ПОСТАНОВА
Іменем України
05 грудня 2019 року
Київ
справа №804/2/16
адміністративне провадження №К/9901/11380/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Радишевської О.Р.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2016 (постановлена у складі судді Кононенка О. В.)
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2016 (постановлена у складі колегії суддів Туркіної Л.П., Дурасової Ю.В. Чередниченко В.Є.)
у справі №804/2/16
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області
про скасування наказу зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ГУ МВС України в Дніпропетровській області, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ МВС України в Дніпропетровській області № 485 о/с від 06.11.2015 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби за пунктом 64 "г" "через скорочення штатів" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України;
- зобов`язати ГУ МВС України в Дніпропетровській області видати наказ про призначення ОСОБА_1 на посаду, що заміщується поліцейським, на якій вона працювала до звільнення з органів поліції з обслуговування м. Синельникове та Синельниківського району Дніпропетровської області.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що її звільнено за відсутності правових підстав та з порушенням вимог законодавства: без попередження, без надання права на участь у конкурсі на отримання посади, без врахування наявності пільг та гарантій позивача, як жінки, що перебуває у відпустці по догляду за дитиною віком до 3-х років.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2016, адміністративний позов задоволено частково визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області від 06.11.2015 року №485 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 за пунктом 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Поновлено капітана міліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектора кримінальної міліції у справах дітей Синельниківського міського відділу з обслуговування м. Синельникове та Синельниківського району. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскаржуваний наказ ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 10.06.2014 № 183 о/с в частині звільнення позивача є протиправним та підлягає скасуванню, як такий, що суперечить вимогам статті 184 КЗпП України.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині позовних вимог про зобов`язання видати наказ про призначення на посаду, що заміщується поліцейським, на якій вона працювала до звільнення, суди дійшли висновку, що орган до якого були заявлені позовні вимоги в установленому порядку не припинено, а його ліквідація не передбачає правонаступництва з боку органів національної поліції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанції, ліквідаційна комісія Головного управління МВС України в Дніпропетровській області подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, оскільки вважає, що рішення судів попередніх інстанції були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до норми спеціального законодавства, яка підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, п.11 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що не є перешкодою для звільнення особи зі служби в органах внутрішніх справ її перебування у будь-якому з видів відпусток, в тому числі по догляду за дитиною.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 (капітан міліції) проходила службу в органах внутрішніх справ на посаді оперуповноваженого сектора кримінальної міліції у справах дітей Синельниківського міського відділу (з обслуговування м. Синельникове та Синельниківського району).
З 10.06.2014 року позивач на підставі наказу ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 10.06.2014 року № 183 о/с перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення неї трирічного віку.
Наказом ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 06.11.2015 року № 485 о/с ОСОБА_1 було звільнено у запас Збройних сил за пунктом 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України через скорочення штатів.
Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним та незаконним, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Суд погоджується з вказаними висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.
Згідно з пунктом 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VІІІ (далі - Закон №580-VIII), з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
За правилом встановленим пунктом 9 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Пунктом 10 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII обумовлено, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.
Пунктами 9, 10, 11 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №580-VIII передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону, можуть були прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції. Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або неприйняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до "Прикінцевих та перехідних положень" цього Закону.