ПОСТАНОВА
Іменем України
04 грудня 2019 року
Київ
справа №813/5586/15
адміністративне провадження №К/9901/12992/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Стеценка С.Г.,
суддів Рибачук А. І., Тацій Л. В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго" до Кабінету Міністрів України, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, касаційне провадження в якій відкрите за касаційною скаргою Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2016 (головуючий суддя Данилишин В. М., судді Качур І. А., Келеберда В. І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 (головуючий суддя Твердохліб В. А., судді: Ганечко О. М., Губська О. М.),
В С Т А Н О В И В:
I. Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2015 року Львівське комунальне підприємство "Залізничнетеплоенерго" (далі - ЛКП "Залізничнетеплоенерго", Підприємство, позивач) звернулося з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - КМУ), третя особа - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України"), в якому просило: визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині невиконання вимог частини тринадцятої статті 18 Закону України від 08.07.2010 №2467-VI "Про засади функціонування ринку природного газу" (далі - Закон №2467-VI), яка доповнена Законом України від 14.05.2015 №423-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - Закон №423-VIII) щодо затвердження відповідачем форми типового договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ у 2014 році; зобов`язати відповідача виконати приписи частини тринадцятої статті 18 Закону №2467-VI, яка доповнена Законом №423-VIII щодо затвердження КМУ форми типового договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ у 2014 році.
2. Вимоги позовної заяви обґрунтовувались тим, що відповідачем, на думку Підприємства, допущено протиправну бездіяльність щодо виконання вимоги частини тринадцятої статті 18 Закону №2467-VI, а саме - не затверджено форму типового договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ у 2014 році, у зв`язку з чим позивач був позбавлений можливості скористатись передбаченим вказаним законом правом на реструктуризацію заборгованості за спожитий газ.
II. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016, відмовлено у задоволенні позову.
4. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що твердження позивача щодо невиконання КМУ вимог частини тринадцятої статті 18 Закону №2467-VI засновані на помилковому розумінні вказаної правової норми, якою, як встановлено судовим розглядом, не було зобов`язано Уряд України вчинити дії щодо затвердження форми типового договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ у 2014 році, крім того суди зазначили, що час ухвалення рішення у цій справі названий вище Закон втратив свою чинність.
III. Короткий зміст вимог касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала, а також узагальнений виклад позиції інших учасників справи
5. Не погодившись із наведеними вище судовими рішеннями позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати і задовольнити позов.
6. В обґрунтуванні касаційної скарги позивач, посилаючись на доводи, аналогічні викладеним у позовній заяві, наполягає на помилковості висновків судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову, а відтак вказує на незаконність і необґрунтованість ухвалених ними судових рішень, які, на його думку, підлягають скасуванню.
7. Інші учасники справи своїм правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористались.
IV. Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.12.2016 відкрите касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
9. В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
10. За правилами підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
11. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Гімона М. М., суддів: Бучик А. І., Мороз Л. Л.
12. У зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Гімона М. М. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №14), на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Стеценка С. Г., суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.
13. Ухвалою Верховного Суду від 02.12.2019 справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 04.12.2019.
V. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
14. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ЛКП "Залізничтеплоенерго" як юридична особа зареєстроване 27.11.2002. Основним напрямком діяльності Підприємства згідно статуту є, зокрема, виробництво, транспортування і реалізація теплової енергії для опалення і гарячого водопостачання житлового фонду, об`єктів соціально-культурного та промислово-виробничого призначення міста та підприємницької діяльності.
15. У позовній заяві стверджується, що ЛКП "Залізничтеплоенерго" погасило заборгованість, яка передбачена Законом №423-VIII, а реструктуризацію заборгованості за спожитий природній газ у 2014 році та списання пені, штрафних і фінансових санкцій здійснити неможливо через відсутність постанови КМУ про затвердження типової форми договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природній газ перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України".
VI. Позиція Верховного Суду
16. Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.