ПОСТАНОВА
Іменем України
04 грудня 2019 року
Київ
справа №825/246/16
адміністративне провадження №К/9901/10683/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В.М.,
Шевцової Н.В.,
секретар - Мовчан А.В.,
за участю
представника позивача - Тихоновського Д.М.,
представника відповідача - Бисикало Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2016 року (головуючий суддя - Ісаєнко Ю.А., судді - Губська Л.В., Федотов І.В.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Чернігівській області
про стягнення заробітку, -
у с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Чернігові), в якому просив стягнути з ДПІ у м. Чернігові на користь ОСОБА_1 недоплачений заробіток за період з 01.12.1996 по 31.03.2001 у розмірі 6517,50 грн.
Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 зазначив, що за період з 01.12.1996 по 31.03.2001 відповідач не виплачував йому надбавку за особливі умови праці, розмір якої складає 6517,50 грн та яка обчислюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.1996 року №1592 "Про умови оплати праці працівників органів державної податкової служби". Вважає, що відповідач занизив розмір надбавки за грудень 1996 року, оскільки в розрахунку відповідача посадовий оклад позивача складає 85 грн, тоді як згідно додатку 12 по Постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.1996 №1592 посадовий оклад позивача, починаючи з 01.12.1996 становив 160 грн. Крім того, зазначив, що заниження розміру посадового окладу позивача за грудень 1996 року призвело до того, що відповідач в наданому суду розрахунку надбавки занизив її розмір за грудень 1996 року на 37,5 грн = ((160-85)+55)*50% та занизив загальний розмір надбавки за грудень 1996 року - березень 2001 року на 37,5 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року позов задоволено повністю. Стягнуто з ДПІ у м. Чернігові на користь ОСОБА_1 недоплачений заробіток за період з 01.12.1996 по 31.03.2001 у розмірі 6517,50 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що позивач, як особа, що займалась оперативно-розшуковою роботою та розслідуванням кримінальних справ, мав право на надбавку за особливі умови праці у розмірі 50 відсотків посадового окладу, з урахуванням надбавки за спеціальне звання або ранг державного службовця. Факт нарахування, але не виплати ОСОБА_1 надбавки за особливі умови праці в період з 01.12.1996 по 31.03.2001 підтверджено відповідною довідкою. Жодного доказу виплати позивачу надбавки за особливі умови праці в період з 01.12.1996 по 31.03.2001 ДПІ у м. Чернігові суду надано не було. Відповідач безпідставно занизив розмір спірної надбавки за грудень 1996 року та визначив його в сумі 85 грн, тоді як, згідно з додатком 12 до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.1996 №1592 посадовий оклад позивача, починаючи з 01.12.1996 становив 160 грн, що призвело до заниження загального розміру надбавки за грудень 1996 року - березень 2001 року на 37,5 грн. Розмір несплаченої ОСОБА_1 надбавки за особливі умови праці за період з 01.12.1996 по 31.03.2001 складає 6517,50 грн.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у м. Чернігові подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2016 року задоволено апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
Апеляційний суд, задовольняючи апеляційну скаргу, зазначив, що представником відповідача надані особові рахунки, згідно яких випливає, що позивачу виплачувалась надбавка за особливі умови праці в розмірі 50 відсотків посадового окладу (графа 6) за спірні періоди. Щодо посилання позивача на довідку (а.с. 47), яка на його думку підтверджує нарахування надбавки за особливі умови праці та її несплату, суд апеляційної інстанції зазначив, що ця довідка не є належним доказом, оскільки не містить дати та вихідного номеру, посади та підпису особи, яка її склала. Крім того, під час апеляційного розгляду справи представник відповідача заперечував дійсність вказаної довідки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
ОСОБА_1 (далі - скаржник) у жовтні 2016 року звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2016 року.
У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2016 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що відповідач визнав факт невиплати надбавки за спірний період, але виправдовував свою бездіяльність відсутністю коштів. Роботодавець повинен був довести суду за допомогою допустимих доказів, що він виплатив працівнику нараховану надбавку за спірний період. При цьому, відомості з особових рахунків можуть містити лише дані про нараховані суми до виплати, але ці відомості не підтверджують факт їх виплати.
Чернігівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - Чернігівська ОДПІ) подала заперечення на касаційну скаргу, яким просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2016 року без змін. Чернігівська ОДПІ заперечує, що надбавка за особливі умови праці була нарахована, але не виплачена. Вважає, що особові картки є належними доказами здійснення нарахувань працівникам інспекції. Крім того, посилаючись на постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 13.02.2007, вважає, що спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав вже розглядався в суді.
Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2019 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги касаційної скарги, просив її задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення вимог касаційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_1 з 01.10.1992 проходив службу в податковій міліції Державної податкової адміністрації в Чернігівській області та наказом від 04 січня 2003 року №3-о був звільнений з 02.01.2003 в запас Збройних Сил України за власним бажанням.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Підпунктом 3 п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1996 року № 1592 "Про умови оплати праці працівників органів державної податкової служби" (далі - Постанова № 1592) передбачено виплачувати: керівним працівникам і спеціалістам, особам начальницького складу, які здійснюють контроль за справлянням податків та інших платежів, займаються оперативно-розшуковою роботою та розслідуванням кримінальних справ, організовують роботу з контролю надходження платежів до бюджетів та примусового їх стягнення, надбавки за особливі умови праці у розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання або ранг державного службовця, а для осіб начальницького складу податкової міліції - у розмірі 50 відсотків окладу грошового утримання.