Постанова
Іменем України
29 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 183/4480/14-ц
провадження № 61-48470св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Кучмій Наталія Валентинівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року у складі судді Каратаєвої Л. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст рішень судів
У липні 2014 року Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ "ОТП Банк", треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Кучмій Н. В., про визнання договорів недійсними.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 вересня 2017 року позов ПАТ "ОТП Банк" задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованість за договором кредиту від 21 серпня 2008 року № ML-301/371/2008, у розмірі 278 293,87 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на день проведення розрахунку складає 6 696 757,66 грн, яка складається із: 217 566,61 дол. США - заборгованості за тілом кредиту та 60 727,26 дол. США - заборгованості за відсотками за користування кредитом. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованість за договором кредиту від 21 серпня 2008 року № ML-301/371/2008, у розмірі 278 293,87 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на день проведення розрахунку складає 6 696 757,66 грн, яка складається із: 217 566,61 дол. США - заборгованості за тілом кредиту та 60 727,26 дол. США - заборгованості за відсотками за користування кредитом. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованість за договором кредиту від 23 лютого 2005 року № ML-300/676/2005, у розмірі 11 550,39 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на день проведення розрахунку складає 277 944,18 грн, яка складається із: 9 057,84 дол. США - заборгованості за тілом кредиту та 2 492,55 дол. США - заборгованості за відсотками за користування кредитом. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованість за договором кредиту № ML-300/427/2007 від 08 серпня 2007 року, станом на 24 листопада 2015 року у розмірі 38 163,69 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на день проведення розрахунку складає 918 356,50 грн, яка складається із: 28 632,48 дол. США - заборгованості за тілом кредиту та 9 531,21 дол. США - заборгованості за відсотками за користування кредитом.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 22 вересня 2018 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків скарги, а саме: сплати судового збору за подання апеляційної скарги та належним чином обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Апеляційний суд, залишаючи скаргу без руху, виходив із того, що 25 вересня 2017 року судом першої інстанції ухвалено рішення, а апеляційна скарга ОСОБА_2 подана 22 вересня 2018 року, тобто апелянт звернувся з пропуском строку на апеляційне оскарження. До апеляційної скарги не додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та не зазначено таке прохання у самій скарзі.
На виконання вимог ухвали, ОСОБА_2 подала до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якому зазначила, що рішення суду вона отримала 13 вересня 2018 року. У матеріалах судової справи (аркуш 43, том 4) знаходиться конверт із судовим рішенням, який повернувся до суду та не був отриманий нею своєчасно. 31 серпня 2018 року зі справою знайомився її представник - ОСОБА_5, але ні фотокопії судової справи, ні повний текст судового рішення не були ним передані, а тому вона була вимушена самостійно отримувати рішення у суді.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 .
Відмовляючи у відкритті провадження, суд апеляційної інстанції виходив із відсутності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не можна визнати обґрунтованими, а тому такі до уваги прийматися не можуть.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У грудні 2018 року представник ОСОБА_2 ОСОБА_4 подав до Верховного суду касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права. Вказує на те, що з огляду на те, що інтереси ОСОБА_2 у суді першої інстанції представляв ОСОБА_5, ОСОБА_2 не була обізнана про розгляд судової справи та керувалася виключно інформацією, яка надавалася її представником. Про судове рішення ОСОБА_2 дізналася після того, як 30 серпня 2018 року вона отримала постанову державного виконавця про опис та арешт квартири АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 повністю довіряла своєму представнику і не могла навіть уявити, що він не доведе до її відома той факт, що у справі ухвалено судове рішення на користь позивача.
У січні 2019 року ПАТ "ОТП Банк" подало до суду відзив на касаційну скаргу у якому зазначено, що жодних поважних причин пропуску строку на апеляційне провадження майже як на рік існувати не може.
03 жовтня 2019 року ОСОБА_2 подала до суду письмові пояснення, у яких зазначено, що ОСОБА_5 не є адвокатом, що підтверджується відомостями з Єдиного реєстру адвокатів України. Отже, вона на стадії розгляду справи в суді першої інстанції не отримувала правову допомогу, а отримала таку допомогу вперше після укладення договору на правову допомогу з ОСОБА_4
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Позиція Верховного Суду.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм процесуального права.
Нормативно-правове обґрунтування
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Порушення пункту першого статті 6 Конвенції констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України", заява № 32053/13.