ПОСТАНОВА
Іменем України
04 грудня 2019 року
Київ
справа №804/1938/18
провадження №К/9901/881/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до в. о. голови Самарського районного суду м. Дніпропетровська Зайченко С. В., Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державна судова адміністрація України, про визнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року, ухвалене у складі головуючого судді Прудника С. В., та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: Бишевської Н. А. (головуючий), Добродняк І. Ю., Семененка Я. В.
І. Суть спору
1. У березні 2018 року ОСОБА_1 (надалі також позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з адміністративним позовом до в. о. голови Самарського районного суду м. Дніпропетровська (надалі також Самарський районний суд) Зайченко С. В., Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (надалі також ТУ ДСА), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Державної судової адміністрації України (надалі також ДСА України), в якому, з урахуванням уточнень, просила:
1.1. визнати протиправними дії в. о. голови Самарського районного суду Зайченко С. В. щодо видання наказу від 19 лютого 2018 року № 11-ОС про відрахування зі штату судді ОСОБА_1 з 19 лютого 2018 року у зв`язку з припиненням повноважень відповідно до рішення Вищої ради правосуддя Україні (надалі також ВРП) від 31 жовтня 2017 року № 3505/0/15-17 "Про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Самарського районного суду міста Дніпропетровська" та листа ВРП від 16 листопада 2017 року № 22933/0/9-17 "Про видання наказу головою суду стосовно судді ОСОБА_1 відповідно до вимог статті 125 Закону України "Про судоустрій і статус суддів";
1.2. визнати незаконним та скасувати наказ від 19 лютого 2018 року №11- ОС, винесений в. о. голови Самарського районного суду Зайченко С. В. про відрахування зі штату суддю ОСОБА_1 з 19 лютого 2018 року у зв`язку з припиненням повноважень, відповідно до рішення ВРП від 31 жовтня 2017 року № 3505/0/15-17 "Про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Самарського районного суду міста Дніпропетровська" та листа ВРП від 16 листопада 2017 року № 22933/0/9-17 "Про видання наказу головою суду стосовно судді ОСОБА_1 відповідно до вимог статті 125 Закону України "Про судоустрій і статус суддів";
1.3. зарахувати ОСОБА_1 до штату Самарського районного суду з дати незаконного відрахування та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу;
1.4. визнати протиправною бездіяльність ТУ ДСА щодо нездійснення нарахування у зв`язку з винесеним наказом про звільнення судді ОСОБА_1 суддівської винагороди, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України "Про державний бюджет України на 2017 рік", Законом України "Про державний бюджет України на 2018 рік" за період з січня 2017 року по 19 лютого 2018 року;
1.5. зобов`язати ТУ ДСА перерахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду з розрахунку посадового окладу у розмірі 32000,00 гривень за період із січня 2017 року по грудень 2017 року включно та суддівську винагороду з розрахунку посадового окладу у розмірі 37230,00 гривень із січня 2018 року по 19 лютого 2018 року включно.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач послалась на незаконність наказу про відрахування зі штату судді ОСОБА_1 у зв`язку з припиненням повноважень з огляду на відсутність судового рішення у справі щодо оскарження рішення ВРП від 31 жовтня 2017 року № 3505/0/15-17 "Про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Самарського районного суду міста Дніпропетровська" та відсутність у Конституції України та Законі України "Про судоустрій та статус суддів" такої підстави припинення повноважень судді.
3. Також ОСОБА_1 покликалась на те, що станом на час винесення спірного наказу вона була вагітною, а відповідач - в. о. голови Самарського районного суду Зайченко С. В. - у порушення вимог трудового законодавства відрахував її зі штату суду без працевлаштування.
4. Вимоги щодо перерахунку та виплати суддівської винагороди позивач обґрунтувала тим, що оскільки її призначено на посаду судді Самарського районного суду до набрання чинності Законом України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (надалі також Закон № 1402-VIII) і вона не проходила кваліфікаційного оцінювання на підтвердження відповідності займаній посаді, її посадовий оклад належить обраховувати з огляду на розмір, визначений частиною третьої статті 133 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів" (надалі також Закон № 2453-VІ), а саме у розмірі 10 мінімальних заробітних плат.
5. Відповідачі позов не визнали. Заперечуючи проти задоволення заявлених позивачем вимог, відповідачі послались на те, що:
5.1. в. о. голови Самарського районного суду Зайченко С. В., видаючи спірний наказ, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені законом;
5.2. ні в Законі України "Про державний бюджет України на 2017 рік", ні в Законі України "Про державний бюджет України на 2018 рік", ні в кошторисі не передбачено посадовий оклад у розмірі 32000 гривень для суддів, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання та не здійснюють правосуддя.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
6. Указом Президента України від 21 грудня 2009 року № 1085/2009 позивача - ОСОБА_1 - призначено на посаду судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська строком на п`ять років.
7. Указом Президента України від 2 квітня 2011 року № 345/2011 ОСОБА_1 переведено на роботу на посаді судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська в межах п`ятирічного строку.
8. 21 грудня 2014 року закінчився п`ятирічний строк повноважень судді ОСОБА_1
9. 31 жовтня 2017 року ВРП за результатами розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (надалі також ВККС) про обрання ОСОБА_1 на посаду судді Самарського районного суду безстроково та висновку члена ВРП дійшла висновку про існування обґрунтованих обставин, що можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади, у зв`язку із призначенням ОСОБА_1 на посаду судді Самарського районного суду та відмовила у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Самарського районного суду (рішення ВРП від 31 жовтня 2017 року № 3505/0/15-17).
10. Листом від 16 листопада 2017 року № 22933/0/9-17 з вимогою про направлення відповідного наказу стосовно судді ОСОБА_1, прийнятого відповідно до вимог статті 125 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", указане рішення ВРП направлено до Самарського районного суду.
11. 22 листопада 2017 року Самарський районний суд отримав зазначений лист і копію рішення ВРП від 31 жовтня 2017 року № 3505/0/15-17.
12. 12 січня 2018 року на адресу Самарського районного суду надійшов лист ТУ ДСА від 12 січня 2018 року № 72/18, у якому зазначено, що виходячи з норм Закону України "Про вищу раду правосуддя" рішення ВРП набуває чинності після його ухвалення. Отже, на думку ТУ ДСА, ОСОБА_1 звільнена з посади судді Самарського районного суду 31 жовтня 2017 року.
13. 23 січня 2018 року на адресу Самарського районного суду надійшов лист ВРП від 17 січня 2018 року № 1321/0/9-18 із посиланням на необхідність виконання вимог статті 125 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
14. Наказом в. о. голови Самарського районного суду Зайченко С. В. від 19 лютого 2018 року № 11-ос суддю ОСОБА_1 відраховано зі штату Самарського районного суду з 19 лютого 2018 року у зв`язку із припиненням повноважень відповідно до рішення ВРП від 31 жовтня 2017 року № 3505/0/15-17 "Про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська" та листа ВРП від 16 листопада 2017 року № 22933/0/9-17 "Про видання наказу головою суду стосовно судді ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.125 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"".
15. Уважаючи вказаний наказ таким, що суперечить вимогам чинного трудового законодавства, а також зауважуючи на неправильному обрахуванні та виплаті суддівської винагороди з січня 2017 року, позивач звернулась до суду.
16. В аспекті предмету доказування суди також установили, що згадане рішення ВРП від 31 жовтня 2017 року № 3505/0/15-17 було предметом судового розгляду.
17. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 29 січня 2018 року у справі № 800/521/17, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 10 травня 2018 року, відмовив повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до ВРП про визнання незаконним і скасування рішення ВРП від 31 жовтня 2017 року № 3505/0/15-17 "Про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Самарського районного суду міста Дніпропетровська" та про зобов`язання ВРП розглянути повторно рекомендацію ВККС від 25 березня 2015 року № 340/бо-15 і матеріали до неї щодо обрання ОСОБА_1 на посаду судді Самарського районного суду безстроково з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
18. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 19 вересня 2018 року, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
19. Ухвалюючи такі рішення, суди виходили з безпідставності позову з огляду на правомірність відрахування позивача зі штату Самарського районного суду та правильності обчислення виплачуваної позивачеві суддівської винагороди в спірний період.
20. Стосовно аргументів позивача про неможливість її звільнення під час вагітності, суд апеляційної інстанції зауважив на відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин норм загального законодавства, а саме приписів Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП).
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
21. Позивач подала касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.
22. Як і під час судового розгляду в судах першої й апеляційної інстанцій, у касаційній скарзі ОСОБА_1 наполягає на тому, що в. о. голови Самарського районного суду не мав повноважень відраховувати її зі штату суду під час її вагітності, а також стверджує про протиправність застосування при обчисленні її посадового окладу пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 6 грудня 2016 року № 1774-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (надалі - Закон № 1774-VII).
23. У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити рішення про задоволення заявлених нею вимог у повному обсязі.
24. ТУ ДСА та ДСА України подали відзиви на касаційну скаргу, в яких, наполягаючи на безпідставності останньої, просять залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
V. Оцінка Верховного Суду
А. Щодо відрахування ОСОБА_1 зі штату суду
25. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
26. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон № 1402-VIII, за змістом пункту 1 частини п`ятої статті 48 якого незалежність судді забезпечується, з-поміж іншого, особливим порядком його призначення, притягнення до відповідальності, звільнення та припинення повноважень.
27. За приписами частин першої, другої Конституції України призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому законом.
Призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.
28. Частинами п`ятою-сьомою статті 126 Основного Закону України обумовлено, що суддя обіймає посаду безстроково.
Підставами для звільнення судді є:
1) неспроможність виконувати повноваження за станом здоров`я;
2) порушення суддею вимог щодо несумісності;
3) вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді;
4) подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням;
5) незгода на переведення до іншого суду у разі ліквідації чи реорганізації суду, в якому суддя обіймає посаду;
6) порушення обов`язку підтвердити законність джерела походження майна.
Повноваження судді припиняються у разі:
1) досягнення суддею шістдесяти п`яти років;
2) припинення громадянства України або набуття суддею громадянства іншої держави;
3) набрання законної сили рішенням суду про визнання судді безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним;
4) смерті судді;
5) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді за вчинення ним злочину.
29. Разом із цим, відповідно до підпункту 2 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України зі змінами, внесеними Законом України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (надалі - Закон № 1401-VIII) з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", повноваження суддів, призначених на посаду строком на п`ять років, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено. Такі судді можуть бути призначені на посаду судді в порядку, визначеному законом.