті 76 КК України;
- ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю два роки, з покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 частини 1 статті 76 КК України.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на її користь 20 000 грн у рахунок відшкодування спричиненої їй злочином моральної шкоди.
2.2 Суд касаційної інстанції
Постановою Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10 липня 2018 року касаційну скаргу прокурора задоволено, ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2017 року про повернення прокурору апеляційної скарги на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2017 року скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
2.3 Суд апеляційної інстанції, рішення якого оскаржується
Вироком Дніпровського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року апеляційну скаргу прокурора задоволено, апеляційні скарги засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_4 задоволено частково. Вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2017 року стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині призначеного покарання скасовано. Ухвалено новий вирок, яким: ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 296 КК України призначено покарання у виді обмеження волі на строк два роки; ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 296 КК України призначено покарання у виді обмеження волі на строк два роки.
Цим же вироком апеляційного суду виключено з мотивувальної частини вироку суду першої інстанції посилання на спричинення ОСОБА_5 тілесного ушкодження у вигляді синця на зовнішній поверхні лівого плеча у середній третині. Змінено вирок суду першої інстанції в частині цивільного позову та прийнято рішення про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_4 моральної шкоди в розмірі 40 000 грн.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
2.4 Обставини у кримінальному провадженні, встановлені апеляційним судом
ОСОБА_1 27 травня 2016 року приблизно о 22-ій год. проходив поблизу будинку № АДРЕСА_1, де побачив раніше знайомого ОСОБА_5 . Після чого, ОСОБА_1 безпричинно став чіплятися до останнього, висловлюючи йому претензії з приводу його перебування у дворі вказаного будинку та зателефонував своєму братові, ОСОБА_2, повідомивши про свою зустріч з ОСОБА_5 .
У вказаний час ОСОБА_2 одразу прийшов до будинку АДРЕСА_1, де знаходилися ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Там ОСОБА_2, діючи спільно з ОСОБА_1, використовуючи малозначний привід, безпричинно, голосно, стали висловлюватися на адресу ОСОБА_5 грубою нецензурною лайкою та умисно наносити удари ногами по тілу, бажаючи в такий спосіб самоутвердитись за рахунок приниження іншої особи, а ОСОБА_1, який перебував поруч, своєю присутністю чинив психологічний вплив, пригнічуючи волю потерпілого ОСОБА_5 до опору.
В цей час, ОСОБА_4, яка є матір`ю ОСОБА_5, перебуваючи на другому поверсі вказаного будинку та бажаючи припинити хуліганські дії ОСОБА_2 та ОСОБА_1, почала робити останнім зауваження. У відповідь на це, у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 раптово виник намір, спрямований на вчинення хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства. Так, ОСОБА_2 став голосно висловлюватися на її адресу грубою нецензурною лайкою та погрожувати фізичною розправою. При цьому він одразу піднявся сходами до вхідних дверей квартири ОСОБА_4 та, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, схопив її руками за одяг та голосно висловлюючись грубою нецензурною лайкою став виштовхувати її з коридору другого поверху на сходи. У відповідь на це, ОСОБА_4, звільнившись від застосованої до неї фізичної сили з боку ОСОБА_2 та з метою надати допомогу своєму синові ОСОБА_5, одразу вибігла у двір будинку, куди за нею вийшов ОСОБА_2 .
У цей час, ОСОБА_1, перебуваючи біля ОСОБА_5, який у непритомному стані лежав на землі під гойдалкою, розташованою поруч з вказаним будинком, не бажаючи припиняти свої хуліганські дії, та не реагуючи на вимоги ОСОБА_4 припинити побиття її сина, реалізовуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи, що знаходиться в громадському місці, а саме поблизу гуртожитку, розташованого на АДРЕСА_1, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, що виразилося у заподіянні тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_5 множинні удари ногами в область тіла у присутності його матері ОСОБА_4, а ОСОБА_2, який перебував там само та у вказаний час, діючи групою осіб з ОСОБА_1 тримав руками ОСОБА_4 не даючи можливості зупинити хуліганські дії ОСОБА_1, які виразилися у побитті ОСОБА_5, який знаходився у безпорадному стані через стан алкогольного сп`яніння.
Після чого, ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_5 та грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особистою зухвалістю, перебуваючи у громадському місці, безпричинно наніс множинні удари ногами в область тіла ОСОБА_5, супроводжуючи свої дії висловлюванням грубої нецензурної лайки, а ОСОБА_1, діючи групою осіб з ОСОБА_2, тримав руками ОСОБА_4 не даючи можливості зупинити хуліганські дії ОСОБА_2, які виразилися у побитті її сина ОСОБА_5, який перебував у безпорадному стані через стан алкогольного сп`яніння.
Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 своїми хуліганськими діями спричинили ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді: садна на правій половині обличчя (в лобно-тім`яній області справа на межі росту волосся), синця та садна в лівій лобно-тім`яній області на межі росту волосся, які при своєму звичайному перебігу, стосовно живих осіб, мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
Дії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 кваліфіковані судом за ч. 2 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.
3. Доводи інших учасників судового провадження
Прокурор у засіданні касаційного суду заперечувала проти задоволення касаційних скарг засуджених.