ПОСТАНОВА
Іменем України
05 грудня 2019 року
м. Київ
справа №191/612/17(2-а/191/83/17)
адміністративне провадження №К/9901/18301/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Желєзного І.В., Єзерова А.А.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Білак С.В., суддів: Юрко І.В., Шальєвої В.А.)
у справі №191/612/17
за позовом ОСОБА_1
до Дніпропетровського приміського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Дніпровського приміського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати неправомірними та протиправними дії відповідача з переведення його на пенсію за віком відповідно до ч. 3 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік, та середньої плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 року;
- зобов`язати відповідача призначити та виплачувати в подальшому йому пенсію за віком відповідно до статей 26, 27, 40, 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за 2014-2016 роки з 26.01.2017.
2. Постановою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31.05.2017 адміністративний позов задоволено.
3. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2017 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
4. У касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 01 вересня 2003 року перебуває на обліку в Синельниківському об`єднаному управлінні ПФУ Дніпропетровської області (правонаступником якого є Дніпровське приміське об`єднане управління пенсійного фонду України Дніпропетровської області), як одержувач пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
6. На підставі заяви позивача від 26.01.2017 у січні 2017 року було проведено перерахунок його пенсії по стажу з 01.02.2017, загальний страховий стаж після перерахунку на підставі документів пенсійної справи складає 41 рік 9 місяців 25 днів.
7. При обчисленні пенсії за вислугою років, застосовано заробітну плату за період з 01.01.1992 року по 31.12.1996 року та дані персоніфікованого обліку з 01.07.2000 року по 30.11.2010 року, де індивідуальний коефіцієнт заробітку 1,76379. Станом на 01.02.2017 загальний розмір пенсії за вислугу років складає 1498,46 грн.
8. У зв`язку з досягненням пенсійного віку позивач 06.02.2016 звернувся до Синельниківського об`єднаного управління ПФУ Дніпропетровської області із заявою щодо проведення перерахунку пенсії з вислуги років на пенсію за віком.
9. Листом Синельниківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області від 08.02.2017 № К-28/02/09 позивача повідомлено, що умовно його було переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за результатами проведеного розрахунку розмір пенсії зменшується та становить 1199,57 грн., що є недоцільним.
10. Окрім цього позивачу повідомлено, що відповідно до частини третьої статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та відповідними змінами від 08.07.2011 № 3668-VІ середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії застосовується у разі, якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього розрахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, тільки при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою ст. 40 цього закону.
11. Вважаючи незаконними зазначені дії відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що 06 лютого 2016 року позивач, досягши пенсійного віку, тобто набувши вперше право на пенсію за віком, звернувся до відповідача за призначенням пенсії за віком, на підставі іншого закону, тому таке звернення за призначенням пенсії не є переходом на інший вид пенсії з декількох, на які позивач має право, і тому підстав для застосування ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не було.
13. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач звернувся до пенсійного органу не за призначенням пенсії за віком, а просив провести перерахунок пенсії з вислуги років на пенсію за віком та застосувати нову середню заробітну плату за три роки, які передують перерахунку, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
14. Позивач у касаційній скарзі наголошує, що суд апеляційної інстанції вільно тлумачить норми чинного законодавства. Він звертався до Пенсійного органу із заявою встановленого зразка і відповідач незаконно відмовився перевести його на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за 2014-2016 роки з 26.01.2017.
15. Відповідач проти задоволення касаційної скарги заперечив та зазначив, що суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального права.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.