Постанова
Іменем України
02 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 748/2859/17-ц
провадження № 61-46520св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22 лютого 2018 року у складі судді
Кухти В. О. та постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 21 травня
2018 року у складі колегії суддів: Губар В. С., Вінгаль В. М., Кузюри Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Промінвестбанк") про захист прав споживачів.
Позов мотивовано тим, між ним та відповідачем укладений договір банківського вкладу на суму 8 000,00 доларів США під 9,5 % річних на період з 05 січня 2016 року по 03 липня 2016 року, що підтверджується договором-анкетою від 05 січня 2016 року. Після закінчення строку дії договору відповідач звернувся за виплатою йому належних коштів, але кошти йому виплачувалися частинами до 01 вересня 2016 року.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив стягнути з
ПАТ "Промінвестбанк" на свою користь 61,50 доларів США плати за користування коштами вкладу за період з 04 липня 2016 року по 01 вересня 2016 року,
19,42 доларів США - 3 % річних за неправомірне користування вкладом за цей же період, а всього - 80,92 доларів США.
Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22 лютого
2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з
ПАТ "Промінвестбанк" на користь ОСОБА_1 3 % річних за період з 04 липня 2016 року по 01 вересня 2016 року в сумі 524,15 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ПАТ "Промінвестбанк" на користь ОСОБА_1 частину витрат на правову допомогу в сумі 524,15 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення мотивоване тим, що відсутні підстав для стягнення процентів у розмірі, що передбачені договором, після закінчення строку його дії, оскільки договором не передбачено можливість його пролонгації, а також те, що банком після закінчення терміну дії договору на користь вкладника нараховувалися та сплачені проценти за користування грошовим вкладом за ставкою для вкладів на вимогу, що підтверджується випискою з рахунків позивача. Крім того, підлягає стягненню 3 % річних за користування коштами вкладу за період з 04 липня 2016 року по 01 вересня 2016 року, оскільки позивачем доведено, що після закінчення строку дії договору кошти вкладнику повернуті не були.
Постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 21 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22 лютого 2018 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 21 травня 2018 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову у повному обсязі, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Справа є малозначною, проте касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а тому просив відкрити касаційне провадження у цій малозначній справі.
Касаційна скарга мотивована тим, що до правовідносин, які виникли між сторонами у справі необхідно застосувати правову позицію, яка викладена у постановах Верховного Суду України від 29 травня 2013 року у справі № 6-39цс13 та від 28 січня 2015 року у справі № 6-247цс14. Крім того, встановивши обмеження у виплаті коштів з поточних рахунків клієнтів у межах 5 000,00 грн або еквівалент цієї суми в іноземній валюті на добу на одного клієнта, банк безпідставно обмежив виплату вкладу і процентів після настання терміну, зазначеного в цьому сертифікаті та позбавив вкладника на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом.
У грудні 2018 року від ПАТ "Промінвестбанк" надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому заявник просить залишити без задоволення вказану касаційну скаргу, а рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін, посилаючись на те, що касаційна скарга не містить доводів, які б свідчили про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального закону, або порушення прав та інтересів позивача.
Позиція Верховного Суду
Справа є малозначною, проте касаційне провадження у справі було відкрито, оскільки доводи касаційної скарги свідчили про наявність підстав передбачених підпунктом "а" пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Встановлені судами обставини
Судом встановлено, що 05 січня 2016 року між ПАТ "Промінвестбанк" та
ОСОБА_1 укладений договір банківського вкладу (депозиту) та банк клієнту видав ощадний (депозитний) сертифікат серії АА003853, а клієнт розмістив у банку вклад (депозит) у сумі 8 000,00 доларів США зі сплатою 9,5 % річних на строк до
03 липня 2016 року. Сертифікат підтверджував розміщення клієнтом вкладу (депозиту) на зазначених у договорі умовах. Повернення вкладу та процентів за вкладом клієнту здійснювалося банком виключно за умови пред`явлення оригіналу сертифікату. Погашення сертифіката здійснювалося згідно з чинним законодавством України та актами Національного банку України.
Банком відкрито на ім`я клієнта поточний рахунок для здійснення операцій за банківським вкладом (депозитом).
04 липня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ "Промінвестбанк" із заявою про виплату йому суми вкладу з відсотками у зв`язку із закінченням строку дії депозитного сертифікату.
Із виписки по рахунку ОСОБА_1 та руху коштів на його поточному рахунку, вбачається, що кошти за депозитом зараховано на поточний рахунок позивача, ці кошти видавались готівкою через касу банку з 04 липня 2016 року по 01 вересня 2016 року частинами, а на залишок нараховувалися відсотки за ставкою вкладів на вимогу.
Нормативно-правове обґрунтування
Відповідно до положень статей 526, 530, 598, 599 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, установлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом положень статей 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
Особливості правовідносин за договором банківського вкладу визначено параграфом третім глави 71 ЦК України, у якому визначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.