Постанова
Іменем України
25 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 755/3105/16-ц
провадження № 61-32452св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - Белугіна Венера Леонідівна,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 квітня 2017 року у складі судді Арапіної Н. Є. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 27 червня 2017 року у складі колегії суддів: Махлай Л. Д., Крижанівської Г. В., Кравець В. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Белугіної В. Л., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання нотаріальних дій неправомірними, визнання правочинів недійсними, скасування рішення про державну реєстрацію прав власності, скасування записів Державного реєстру прав власності
Позовна заява мотивована тим, що 16 січня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Белугіною В. Л. ОСОБА_4 було видано свідоцтво про належність на праві власності 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .
18 грудня 2014 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 було укладено договір дарування 1/6 частини вказаної квартири.
Цього ж дня, 18 грудня 2014 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Белугіною В. Л. прийнято рішення та здійснено державну реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 .
Вважав, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Белугіною В. Л. незаконним шляхом передано у власність частину квартири, яка належить йому на праві спільної сумісної власності.
На підставі вказаного ОСОБА_1 просив суд визнати дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Белугіної В. Л. щодо створення і посвідчення свідоцтва про належність ОСОБА_4 на праві власності 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 неправомірними, а правочин недійсним і скасувати його; визнати дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Белугіної В. Л. щодо створення і посвідчення договору дарування частини квартири від 18 грудня 2014 року та державної реєстрації на вказану частину права власності за ОСОБА_5 неправомірними, а правочин недійсним та скасувати його реєстраційний номер, номер запису про право власності та рішення про його реєстрацію; визнати дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Белугіної В. Л. щодо прийняття рішення від 18 грудня 2014 року № 31213279 про повторну державну реєстрацію права власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 за реєстраційним № 5324069080000 від 18 грудня 2014 року, номер запису про право власності 8131835 за ОСОБА_4 неправомірними, правочин недійсним та скасувати вказане рішення та реєстраційні записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; визнати дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Белугіної В. Л. щодо прийняття рішення від 18 грудня 2014 року № 18113879 про визнання за ОСОБА_4 права власності на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 та вчинення державної реєстрації права власності за ОСОБА_4 неправомірними, а правочин недійсним та скасувати запис про право власності № 8131835 і рішення від 18 грудня 2014 року № 18113879 про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 27 квітня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 27 червня 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що приватний нотаріус при вчиненні оскаржуваних нотаріальних дій діяла відповідно до вимог законодавства. Так, нотаріус вчиняла нотаріальні дії щодо видачі свідоцтва після проведення прилюдних торгів, при цьому вимоги щодо визнання прилюдних торгів недійсними і такими, що не відбулися, були предметом розгляду суду, який відмовив у задоволенні цих вимог.
Посвідчуючи 18 грудня 2014 року договір дарування, за умовами якого ОСОБА_4 подарувала, а ОСОБА_5 прийняв у дар 1/6 частини квартири АДРЕСА_1, та проводячи реєстрацію права власності за сторонами договору на частки нерухомого майна, нотаріус діяла відповідно до Закону України "Про нотаріат" та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Крім того, відповідно до статті 50 Закону України "Про нотаріат" нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти. З указаного вбачається, що нотаріус не може бути відповідачем у справі щодо оскарження угод, які нею посвідчуються, за позовом особи, прав та інтересів якої такі дії не стосуються.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ до Верховного Суду.
Відповідно до розпорядження в.о. керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 12 червня 2019 року № 679/0/226-19 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами при ухваленні оскаржуваних судових рішень не повно з`ясовано обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Крім того, судами неправильно застосовано положення статей 358, 361, 362 ЦК України та не враховано, що квартира є неподільною, частки у квартирі не визначалися, а тому свідоцтва на 1/2, 1/3 чи 1/6 цієї квартири не можуть видаватися. Також суди не звернули увагу на те, що предметом оскарження були дії нотаріуса щодо видачі свідоцтва про належність на праві власності майна, а не свідоцтва про право власності. Сама процедура проведення прилюдних торгів без подальшого оформлення належним чином їх результатів не призводить до правових наслідків для учасників цих торгів, а тому нотаріус повинна була відмовити у видачі свідоцтва.
Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу
У жовтні 2017 року ОСОБА_5 подав заперечення на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомості від 11 червня 1996 року ОСОБА_1, який діяв від свого імені і від імені свого неповнолітнього сина ОСОБА_8, на Київській універсальній біржі придбав квартиру АДРЕСА_1 .
02 серпня 1996 року Київським міським бюро технічної інвентаризації Київської міської державної адміністрації ОСОБА_8 була видана реєстраційна посвідка про те, що квартира АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_1 і ОСОБА_8 на праві особистої власності, про що було зроблено запис в реєстраційній книзі під № 2220.
Вироком Апеляційного суду м. Києва від 02 лютого 2007 року, постановленому у кримінальній справі № 1-15/2007, стягнуто з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 солідарно на користь ОСОБА_12 40 000,00 грн, по 10 000,00 грн з кожного.
Ухвалою Верховного Суду України від 10 липня 2007 вирок Апеляційного суду м. Києва від 02 лютого 2007 року відносно ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 залишено без змін, а щодо ОСОБА_11 вирок скасовано на підставі пункту "б" статті 1 Закону України "Про амністію" та звільнено ОСОБА_11 від кримінальної відповідальності за частиною другої статті 296 КК України.
На виконання вироку Апеляційного суду м. Києва від 12 вересня 2007 року було видано виконавчий лист № 1-15/07 про стягнення солідарно з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на користь ОСОБА_12 боргу у розмірі 30 000,00 грн.
У порядку виконавчого провадження товариством з обмеженою відповідальністю "Юнор" було проведено прилюдні торги, на яких реалізована 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_8
Переможцем прилюдних торгів стала ОСОБА_4
16 січня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Белугіною В. Л. відповідно до статті 66 Закону України "Про виконавче провадження" (зі змінами) на підставі акта державного виконавця про проведення прилюдних торгів, затвердженого начальником відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Качмар В. Б. 15 січня 2010 року видано свідоцтво про належність ОСОБА_4 на праві власності майна, яке складається з 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 та придбано за 66 850,00 грн, що раніше належала ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого Київською універсальною біржею 11 червня 1996 року за № В4635/6141.
Відповідно до рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно від 18 грудня 2014 року проведена державна реєстрація права власності 1/2 частки спірної квартири за суб`єктом звернення - ОСОБА_4
18 грудня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Белугіною В. Л. посвідчено договір дарування, за яким ОСОБА_4 подарувала, а ОСОБА_5 прийняв у дар 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 .
Цього ж дня відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на 1/6 частини цієї квартири.
У реєстраційній справі на об`єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, містяться витяг від 27 серпня 2012 року про державну реєстрацію комунальним підприємством "Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" права власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 ; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Белугіної В. Л. від 18 грудня 2014 року № 18113879 про державну реєстрацію права власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 ; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18 грудня 2014 року про реєстрацію права власності приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Белугіною В. Л. на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 грудня 2014 року № 18113879 (запис про право власності № 8131835), рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження від 18 грудня 2014 року № 18120710 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Белугіної В. Л. про державну реєстрацію права власності 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 ; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18 грудня 2014 року про реєстрацію права власності приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Белугіною В. Л. 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 грудня 2014 року № 18120710 у Державному реєстрі право власності (запис про право власності № 8135311); рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження від 18 грудня 2014 року № 18113879 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Белугіної В. Л. про державну реєстрацію права власності 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 .
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 24 вересня 2010 року, що набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_8 про визнання прилюдних торгів недійсними щодо реалізації у порядку виконавчого провадження 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 07 березня 2012 року, що набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_8 про визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, визнання недійсними акта державного виконавця та свідоцтва про право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 від 16 січня 2010 року, яке посвідчене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Белугіною В. Л. та зареєстроване у реєстрі за № 46.