Постанова
Іменем України
05 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 195/1200/18
провадження № 61-17139св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - приватний нотаріус Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Корнієнко Юрій Валентинович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 18 січня
2019 рокуу складі судді Кондус Л. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 липня 2019 року у складі колегії суддів:
Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Каратаєвої Л. О.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
08 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 у зв`язку із зловживанням спиртними напоями протягом багатьох років, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть від 20 березня 2018 року № 60.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 6,070 га, розташованої на території Володимирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області та належала ОСОБА_3 на праві власності на підставі Державного акта від 15 серпня 2002 року серія III - ДП № 130932.
ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом після смерті свого батька, інших спадкоємців за законом немає.
Після смерті ОСОБА_3 з`ясувалось, що зникли його документи, а саме паспорт, ідентифікаційний код та державний акт про право власності на земельну ділянку, у зв`язку з чим 19 березня 2018 року позивач звернулась з відповідною заявою до Томаківського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області. Згодом паспорт їй приніс мешканець села.
01 квітня 2018 року ОСОБА_1 дізналась, що оригінал державного акта на землю знаходиться в ОСОБА_2, якому її батько заповів дану земельну ділянку.
28 березня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Корнієнко Ю. В. з заявою про прийняття спадщини, який також усно повідомив їй, що існує заповіт. Позивач переконана, що відповідач скористався тим, що її батько зловживав спиртними напоями, адже сусіди їй повідомили, що відповідач ОСОБА_2 декілька разів привозив її батькові алкогольні напої, після чого в нетверезому стані відвозив його до нотаріуса. Позивач зазначила, що у її батька крім неї та її мами ОСОБА_4 нікого не було. Саме вони доглядали його та піклувались про нього, адже останнім часом внаслідок щоденного зловживання спиртними напоями,
ОСОБА_3 часто хворів та знаходився у безпорадному стані. Лише на початку 2018 року вони декілька разів викликали йому швидку, а у вересні 2017 року він лежав у Томаківській центральній лікарні з гострою виразкою шлунку з кровотечею, яка розвилась внаслідок зловживання неякісними спиртними напоями. Її батько ніколи не збирався ні на кого оформлювати заповіт, адже він щодня тільки думав про те, де та як дістати алкоголь.
23 травня 2018 року позивач звернулася до Томаківського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області з заявою про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого статтею 190 КК України, а саме щодо заволодіння останнім, шляхом обману та зловживання довірою, земельною ділянкою її батька. Проте, 08 червня 2018 року Томаківським ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області її повідомлено, що між нею та ОСОБА_2 вбачаються цивільно-правові правовідносини, які необхідно розглядати в приватному порядку в суді.
Спірна земельна ділянка була єдиним джерелом доходу позивача, оскільки вона одна виховує малолітню дитину та не працює, а тому фактично існувала за рахунок орендної плати за цю земельну ділянку.
Позивач зверталась до нотаріуса Корнієнка Ю. В. з метою ознайомитись зі змістом заповіту, проте отримала відмову з обґрунтуванням, що така інформація та документи можуть бути витребувані лише судом. Тому їй не відомо де та коли посвідчувався цей заповіт та позбавлена можливості перевірити чи справді в цьому заповіті підпис її батька.
ОСОБА_1 , посилаючись на те, що її батько, якщо і підписував заповіт на ім`я відповідача, то його волевиявлення не було вільним та не відповідало його волі, адже він був залежним від алкоголю і за алкоголь міг піддатись волі відповідача, а тому просила визнати заповіт недійсним.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області
від 18 січня 2019 рокув задоволенні позовних вимог
ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що оскаржуваний заповіт за формою, порядком його посвідчення, відображенням дійсного волевиявлення заповідача на розпорядження своїм майном відповідає вимогам закону. На підтвердження підстав його недійсності позивачем належних та допустимих доказів не надано.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області
від 18 січня 2019 рокузалишено без змін.
Постанова суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. В порушення вимог статті 81 ЦПК України, ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів, які б дозволяли стверджувати про те, що оскаржуваний заповіт був складений без особистого вільного волевиявлення заповідача і це волевиявлення не відповідало його волі. Посилання в апеляційній скарзі на те, що нотаріус не міг встановити обсягу цивільної дієздатності
ОСОБА_3 , оскільки у нього не було паспорта, належними та допустимими доказами не підтверджені.
Короткий зміст вимог та доводів, наведених у касаційній скарзі:
11 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернулася через засоби поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області
від 18 січня 2019 рокута постанову Дніпровського апеляційного суду
від 10 липня 2019 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що волевиявлення ОСОБА_3 на складання заповіту не було вільним, а відповідач скористався залежністю ОСОБА_3 від алкоголю, що підтверджується медичними документами та свідками. Крім того, ОСОБА_2 возив ОСОБА_3 до нотаріуса, що також свідчить про відсутність всіх ознак добровільного волевиявлення та порушення таємниці заповіту.
Суди попередніх інстанцій не дослідили та не зробили необхідних висновків щодо обставин відсутності паспорту у ОСОБА_3 на момент посвідчення заповіту, про що свідчить відсутність у нотаріальній справі копії паспорта ОСОБА_3 та відсутність відомостей про паспортні дані у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій. У тексті заповіту також відсутня дана інформація. А тому нотаріус не міг встановити обсяг цивільної дієздатності ОСОБА_3 без паспорту.
Судами попередніх інстанцій не досліджені докази у справі, які свідчать про вчинення між померлим ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 удаваного правочину, а саме під виглядом заповіту укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення.
Судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про допит нотаріуса як свідка, оскільки позивачем було заявлено інше клопотання, а саме про обов`язкову явку нотаріуса у судове засідання для надання пояснень в якості третьої особи щодо відсутності паспорту заповідача. Апеляційним судом не розглянуто даних доводів апеляційної скарги.
Доводи інших учасників справи:
У листопаді 2019 року приватний нотаріус Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Корнієнко Ю. В. подав до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку відзив, в якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи
№ 195/1200/18 з Томаківського районного суду Дніпропетровської області.
У листопаді 2019 року матеріали цивільної справи № 195/1200/18 надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Короткий зміст встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи:
12 березня 2018 року ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Корнієнко Ю. В., на користь ОСОБА_2, якому заповів належну йому земельну ділянку площею 6,070 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Володимирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області.
Право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-ДП
№ 130932, виданого 15 серпня 2002 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
ОСОБА_1 є донькою померлого ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 .