1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



04 грудня 2019 року

Київ

справа №818/1396/17

провадження №К/9901/24196/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 8 листопада 2017 року (судді Соп`яненко О.В., Опімах Л.М., Соколов В.М.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2018 року (судді Жигилій С.П., Дюкарєва С.В., Перцова Т.С.),

І. Суть спору

1. У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства соціальної політики України, у якому просив:

1.1 визнати протиправною бездіяльність Міністерства соціальної політики України щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 26 липня 2017 року;

1.2 стягнути з Міністерства соціальної політики України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.

2. Позов обґрунтований тим, що всупереч вимог Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон № 393/96-ВР) відповідь на його звернення надано більш ніж через місяць, підписав цю відповідь не керівник органу, якому направлено звернення, у цій відповіді роз`яснено порядок її оскарження. Позивач зазначив, що такими неправомірними діями відповідача йому завдано психологічні страждання, що призвело до порушення нормальних життєвих зав`язків, через що подав цей позов.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. 26 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Міністерства соціальної політики України щодо отримання щорічної одноразової грошової допомоги до 9 травня відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2017 рік.

4. У відповідь позивач отримав листа Міністерства соціальної політики України №746/0/167-17/401 від 31 серпня 2017 року за підписом начальника відділу соціальної адаптації учасників АТО та військовослужбовців звільнених у запас або відставку Управління у справах ветеранів та учасників антитерористичної операції Мінсоцполітики. Цим листом повивачу повідомили, що постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2017 року №223 "Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" розміри грошової допомоги на 2017 рік визначено виходячи із обсягу бюджетних призначень на цю мету, що є гарантією своєчасної та в повному обсязі виплати цієї допомоги ветеранам війни, зокрема учасникам бойових дій - у розмірі 1200 грн.

5. З огляду на наведені вище мотиви позивач оскаржив дії відповідача і водночас просив стягнути моральну шкоду, заподіяну неналежним розглядом його звернення.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

6. Сумський окружний адміністративний суд постановою від 8 листопада 2017 року частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1

6.1 Визнав протиправною бездіяльність Міністерства соціальної політики України при розгляді заяви ОСОБА_1 від 26 липня 2017 року стосовно надання одноразової щорічної допомоги як учаснику бойових дій.

6.2 У задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди в сумі 5000,00 грн. - відмовив у зв`язку з необґрунтованістю.

7. Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 18 січня 2018 року залишив постанову суду першої інстанції без змін.

8. Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Міністерства соціальної політики України, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідь на звернення ОСОБА_1 відповідач надав з порушенням вимог Законом № 393/96-ВР щодо строку надання відповіді, а також необхідності роз`яснювати право її оскаржити.

9. У задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди суди попередніх інстанцій відмовили з мотивів їх необґрунтованості. З посиланням на пункт 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", суди попередніх інстанцій зазначили, що позивач не надав суду доказів спричинення йому моральної шкоди, не пояснив у чому вона полягає, не обґрунтовував наявності причинного зв`язку між заподіяною йому шкодою (якщо він вважає, що така є) та конкретними неправомірними діями відповідача.

IV. Касаційне оскарження

10 У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити ці позовні вимоги.

11. В обґрунтування касаційної скарги, серед іншого, зазначив, що своїми неправомірними діями відповідач завдав йому моральних страждань і психологічних переживань, що призвело до порушення нормальних життєвих зв`язків. З посиланням на статтю 25 Закону № 393/96-ВР позивач зазначив що має право отримати відшкодування моральної шкоди.


................
Перейти до повного тексту