ПОСТАНОВА
Іменем України
04 грудня 2019 року
Київ
справа №825/1440/16
адміністративне провадження №К/9901/21867/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Бевзенка В.М., Радишевської О.Р.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 825/1440/16
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Управління Міністерства внутрішніх справ в Чернігівській області про зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою представника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області
на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року, прийняту в складі головуючого судді Клопот С. Л.,
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Ганечко О. М., суддів Коротких А. Ю., Літвіної Н. М.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі - ГУНП в Чернігівській області, відповідач-1), Управління Міністерства внутрішніх справ в Чернігівській області (далі - УМВС в Чернігівській області, відповідач-2), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просив зобов`язати УМВС України в Чернігівській області скасувати та переглянути акт Н - 1 від 18 лютого 2011 року в частині діагнозів, зазначених в пункті 9 акта, з урахуванням всіх діагнозів, установлених ОСОБА_1 внаслідок травм, отриманих ним при дорожньо-транспортних пригодах (далі - ДТП), які відбулися 31 травня 2002 року та 29 вересня 2009 року.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що комісією з розслідування нещасного випадку при складанні акта № 10 форми Н-1 від 18 лютого 2011 року за наслідками ДТП, що сталося з ОСОБА_1 31 травня 2002 року, при наявності інформації, підтвердженої медичною документацією, в пункті 9 акта не повністю зазначені діагнози, отриманих ним травм.
3. Представники відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що до повноважень органів внутрішніх справ не належить встановлення причинного зв`язку захворювання з отриманими ушкодженнями, травмами, пораненнями і, відповідно, не належить право вносити до переліку травм захворювання, яке не було одразу діагностовано лікарями при зверненні до медичного закладу за медичною допомогою та відповідним чином не пов`язано з нещасним випадком.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. ОСОБА_1 з 1991 року по 2010 рік проходив службу в МВС України, згідно з наказом начальника УМВС України в Чернігівській області від 30 грудня 2010 року № 289 о/с був звільнений зі служби у ОВС України з посади старшого експерта НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області у відставку (із зняттям з військового обліку) за віком за пунктом 65 "а" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
5. За час проходження служби в МВС України позивач 31 травня 2002 року та 29 вересня 2006 року ставав учасником дорожньо-транспортних пригод, які згідно з висновками службових розслідувань були визнані нещасними випадками в період проходження служби при виконанні службових обов`язків, за результатами яких було складено акти форми Н - 1 та форми Н - 5.
6. За результатами розслідування дорожньо-транспортної пригоди від 31 травня 2002 року комісією був складений акт форми Н - 5 від 17 лютого 2011 року та акт № 10 форми Н - 1 від 18 лютого 2011 року, висновками яких установлено, що нещасний випадок стався у період проходження служби при виконанні службових обов`язків.
7. Зазначені акти були складені відповідно до пункту 3.8. Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 грудня 2002 року № 1346.
8. У пункті 6 акта № 10 форми Н - 1 від 18 лютого 2011 року щодо обставин, за яких стався нещасний випадок, не в повному обсязі зазначений перелік ушкоджень, що були отримані позивачем унаслідок ДТП, а саме: "Внаслідок події ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження і того дня був вимушений звернутися за медичною допомогою до Чернігівської міської лікарні №2, де після надання першої медичної допомоги йому було встановлено діагноз "ЗЧМТ", струс головного мозку, виражений лікворно - гіпертензивний синдром, забій шийного відділу хребта, підвивих тіл СЗ хребця, нестабільність сегменту СЗ-С4, синдром хребтової артерії, ст. клінічної компенсації, ліпома в/з лівого передпліччя" та госпіталізовано на стаціонарне лікування, на якому ОСОБА_1 перебував до 21.06.2002".
9. У пункті 9 акта Н - 1 "Діагноз за листком непрацездатності або довідкою лікувально - профілактичного закладу" зазначено: "ЗЧМТ, струс головного мозку, виражений лікворно-гіпертензивний синдром, забій шийного відділу хребта, підвивих тіл СЗ хребця, нестабільність сегменту СЗ-С4, синдром хребтової артерії, ст. клінічної компенсації, ліпома в/з лівого передпліччя".
10. У період з 2005 року по 2009 рік позивач вісім раз проходив лікування внаслідок наявного в нього захворювання "Післятравматичний лівобічний коксартроз" та інших захворювань у Чернігівській міській лікарні № 2 (Обласний центр ендопротезування, Відділення реконструктивної ортопедії) та в лікарні УМВС.
11. Після проходження військово-лікарської комісії у лікарні УМВС позивач отримав свідоцтво про хворобу № 443 від 15 квітня 2011 року, в якому вказано діагноз: "Лівобічний коксартроз ІІ - ІІІ ступеню згинально-привідна контактура з відносним вкороченням лівої нижньої кінцівки на 2 см. Порушення функції опори та ходи II ст. Остеохондроз м/х дисків шийного відділу хребта. Грижі м/х дисків С4 - С5, С6 - С7. Хронічний СЗ, С4, С5 корінцевий синдром ліворуч з явищами вертебробазилярної недостатності ст.н.ремісії. ПФХ І ст. гіпертонічна хвороба І ст . , ступінь ризик 2, СН І ст. Астенічний синдром, соматогенно обумовлений. Хронічний гастродуоденіт, ст. стійкої ремісії. Нр-негативний. ДГР. Жировий гепатоз. Хронічний простатит ст. ремісії. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ".
12. При цьому військово-лікарська комісія лікарні УМВС визнала такі захворювання: "Наслідки повторних ЗЧМТ, струсу головного мозку /2002, 2006 р./ у вигляді вегето-судинного та цефалічного синдромів. Післятравматичний /2002 р./ретролістез хребця С4", як травми, які знаходяться у причинному зв`язку з наслідками дорожньо-транспортних пригод - у 2002 року та 2006 року під час виконання службових обов`язків (акти № 10 від 18 лютого 2011 року, № І7 від 30 березня 2011 року).
13. У зв`язку з незгодою з висновком військово-лікарської комісії позивач отримав направлення до Обласного бюро судово-медичних експертиз щодо проведення судово-медичної експертизи стосовно його діагнозу.
14. Згідно з актом судово-медичного обстеження № 172, що розпочато 27 червня 2012 року та закінчено 11 липня 2012 року, у позивача має місце післятравматичний лівобічний коксартроз З ступеню, розгинально-привідна контактура лівого кульщового суглоба, значне порушення функції лівої нижньої кінцівки, що є результатом загоєння ушкоджень, що могли виникнути в 2002 році від дії тупих предметів, в тому числі при дорожньо-транспортній пригоді.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
15. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року, позовні вимоги задоволено.
15.1. Зобов`язано УМВС України в Чернігівській області скасувати та переглянути акт Н - 1 від 18 лютого 2011 року в частині діагнозів, зазначених в пункті 9 акта, з урахуванням усіх діагнозів, установлених позивачу внаслідок травм, отриманих ним при дорожньо-транспортних пригодах, які відбулися 31 травня 2002 року та 29 вересня 2009 року.
15.2. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач-2, за наявності документально підтвердженої документації про травми позивача в акті Н - 1 від 18 лютого 2011 року, не повністю зазначив діагнози отриманих позивачем травм.
ІV. Касаційне оскарження
16. Не погодившись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач-1 подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, яку зареєстровано 04 січня 2017 року.
17. У касаційній скарзі представник відповідача-1 зазначає, що оскаржувані судові рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
18. На обґрунтування вимог касаційної скарги представник відповідача-1 зазначає, що діагноз в акті Н - 1 вказано на підставі виписки-епікризу № 5659, яка оформлена медичним закладом за результатами лікування ОСОБА_1 у період з 31 травня 2002 року по 21 червня 2002 року. Інші діагнози в акті Н - 1 не були зазначені, оскільки їх у цій виписці не було зазначено.
19. Інші діагнози було вказано лише в акті судово-медичного обстеження № 172 і те з ймовірним припущенням про те, що такі травми могли виникнути у 2002 році від дії тупих предметів, в тому числі при ДТП.
20. За твердженням представника відповідача, до повноважень органів внутрішніх справ не належить установлення причинного зв`язку захворювання з отриманими ушкодженнями, травмами тощо. Висновок суду про необхідність занесення комісією з розслідування нещасного випадку до пункту 9 акта форми Н - 1 від 18 лютого 2011 року інших травм, ушкоджень, хвороб, які могли виникнути внаслідок інших подій і непов`язані з розслідуваним нещасного випадку, не відноситься до компетенції такої комісії.
21. У касаційній скарзі відповідач-1 просить розглядати касаційну скаргу за участю його представника.
22. У запереченнях на касаційну скаргу позивач спростовує її доводи, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
23. 12 січня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження та витребувано з Чернігівського окружного адміністративного суду справу № 825/1440/16.
24. 25 січня 2017 року справа № 825/1440/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.
25. 13 лютого 2018 року справу № 825/1440/16 разом з матеріалами касаційної скарги передано до Верховного Суду.
26. 30 травня 2019 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 534/0/78 - 19 призначено повторний автоматизований розподіл справи.
27. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 31 травня 2019 року визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н. В., суддів Кашпур О. В., Радишевську О. Р.
28. 07 жовтня 2019 року ухвалою Верховного Суду задоволено заяву судді Кашпур О. В. про самовідвід.
29. 08 жовтня 2019 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 1665/0/78 - 19 призначено повторний автоматизований розподіл справи.
30. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 08 жовтня 2019 року визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н. В., суддів Бевзенка В. М., Радишевську О. Р.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування