ПОСТАНОВА
Іменем України
04 грудня 2019 року
Київ
справа №580/272/16-а
адміністративне провадження №К/9901/54239/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 580/272/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Голови Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області Шкурка Володимира Олексійовича про визнання дій протиправними,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Лебединського районного суду Сумської області від 23 червня 2016 року, прийняту в складі головуючого судді Стеценко В. А.
та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Бегунца А.О., суддів Старостіна В.В., Рєзнікової С.С.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У лютого 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Лебединського районного суду Сумської області з адміністративним позовом до голови Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області Шкурка Володимира Олексійовича (далі - відповідач), в якому просив:
1.1 визнати протиправними дії сільського голови Шкурка В.О. при розгляді його заяви та відмову в наданні інформації такими, що порушили його права на розгляд звернень та отримання інформації; зобов`язати відповідача третій раз розглянути його заяву № 71 від 03.08.2015 року та стягнути з відповідача кошти на відшкодування моральної шкоди в сумі 425 грн;
1.2 стягнути з відповідача судові витрати, що пов`язані з прибуттям до суду, а саме: витрати, пов`язані з переїздом на судові засідання з с. Будилки до м. Лебедина і у зворотному напрямку (6 разів) на суму 62 грн 23 коп; добові витрати, пов`язані з переїздом до м. Лебедина в сумі 180 грн., виходячи з розміру 30 грн. за кожну поїздку; компенсацію за відрив від звичайних занять - в розмірі 218 грн 26 коп, виходячи з чотирьох годин на кожне судове засідання. Всього просив відшкодувати йому витрат на загальну суму 460 грн 49 коп.
2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що займає активну життєву позицію і протягом кількох останніх років регулярно звертається з заявами про усунення існуючих недоліків як до Будильської сільської ради, так і до державних установ та органів самоврядування Лебединського району та міста Лебедина, де він поставлений на облік як безробітна особа, отримує державну допомогу.
3. Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з огляду те, що дії відповідача при наданні відповіді, на вказане звернення від 03 серпня 2015 року, відповідають вимогам чинного законодавства.
3.1. В той же час представник відповідача звернула увагу на ту обставину, що відповідач не в змозі надати на звернення ОСОБА_1 розширені і ґрунтовні відповіді, оскільки цих звернень надходить багато, вони містять велику кількість запитань, які входять як до компетенції сільради, так і до компетенції районних установ та установ м. Лебедина, що відповідно потребує великих проміжків часу для надання на них детальної відповіді.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Мешканець села Будилка ОСОБА_1 03 серпня 2015 року звернувся до відповідача із скаргою № 71, в якій посилаючись на Закон України "Про звернення громадян" просив надати інформацію щодо діяльності Будильської сільської ради як представницького органу на даній території.
5. Звернення позивача було розглянуто головою Будильської сільської ради -відповідачем по справі відповідно до Закону України "Про звернення громадян" та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
6. З листів відповідача вбачається, що на заяву ОСОБА_1 Будильська сільська рада листом від 03 вересня 2015 року № 02-20/778, та від 18 січня 2016 року № 02-20/47 роз`яснила вимоги чинного законодавства щодо звернень громадян та повідомила, що розгляд порушених ним питань не відноситься до компетенції сільського голови, а порушень чинного законодавства в частині розголошення службової інформації і режиму робочого часу працівниками сільської ради встановлено не було.
7. Відповідно до довідки Лебединського міськрайонного центру від 09 лютого 2016 року № 1178 ОСОБА_1 зареєстрований як безробітний в Лебединському МРЦЗ з 15 вересня 2015 року і отримує державну допомогу.
8. З проїзних квитків вбачається, що вартість проїзду з м. Лебедина до села Будилка Лебединського р-ну залежно від маршруту становить 6 грн 16 коп, 6 грн 84 коп, та 7 грн 22 коп.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
9. Постановою Лебединського районного суду Сумської області від 23 червня 2016 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2018 року, позовну заяву ОСОБА_1 до голови Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області Шкурка Володимира Олексійовича про визнання дій протиправними задоволено частково.
9.1. Визнано протиправними дії голови Будильської сільської ради Шкурка В.О. щодо відмови розглянути питання скарги ОСОБА_1 від 03 серпня 2015 року № 71 як такі, що порушили його права на розгляд звернень та отримання обґрунтованої відповіді.
9.2. Стягнуто з Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області, за рахунок її бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 183 грн 74 коп на користь державного бюджету міста Лебедина.
9.3. Стягнуто з Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області, за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1, компенсацію за відрив від звичайних занять в розмірі 4 грн 11 коп.
9.4. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір, несплачений при поданні позовної заяви у розмірі 367 грн 48 коп на користь державного бюджету міста Лебедина
10. Задовольняючи частково позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача ще раз розглянути його заяву від 03 серпня 2015 року № 71, оскільки сільською радою крім відповіді листом від 03 вересня 2015 року позивачеві надавалася відповідь і листом від 18 січня 2016 року, яким його було повідомлено про проведення перевірки за його скаргою та про результати цієї перевірки. Також, судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, відшкодування добових та вартості проїзду з села Будилка до міста Лебедина та частково задоволено вимоги щодо компенсації за відрив від звичайних занять.
ІV. Касаційне оскарження
11. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 25 червня 2018 року.
12. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновку судів попередніх інстанцій встановленим обставинам справи. Так, заявник касаційної скарги зауважує, що:
12.1. Суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, стягнувши з нього судовий збір за подання цього позову, без урахування ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року в справі № 580/272/16-а.
12.2. Також позивач зазначає, що судом апеляційної інстанції не було застосовано до спірних правовідносин норми статті 91 Кодексу адміністративного судочинства України (чинного до 15 грудня 2017 року) та положень постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 "Про граничний розмір компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" (в редакції чинної на момент вирішення цієї справи в суді першої інстанції, далі - Постанова № 590).
12.3. За таких обставин заявник касаційної скарги просить скасувати рішення попередніх інстанцій в частині відмови в задоволенні позову та в частині стягнення з позивача 367 грн 48 коп судового збору, та прийняте нове рішення яким стягнути з відповідача на користь позивача завдану моральну шкоду в розмірі 425 грн та компенсацію судових витрат пов`язану із явкою до суду в розмірі 460 грн 49 коп. Клопотання про виклик у судове засідання відсутнє.
13. 02 липня 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л. відкрито касаційне провадження. Витребувано справу № 580/272/16-а із Лебединського районного суду Сумської області.
14. 13 липня 2018 року справа № 580/272/16-а надійшла до Верховного Суду.
15. 12 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року № 710/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
16. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддя Шевцову Н. В., судді Кашпур О.В., Радишевську О.Р.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
19. Відповідно до частини першої статі 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
20. Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те що, не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Відповідно до статті 87 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин і розгляду справи в суді першої інстанції), судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
21.1. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
21.2. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать:
21.2.1 витрати на правову допомогу;
21.2.2 витрати сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;
21.2.3 витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;
21.2.4 витрати, пов`язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
22. Згідно зі статтею 91 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин і розгляду справи в суді першої інстанції) витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.
22.1. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.