Постанова
Іменем України
05 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 310/5432/16-ц
провадження № 61-36030св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
треті особи: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Молодіжний", виконавчий комітет Бередянської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 листопада 2017 року у складі судді Черткової Н.І. та постанову апеляційного суду Запорізької області від 12 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Маловічко С. В., Гончар М. С.,
Короткий зміст позовних вимог:
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Молодіжний", виконавчий комітет Бередянської міської ради, про визнання порядку користування квартирою.
Позовна заява мотивована тим, що їм з відповідачем в рівних частках належить право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 (далі – квартира № 12 ), яку вони успадкували після смерті своєї матері. Посилаючись на те, що вони з братом не можуть дійти згоди щодо утримання і користування житлом, останній перешкоджає їй у проживанні в батьківській квартирі, просила суд, з урахуванням уточнень, визначити порядок користування спірною квартирою, виділивши їй кімнату № 6 житловою площею 9,7 кв. м, кімнату № 3 площею 11, 7 кв. м, відповідачеві виділити ізольовану кімнату № 8 житловою площею 17,5 кв. м, а інші приміщення: кухню № 9, площею 7,3 кв. м, вбиральню № 4 площею 1,2 кв. м, ванну № 5 площею 2,7 кв. м, коридор № 1 площею 12,4 кв. м, шафу № 7 площею 0,6 кв. м, комору № 10 площею 1,2 кв. м залишити в спільному користуванні.
У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічними позовними вимогами до ОСОБА_1 про визнання порядку користування квартирою.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 мотивовано тим, що в спірній квартирі він проживає один, іншого житла не має, за власні кошти утримує квартиру, проводить в ній ремонт тощо. Натомість позивачка в квартирі постійно не проживає, витрати на її утримання не несе, має інше житло. Крім того, в спірній квартирі періодично проживає їх спільний батько ОСОБА_3, 1937 року народження, який хоча і зареєстрований в селі Кримка, Бердянського району, проте часто хворіє та потребує сторонньої допомоги, за таких обставинах він забирає його до себе в квартиру й доглядає за ним.
ОСОБА_2 просив визначити порядок користування спірною квартирою в інший спосіб, а саме: виділити йому в користування кімнату № 3, площею 11,7 кв.м, позивачці - кімнату № 6 площею 9,7 кв. м, інші приміщення, в тому числі і ізольовану кімнату № 8 площею 17,5 кв. м, залишити в спільному користуванні сторін.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 листопада 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визначено порядок користування спірною квартирою, виділивши у користування ОСОБА_1 в рахунок ідеальної 1/2 частки в праві спільної часткової власності на квартиру № 12 житлову кімнату № 6 площею 9,7 кв . м, житлову кімнату № 3 площею 11,7 кв. м, лоджію 2,7 кв. м. Залишено у користуванні ОСОБА_2 в рахунок ідеальної 1/2 частки в праві спільної часткової власності на квартиру № 12 житлову кімнату № 8 площею 17,5 кв. м, балкон 2,9 кв.м.
Підсобні приміщення: кухню № 9 площею 7,3 кв. м, вбиральню № 4 площею 1,2 кв. м, ванну № 5 площею 2,7 кв. м, коридор № 1 площею12,4 кв. м, шафу № 7 площею 0,6 кв. м, комору № 10 площею 1,2 кв. м у квартирі № 12 залишено в спільному користуванні.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір 551,20 грн.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що виділення позивачці у користування на належну їй 1/2 частку нерухомості двох кімнат, загальною площею 21,4 кв. м, а відповідачеві - однієї кімнати, площею 17,5 кв. м буде максимально відповідати розміру їх часток у праві спільної часткової власності, не потягне за собою погіршення житлових умов та постановки на облік сторін як таких, що потребують поліпшення житлових умов та не суперечить статті 358 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України). Крім того, такий порядок користування житлом склався між сторонами за життя їх матері.
Постановою апеляційного суду Запорізької області від 12 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 листопада 2017 року без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг:
11 травня 2018 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Запорізької області від 12 квітня 2018 року. Ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, та задовольнити зустрічний позов ОСОБА_2 .
Касаційна скарга мотивована тим, що при визначенні порядку користування спірною квартирою судами не враховано положення статей 358, 364 ЦК України, відповідно до яких передбачено два взаємовиключних способи захисту прав співвласників спільного майна, один з яких - надання співвласнику у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності, а другий - право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Фактично збільшуючи частку ОСОБА_1 суд першої інстанції не врахував, що усі кімнати в квартирі окремі, та не вирішив питання про стягнення матеріальної компенсації та можливість скористатись ОСОБА_2 правом на отримання такої компенсації.
При розгляді справи судами були порушені норми процесуального права, не були допитані свідки, які б могли надати пояснення щодо фактичного користування квартирою і її утримання. Рішення суду ґрунтується на неналежних доказах, судом не встановлено, в чому полягає порушення прав ОСОБА_1 та в який спосіб порушене право підлягає захисту.
Доводи інших учасників справи:
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2018 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Запорізької області від 12 квітня 2018 року. Витребувано матеріали цивільної справи з Бердянського міськрайоного суду Запорізької області.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційних скарг, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.