ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/15714/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І. В. (головуючий), Львова Б. Ю. і Малашенкової Т.М.,
учасники справи:
позивач - приватне підприємство "Ротен",
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Маркетинг Груп",
розглянув у письмовому провадженні касаційні скарги приватного підприємства "Ротен" та товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Маркетинг Груп"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 (головуючий - Мальченко А. О., судді: Дикунська С. Я., Жук Г. А.),
за позовом приватного підприємства "Ротен" (далі - Підприємство)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Маркетинг Груп" (далі - Товариство)
про стягнення 307 518,54 грн.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Підприємство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства про стягнення 307 518,54 грн, з яких 254 511,70 грн інфляційних втрат та 53 006,84 грн 3% річних.
В обґрунтування своїх вимог зазначило про порушення відповідачем строку виконання грошового зобов`язання за договором про відступлення права вимоги від 14.02.2017 № 15 (далі - Договір № 15), укладеним між позивачем, відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сингента" (далі - ТОВ "Сингента"), у зв`язку з чим просив стягнути з відповідача 254 511,70 грн інфляційних втрат та 53 006,84 грн 3% річних.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду міста Києва від 05.03.2019 у задоволенні позову Підприємства відмовлено. Мотивуючи судове рішення суд першої інстанції зазначив про те, що листом від 27.04.2017 № 27-04/17 змінено Договір № 15 в частині строку виконання зобов`язання з оплати за відступлене Товариству право вимоги, а тому обов`язок сплатити кошти був виконаний відповідачем у визначений договором строк.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 апеляційну скаргу Підприємства задоволено частково. Рішення господарського суду міста Києва від 05.03.2019 у справі № 910/15714/18 скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким позов Підприємства до Товариства задоволено частково; стягнуто з Товариства на користь Підприємства 53 006,54 грн 3% річних, 795,10 грн судового збору, сплаченого за розгляд справи в суді першої інстанції та 1 192,65 грн судового збору, сплаченого за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. В іншій частині позову відмовлено.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що зміни до Договору № 15, який укладений у письмовій формі єдиного документу, також мали бути вчинені сторонами у формі єдиного документа. Окрім того, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що у випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти.
Короткий зміст вимог касаційної скарги Підприємства
Підприємство, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, подало касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 у справі № 910/15714/18 в частині відмови у задоволенні позовних вимог у розмірі 254 511,70 грн та ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким задовольнити позовні вимоги Підприємства про стягнення з Товариства 254 511,70 грн не передаючи справу на новий розгляд.
Короткий зміст вимог касаційної скарги Товариства
Товариство зазначає про порушення Північним апеляційним господарським судом приписів статей 7, 8, 9, 11, 13, 14, 15, 42, 74, 275, 282 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у зв`язку з чим просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 у справі № 910/15714/18 та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 05.03.2019.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи Підприємства
Судом апеляційної інстанції відмовлено у стягненні інфляційних втрат без врахування усталеної судової практики.
Валюта зобов`язання за укладеним між сторонами Договором № 15 визначена у гривні, що надає Підприємству право на застосування до Товариства приписів статті 625 ЦК України та стягнути 3% річних та інфляційні втрати.
Договором № 15 не визначено порядку застосування еквіваленту іноземної валюти та не зазначено формул, які б регулювали визначення розміру грошових зобов`язань у випадку збільшення або зменшення курсу продажу долара США.
Лист від 27.04.2017 № 27-04/17, наданий Товариством, не містить відтиску печатки Підприємства та доказів, що відповідний лист направлявся на адресу Підприємства, а також підпис директора на листі значно відрізняється від підпису у договорі, а тому суду не потрібно спеціальних знань для того, щоб відрізнити такі підписи.
Водночас Підприємство звернулось до суду з відзивом на касаційну скаргу Товариства в якому зазначає, що доводи викладені в його касаційній скарзі є оціночними та такими, що не можуть бути враховані, а тому, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги Товариства у повному обсязі.
Окрім того, у доповненнях до касаційної скарги Підприємство просить врахувати правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11.11.2019 у справі №910/15951/18 прийнятий за аналогічних правовідносин.
Доводи Товариства
Стаття 188 ГК України не встановлює обмежень щодо погодження змін до договору, укладеного у формі єдиного документа, шляхом обміну листами, водночас позивач та відповідач, як сторони господарського договору, дотрималися норм законодавства, в тому числі і щодо строку, встановленого частиною третьою статті 188 ГК України.
Північний апеляційний господарський суд не з`ясував дійсних правовідносин сторін, не дослідив змісту прав та обов`язків обох сторін, виходячи з умов укладеного між сторонами договору та листів щодо зміни граничного строку виконання грошового зобов`язання, які входять до предмета доведення цього позову. При цьому Товариство посилається на рішення Єропейського суду з прав людини.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14.02.2017 між Товариством (у тексті договору - новий кредитор), Підприємством (у тексті договору - первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сингента" (далі - ТОВ "Сингента"; у тексті договору - боржник) було укладено Договір №15, згідно з пунктом 1.1 якого первісний кредитор передає належне йому право вимоги боргу в сумі 11 516 366,69 грн, що є еквівалентом 423 224,68 долара США, яке він має згідно з договором №257/К від 01.12.2016, укладеним між первісним кредитором та боржником (надалі - основний договір), а новий кредитор приймає право вимоги частини боргу, належне первісному кредитору за основним договором. Загальна сума заборгованості за основним договором боржника перед первісним кредитором на дату підписання цього договору становить 11 516 366,69 грн, що є еквівалентом 423 224,68 долара США.
Укладений між сторонами у справі та ТОВ "Сингента" правочин за своїм змістом та правовою природою є договором відступлення права вимоги (цесії), на підставі якого старий кредитор передає свої права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов`язується їх оплатити.
Відповідно до пункту 2.1 Договору № 15 за передане право вимоги до боржника за основним договором новий кредитор сплачує первісному кредитору суму у розмірі 11 516 366,69 грн, що є еквівалентом 423 224,68 долара США (погоджений курс 27,211 грн/1 дол. США).
У пункті 2.2 Договору № 15 сторони погодили, що новий кредитор зобов`язується протягом 30-ти банківських днів після підписання цього договору перерахувати платіжним дорученням на поточний рахунок первісного кредитора грошову суму, визначену у пункті 2.1 цього договору. Допускається проведення розрахунків в інший спосіб, передбачений законодавством.
Згідно з пунктом 5.1 Договору № 15, у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством.
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним (пункт 6.1 Договору № 15).
Відповідно до пункту 2.2 Договору № 15 відповідач був зобов`язаний оплатити за відступлене право вимоги не пізніше 29.03.2017.
Судами встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідач перерахував позивачеві грошові кошти за відступлене право вимоги у розмірі 11 516 366,69 грн лише 24.05.2017, що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача.
Водночас судом апеляційної інстанції встановлено, що пунктом 10.4 договору сторони погодили, що будь-які зміни та доповнення до договору є його невід`ємною частиною та мають силу лише в тому випадку, якщо вони оформлені в письмовому вигляді і підписані всіма уповноваженими представниками сторін та завірені мокрими печатками, якщо інше не обумовлено договором.
4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
ЦК України:
частина перша статті 207:
- правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку;
стаття 526:
зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Ця норма кореспондується з приписами ч. 1 ст. 193 ГК України;
частина перша статті 598:
- зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом;
стаття 599:
- за відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином;
пункт 1 частини першої статті 512:
- кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);
частина перша статті 513:
- правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові;
стаття 514:
- до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом;
частина перша статті 530:
- якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);
стаття 610:
- порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання);
частини перша та друга статті 625:
- боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання;
- боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;
частини перша та друга статті 639:
- договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі;
стаття 654:
- зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Господарський кодекс України (далі - ГК України):
пункт перший статті 181:
- господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
частини друга та третя статті 188:
- сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.