ПОСТАНОВА
Іменем України
04 грудня 2019 року
Київ
справа №480/988/19
адміністративне провадження №К/9901/28595/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 480/988/19
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови № 036782 від 17 грудня 2018 року про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 1 700, 00 грн
за касаційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24 травня 2019 року, ухвалене в складі головуючого судді Воловика С. В.,
на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Сіренко О. І., суддів Гуцала М. І., Бенедик А. П.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2019 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі управління Укртрансбезпеки у Сумській області (далі - відповідач, Укртрансбезпека), в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову № 036782 від 17 грудня 2018 року про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 1700, 00 грн.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним не було допущено порушення вимог статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", оскільки 12 грудня 2018 року він не здійснював діяльність автомобільного перевізника. Позивач стверджує, що 12 грудня 2018 року належний йому на праві власності автомобіль "Mercedes-Benz", д.н. НОМЕР_1 був переданий ОСОБА_2, який є його другом, він не перебуває з ним у трудових відносинах і не отримував доручень щодо перевезення пасажирів. Цей автомобіль ОСОБА_2 використовував у власних потребах.
3. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначав, що під час проведення рейдової перевірки, згідно з актом № 093710 від 12 грудня 2018 року, складеного відносно суб`єкта господарювання фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, були встановлені порушення статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", оскільки при наданні послуг з перевезення пасажирів за нерегулярним маршрутом "Суми-Київ" на момент перевірки транспортного засобу марки "Mercedes-Benz", д.н. НОМЕР_1, водій не надав посвідчення водія відповідної категорії, протокол перевірки та адаптації тахографа, а також поліси обов`язкового особистого страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 має ліцензію на здійснення діяльності з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами, і для зайняття цією діяльністю використовує транспортний засіб "Mercedes-Benz", д.н. НОМЕР_1, який внесений до реєстру, як засіб провадження господарської діяльності.
5. 12 грудня 2018 року державними інспекторами відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі направлення на перевірку № 005308 від 10 грудня 2018 року на відрізку автомобільної дороги "Київ-Суми-Юнаківка - 322 км" проведено перевірку транспортного засобу марки "Mercedes-Benz", державний номер НОМЕР_1, за кермом якого перебував ОСОБА_2 .
6. За результатами перевірки складено акт № 093710, згідно з яким установлено порушення вимог статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", у зв`язку з відсутністю у водія під час надання послуг з перевезення пасажирів на нерегулярному маршруті "Київ-Суми" протоколу перевірки й адаптації тахографа та полісів обов`язкового особистого страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті.
7. У зв`язку із установленим, на 17 грудня 2018 року з 9.00 до 13.00 відповідачем був призначений розгляд справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт, про що повідомлено ОСОБА_1 .
8. Під час складання акта перевірки водієм ОСОБА_2 не ставилось питання щодо недостовірності вказаної у ньому інформації, зокрема, стосовно здійснення ним перевезення пасажирів на нерегулярному маршруті "Київ - Суми". Не оспорювався цей факт Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 і під час розгляду справи про порушення на автомобільному транспорті.
9. За результатами розгляду матеріалів справи відповідачем 17 грудня 2018 року прийнято постанову № 036782 про застосування до Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 адміністративно - господарського штрафу в сумі 1700 грн.
10. На підтвердження правомірності оскаржуваної постанови та встановлених обставин, крім акта перевірки, матеріали справи містять: копію договору про здійснення нерегулярних перевезень від 12 грудня 2018 року, товарний чек та матеріали інших перевірок Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
11. Допитаний як свідок ОСОБА_2 повідомив, що 12 грудня 2018 року пасажирських перевезень не здійснював, транспортний засіб марки "Mercedes-Benz", державний номер НОМЕР_1 взяв у свого знайомого ОСОБА_1 для власних потреб, жодної особи на момент проведення перевірки в салоні автомобіля не перебувало.
12. Допитаний як свідок інспектор Укратрансбезпеки ОСОБА_3 зазначив, що 12 грудня 2018 року, здійснюючи рейдову перевірку на автомобільній дорозі "Київ-Суми-Юнаківка 322 км", ним був зупинений автомобіль марки "Mercedes-Benz", д.н. НОМЕР_1, за кермом якого перебував ОСОБА_2 Заглянувши в салон автомобіля, він побачив близько 10 осіб, які на його запитання щодо причин перебування в салоні, повідомили, що рухаються з міста Києва, місця для поїздки бронювали, зателефонувавши до служби "Сервіс Люкс". У зв`язку з цим, ОСОБА_3 запитав у ОСОБА_2 про наявність документів, необхідних для здійснення нерегулярних пасажирських перевезень. У відповідь, водій надав лише договір про здійснення нерегулярних перевезень від 12 грудня 2018 року та товарний чек, протоколу перевірки й адаптації тахографа та полісів страхування пасажирів, надано не було.
13. Допитаний як свідок інспектор Укратрансбезпеки ОСОБА_4 повідомив, що 12 грудня 2018 року разом з ОСОБА_3 здійснював рейдову перевірку на автомобільній дорозі "Київ-Суми-Юнаківка 322 км". Після зупинки автомобіля марки "Mercedes-Benz", д.н. НОМЕР_1, за кермом якого знаходився ОСОБА_2, в салон автомобіля не заходив, чи були там пасажири, йому не відомо, але бачив на лобовому склі табличку "Київ-Суми".
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
14. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
15. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з наявності правових підстав для застосування адміністративно - господарського штрафу внаслідок здійснення позивачем як перевізником 12 грудня 2018 року перевезення пасажирів на нерегулярному маршруті "Київ-Суми" без відповідних документів, які надають право здійснювати таке перевезення, а саме: протоколу перевірки й адаптації тахографа та полісів страхування пасажирів.
ІV. Касаційне оскарження
16. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 17 жовтня 2019 року.
17. У касаційній скарзі представник позивача зазначає, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм процесуального права, а також неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
18. На обґрунтування вимог касаційної скарги представник позивача зазначає, що адміністративно - господарський штраф може бути застосований виключно до перевізників, а він ним не є. На переконання представника позивача, судами безпідставно враховано одні докази в справі та не враховано інші. Посилаючись на правові позиції Верховного Суду, викладені в справах № 524/5536/17, № 813/2451/17, № 904/8549/17, № 712/12830/16, № 757/2757/16 вказує, що суди прийняли спірні рішення на підставі неналежних та недопустимих доказів.
19. Представник позивача зазначає, що копія договору про здійснення перевезень та чеку не відповідають вимогам статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не завірені належним чином. На думку представника позивача, ці документи є нікчемними в розумінні Цивільного кодексу України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бо не містять підпису позивача. Фотографія авто взагалі не підтверджує факту правопорушення.
20. Показання свідків представник позивача вважає недопустимими доказами, оскільки їх допит проведений за ініціативою суду, а не за клопотанням відповідача.
21. Щодо відсутності будь-яких заперечень зі сторони ОСОБА_2 під час розгляду справи відповідачем, представник позивача вказує, що ОСОБА_2 під час розгляду матеріалів відповідачем участі не брав.
22. На думку представника позивача, використання показань ОСОБА_2 суперечить статті 62 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
23. У касаційній скарзі міститься клопотання про розгляд цієї справи за участі позивача.
24. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1001 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом (далі - Ліцензійні умови).
25. Відповідно до пункту 28 Ліцензійних умов використання транспортного засобу одночасно декількома ліцензіатами заборонено. Позивач, як ліцензіат, який має транспортний засіб марки "Mercedes-Benz", д.н. НОМЕР_1, внесений до реєстру як засіб провадження господарської діяльності ліцензіата, повинен надати до суду належні докази, які б підтверджували факт правомірного вибуття з володіння позивача вказаного транспортного засобу.
26. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить проводити розгляд справи за участю представника Укртрансбезпеки.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
27. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
28. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
29. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
30. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
31. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України від 05 квітня 2001 року № 2344 - ІІІ "Про автомобільний транспорт". Цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (далі - Закон № 2344-ІІІ).
32. Статтею першою Закону № 2344 - III визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.