Постанова
Іменем України
05 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 629/3787/15-ц
провадження № 61-36018св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Акцент-Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 24 квітня 2018 року у складі судді Коваленко І. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та судових рішень судів попередніх інстанцій
У серпні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Акцент-Банк" (далі - ПАТ "Акцент-Банк", банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.
Короткий зміст ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій
Заочним рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області
від 03 жовтня 2014 року позов ПАТ "Акцент-Банк" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Акцент-Банк" заборгованість за кредитним договором від 07 жовтня 2008 року № AВZ6AN100031024 у розмірі
7 026,78 доларів США, що еквівалентно 81 721,46 грн. Витребувано у
ОСОБА_1 та передано ПАТ "Акцент-Банк": предмет застави - автомобіль DAEWOO, модель: Nexia 1,5 GL, рік випуску: 2008, тип ТЗ: легковий автомобіль,
№ кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2 ; комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) автомобіля DAEWOO, модель: Nexia 1,5 GL, рік випуску: 2008, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1 . Звернуто стягнення на предмет застави: автомобіль DAEWOO, модель: Nexia 1,5 GL, рік випуску: 2008, тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом продажу зазначеного автомобіля ПАТ "Акцент-Банк", з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям зазначеного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, та наданням ПАТ "Акцент-Банк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Вирішено питання розподілу судових витрат.
У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області
від 03 жовтня 2014 року. Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02 грудня 2015 року заочне рішення скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку на 09 грудня 2015 року о 14 годині.
У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ "Акцент-Банк" про визнання недійсним кредитно-заставного договору та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19 грудня 2017 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Заочним рішення Лозівського районного суду Харківської області від 19 грудня 2017 року позов ПАТ "Акцент-Банк" задоволено. В рахунок погашення заборгованості за договором від 07 жовтня 2008 року № ABZ6AN100031024 у розмірі 7 026,78 доларів США - звернуто стягнення на предмет застави автомобіль DAEWOO, модель: Nexia 1.5 GL, рік випуску: 2008, тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом продажу зазначеного автомобіля ПАТ "Акцент-Банк" з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням повноважень на отримання дублікату свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України по свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу або його дублікату для його подальшої реалізації, а також наданням ПАТ "Акцент-Банк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Зобов`язано
ОСОБА_1 передати ПАТ "Акцент-Банк": предмет застави - автомобіль DAEWOO, модель: Nexia 1.5 GL, рік випуску: 2008, тип ТЗ: легковий автомобіль,
№ кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 ; комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) автомобіля DAEWOO, модель: Nexia 1.5 GL, рік випуску: 2008, тип ТЗ: легковий автомобіль,
№ кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат.
Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, у січні 2018 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 26 січня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення його сплати за подання апеляційної скарги на заочне рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19 грудня 2017 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 225,82 грн, надано строк для усунення зазначених недоліків - протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційна скарга ОСОБА_1 подана в порушення вимог частини другої статті 357 ЦПК України та Закону України "Про судовий збір", оскільки заявник не сплатив судовий збір у встановленому законом порядку за подання апеляційної скарги, та не надав доказів щодо його майнового стану, які б свідчили про неможливість сплати ним судового збору, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та залишив його апеляційну скаргу без руху для усунення зазначених недоліків.
27 лютого 2018 року на адресу апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 03 березня 2018 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення відмовлено, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення зазначених недоліків - протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Відмовляючи у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення та, залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд виходив із того, що у клопотанні заявник посилається на ті ж самі підстави, які були зазначені в попередньо поданому клопотанні про звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення його сплати, яким судом вже була надана оцінка.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 24 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19 грудня 2017 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що копію ухвали суду
від 03 березня 2018 року заявник отримав 22 березня 2018 року, станом на
24 квітня 2018 року недоліки апеляційної скарги не усунув, а тому суд, керуючись частиною третьою статті 185 та частиною другою статті 357 ЦПК України, визнав її неподаною та повернув заявнику.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У червні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій заявник просив скасувати ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 24 квітня 2018 року та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що при розгляді поданих ним клопотань про звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення сплати судового збору до ухвалення у справі судового рішення, апеляційний суд не надав належної оцінки наданим доказам та наведеним доводам щодо неможливості сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі, чим обмежив йому право на доступ до правосуддя.
Відзив на касаційну скаргу подано не було.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з місцевого суду.
Справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції та передана 25 вересня 2018 року для розгляду колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.