ПОСТАНОВА
Іменем України
04 грудня 2019 року
Київ
справа №826/27173/15
адміністративне провадження №К/9901/11686/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Стеценка С.Г.,
суддів Рибачук А. І., Тацій Л. В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Київблагоустрій", Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Злагода ЛТД" про визнання дій протиправними, скасування доручення та припису, касаційне провадження в якій відкрите за касаційною скаргою Комунального підприємства "Київблагоустрій" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2016 (головуючий суддя - Кузьменко В. А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 (головуючий суддя Аліменко В. О., судді: Літвіної Н. М., Кучми А. Ю.),
В С Т А Н О В И В:
I. Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Комунального підприємства "Київблагоустрій", Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації; далі - КП "Київблагоустрій", Департамент відповідно, відповідачі), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Злагода ЛТД" (далі - Товариство), в якому просив: визнати протиправними дії відповідачів; скасувати доручення від 02.12.2015 №478/12-15 та припис від 24.04.2015 №1506143 (далі - спірні доручення, припис).
2. Вимоги позовної заяви обґрунтовувались тим, що спірні доручення і припис, на думку ОСОБА_1, не відповідають вимогам законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, і обсягу повноважень відповідачів, порушують його право власності позивача на нерухоме майно, яке, до того ж, за своїми ознаками не підпадає під визначення малої архітектурної форми.
II. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасувано доручення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02.12.2015 №478/12-15, а також визнано протиправним та скасовано припис Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.04.2015 №1506143. В решті позову відмовлено.
4. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що нежитлова будівля, якої стосуються спірні припис та доручення, не є тимчасовою спорудою у розумінні вимог законодавства, відтак це виключає можливість застосування до неї примусових заходів, передбачених Правилами благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051 (далі - Правила благоустрою), у тому числі винесення припису та здійснення демонтажу.
III. Короткий зміст вимог касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала, а також узагальнений виклад позиції інших учасників справи
5. Не погодившись із наведеними вище судовими рішеннями, в частині задоволених позовних, вимог КП "Київблагоустрій" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати і відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
6. В обґрунтуванні касаційної скарги відповідач наполягає на тому, що об`єктом спірних доручення і припису є саме тимчасова споруда, яка, на переконання скаржника, розміщена самовільно Товариством, за відсутності у нього відповідних документів дозвільного характеру, а відтак підлягає демонтажу відповідно до Правил благоустрою.
7. У касаційній скарзі, окрім іншого наводяться доводи про те, що за результатами проведеної перевірки власником тимчасової споруди (павільйону та літнього майданчику), про яку іде мова у спірних приписі та дорученні, встановлено саме Товариство, а тому оспорювані у межах цієї справи акти суб`єктів владних повноважень не стосуються прав позивача.
8. Також, скаржник зазначає, що Товариство упродовж багатьох років розміщувало елементи благоустрою у м. Києві по Володимирському проїзду, а також неодноразово зверталось з заявами до відповідних уповноважених органів з метою отримання дозвільних документів на розміщення двох тимчасових споруд площею 29,8 кв. м., а також площею 25 кв. м., 20 кв. м.
9. Спираючись на викладене, скаржник стверджує, що Товариство є власником тимчасових споруд, а їх фотокопії, які долучались третьою особою до вказаних вище заяв стосовно їх розміщення у м. Києві по Володимирському проїзду, збігаються з фотокопіями, доданими до спірного доручення, тобто є одними і тими самими спорудами.
10. У поданих позивачем запереченнях на касаційну скаргу висловлено незгоду з її доводами і вимогами, оскільки ОСОБА_1, посилаючись на аргументи, аналогічні тим, які викладені ним у позовній заяві, вважає висновки судів попередніх інстанцій такими, що відповідають закону і засновані на допустимих, належних доказах, досліджених під час судового розгляду, відтак стверджує про законність та обґрунтованість, на його переконання, оскаржуваних відповідачем судових рішень.
11. Департамент, у поданих ним письмових поясненнях, підтримав викладені у касаційній скарзі КП "Київблагоустрій" мотиви та просив її задовольнити.
12. Товариство своїм правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористалося.
IV. Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
13. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.11.2016 відкрите касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
14. В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
15. За правилами підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
16. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Гімона М. М., суддів: Бучик А. І., Мороз Л. Л.
17. У зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Гімона М. М. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №14), на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Стеценка С. Г., суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.
18. Ухвалою Верховного Суду від 02.12.2019 справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 04.12.2019.
V. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
19. Як встановлено судами попередніх інстанцій, за даними витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності нежитлова будівля АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.05.2014 №13279352, про що до Реєстру внесено запис №5766531.
20. Право власності на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.05.2014, виданого приватним нотаріусом Прокудіною Л. Д., копія кого міститься в матеріалах справи.
21. На спірну будівлю 11.06.2015 виготовлено технічний паспорт, в якому зафіксовано про основні фізичні характеристики та вчинено відмітку про прийняття будівлі до експлуатації шляхом реєстрації декларації про готовність до експлуатації Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції 25.06.2015 за №КВ 143 151 760 474.
22. Згідно з копією листа Департаменту архітектури та містобудування виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.03.2015 №3141/10/062/27-15, адресованого ОСОБА_1, інформація про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомого майна (нежитлової будівлі) на Володимирському проїзді, 2 у Шевченківському районі міста Києва внесена до містобудівного кадастру за адресою: Володимирський проїзд, 2 у Шевченківському районі міста Києва.
23. Крім того, як підтверджує витяг щодо чинних містобудівних регламентів та інших умов впровадження містобудівної діяльності, містобудівних умов та обмежень щодо певної території, а також наявних вимог та обмежень щодо використання земельних ділянок і розташованих на них об`єктів нерухомості, в т.ч. викопіювання із містобудівної документації (офіційні відомості) від 19.03.2015 №2782/0/12/12-03-15, виданий ОСОБА_1 Службою містобудівного кадастру Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), земельна ділянка по Володимирському проїзду, 2 Шевченківського району внесена до міського земельного кадастру.
24. З наявної у матеріалах справи копії чергового кадастрового плану від 19.01.2016 суди встановили наявність в базі даних міського земельного кадастру земельної ділянки з кодом 91:015:006к, відтак зазначили, що земельна ділянка по Володимирському проїзду, 2 Шевченківського району знаходиться на стадії розробки оформлення прав землекористувачем ОСОБА_1 .
25. Окрім цього, відповідно до топоплану від 13.05.2015 М1:500, копія якого міститься в матеріалах справи, на топоплані міста Києва по Володимирського проїзду, 2 вказано топографо-геодезичні дані спірної нежитлової будівлі за позначкою "кафе".
26. Згідно з договором оренди від 30.09.2015, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ "Злагода ЛТД", позивач передав нежитлове приміщення загальною площею 125 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 у користування для надання послуг в сфері громадського харчування.
27. У свою чергу, посадовою особою Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва (правонаступником якого є КП "Київблагоустрій") винесений спірний припис у відношенні Товариства за порушення підпункту 20.1.1 Правил благоустрою міста Києва за адресою: Шевченківський район, Володимирський проїзд, 2, та запропоновано усунути порушення шляхом надання проектно-дозвільної документації на розміщення літнього майданчика; в разі невиконання припису вимагається демонтувати власними силами протягом трьох робочих днів відновити благоустрій.
28. Спірним дорученням Департаменту, наданого директору КП "Київблагоустрій", доручено вжити заходи шляхом демонтажу відповідно до вимог чинного законодавства самовільно встановлених елементів благоустрою в разі відсутності проектно-дозвільної документації на розміщення, а саме: павільйон та літній майданчик при кафе, барі чи ресторані (всесезонний), що розташовані по Володимирському проїзду, 2 у Шевченківському районі, на підставі спірного припису.
VI. Позиція Верховного Суду
29. Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
30. Статтею 5 Закону України від 06.09.2005 №2807-IV "Про благоустрій населених пунктів" (далі - Закон №2807-IV) визначено, що управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.
31. Частинами першою, другою статті 34 цього ж Закону встановлено, що правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.
32. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
33. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
34. У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження Правил, застосовуються Типові правила.
35. Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ населення до затверджених Правил.
36. Правила включають: 1) порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; 2) вимоги до впорядкування територій підприємств, установ, організацій; 3) вимоги до утримання зелених насаджень на об`єктах благоустрою - територіях загального користування; 4) вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території; 5) вимоги до санітарного очищення території; 6) розміри меж прилеглої до підприємств, установ та організацій території у числовому значенні; 7) порядок розміщення малих архітектурних форм; 8) порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів; 9) інші вимоги, передбачені цим та іншими законами.
37. На виконання названих вище вимог Закону №2807-IV рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051 було затверджено Правила благоустрою.
38. Згідно з положеннями розділу І Правил благоустрою тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.
39. Водночас, за визначенням частини другої статті 28 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI) тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.
40. Самовільно встановлені (розміщені) малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, підлягають демонтажу власником об`єкта (особою, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) за власні кошти у строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
41. У разі якщо власник малої архітектурної форми або тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (особа, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) не провів демонтажу відповідно до абзацу першого цього пункту, демонтаж об`єкта здійснюється в порядку, встановленому пунктом 13.3 цих Правил (підпункт 13.2.3. Правил благоустрою).
42. Своєю чергою, за приписами підпунктів 13.3.1-13.3.4 пункту 13.3 Правил благоустрою порядок демонтажу малих архітектурних форм, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності.