ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 922/643/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Грузицька І. В.,
за участю представників:
позивача - Лисенка В. С.,
відповідача - Квіцінської А. І.,
третіх осіб - Ізвєкова К. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Харківводоканал"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 (судді: Попков Д. О., Стойка О. В., Істоміна О. А.) і рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2019 (суддя Прохоров С. А) у справі
за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал"
до Акціонерного товариства "Харківобленерго"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Харківської міської ради
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та Фонду державного майна України,
про зобов`язання здійснити перерахунок вартості послуг,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У березні 2019 року Комунальне підприємство "Харківводоканал" (далі - КП "Харківводоканал") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Харківобленерго" (далі - АТ "Харківобленерго") про зобов`язання відповідача зробити перерахунок вартості наданих у січні 2019 року послуг з розподілу електричної енергії за договорами споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 4 і № 1.01, укладеними 19.12.2018 на умовах договорів про постачання електричної енергії від 07.05.2004 № 4 і від 03.01.2008 № 1.01, шляхом застосування тарифів для 1 класу напруги споживача за всіма точками продажу незалежно від ступенів напруги, відобразити перерахунок у відповідних рахунках за січень 2019 року.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано, зокрема, положеннями на частини 6 статті 276 Господарського кодексу України, Закону України "Про ринок електричної енергії", а також Порядку визначення класів напруги споживачів електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) від 13.08.1998 № 1052 (далі - Порядок від 13.08.1998), а також неправомірним застосуванням АТ "Харківобленерго" до КП "Харківводоканал" тарифів для 2 класу напруги та виставлення рахунків за січень 2019 року на оплату послуг із розподілу електричної енергії з урахуванням завищених тарифів, що порушує майнові права позивача.
Позивач також наголосив, що оцінку відповідності КП "Харківводоканал" критеріям споживачів 1 класу напруги вже надали господарські суди. Так, згідно з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2018 у справі № 922/4198/17, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 28.11.2018, суди установили, що КП "Харківводоканал" є промисловим підприємством, яке збільшило обсяг річного споживання електричної енергії більш ніж утричі порівняно з 2008 роком, його щомісячне споживання електричної енергії становить понад 20 млн кВт/год на технологічні потреби виробництва послуг із водопостачання та водовідведення, і зобов`язало АТ "Харківобленерго" здійснити перерахунок вартості спожитої КП "Харківводоканал" електричної енергії за період із листопада 2014 по жовтень 2017 рр. шляхом застосування тарифів для 1 класу напруги за усіма точками продажу.
Отже, згідно із судовим рішенням у справі № 922/4198/17 підтверджено приналежність КП "Харківводоканал" до споживачів 1 класу напруги.
1.3. У відзиві на позовну заяву АТ "Харківобленерго" заперечило проти її задоволення зазначаючи, що до підписаних і направлених КП "Харківводоканал" заяв-приєднань від 19.12.2018 позивач додав заперечення щодо окремих умов договорів приєднання на умовах договорів про постачання електричної енергії від 03.01.2009 № 1.01 і від 07.05.2004 № 4. Проте позивач продовжив споживати електричну енергію через мережі АТ "Харківобленерго". Отже, як зазначає відповідач, договори споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 1.01 і № 4 між сторонами укладено на умовах договорів про постачання електричної енергії від 03.01.2008 № 1.01 і від 07.05.2004 № 4, у додатках до яких сторони визначили відповідний клас напруги для всіх точок обліку за точками продажу електричної енергії.
Ураховуючи, що позивач приєднався до публічного договору споживача про надання послуг із розподілу електричної енергії на умовах договорів про постачання електричної енергії, які встановлюють відповідні класи напруги споживача - 2 і 1 класи, для застосування тарифів напруги за усіма точками приєднання за січень 2019 року під час виставлення рахунків позивачеві у відповідача підстав немає.
1.4. Згідно з ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.04.2019 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Харківську міську раду, а також третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) і Фонд державного майна України.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.07.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2019, у задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення аргументовано тим, що ураховуючи відсутність доказів зміни умов укладених між сторонами договорів поставки шляхом зобов`язання відповідача застосовувати тарифи 1 класу напруги за усіма точками приєднання за січень 2019 року, як на дату укладення договорів споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 № 4 та № 1.01, так і протягом заявленого періоду (січень 2019 року), позовні вимоги фактично зводяться до спонукання змінити передбачені чинними договорами умови щодо виконання грошового зобов`язання, що суперечить положенням законодавства.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, КП "Харківводоканал" у касаційній скарзі просить рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 у справі скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Скаржник зазначає, що правовідносини між сторонами за договорами № 1.01 і № 4 стосуються сфери електроенергетики, діяльність у якій регулюється державою; таке регулювання здійснюється, крім іншого, шляхом формування тарифної політики відповідно до законодавства. Зазначені функції державного регулювання згідно із Законом України "Про ринок електричної енергії" покладено на НКРЕКП.
Так, НКРЕ згідно з постановою від 13.08.1998 № 1052 затвердила Порядок, за змістом якого при визначенні класу споживача послуг з розподілу застосовуються критерії, прямо визначені державним регулятором, у зв`язку з чим вони не можуть бути об`єктом договірного регулювання.
Отже, скаржник наголошує, що приналежність особи споживача до певного класу напруги визначається окремим нормативно-правовим актом і не потребує додаткової домовленості між сторонами, оскільки є формою державного регулювання.
При цьому заявник касаційної скарги акцентує, що як на час виникнення спірних правовідносин, так і на час розгляду справи зазначений Порядок діяв, і, відповідно, мав застосовуватися, отже висновок судів про безпідставність посилань позивача на цей Порядок зроблено передчасно і без дослідження всіх обставин справи.
КП "Харківводоканал" у касаційній скарзі зазначає про залишення судами поза увагою доводів позивача про встановлення згідно з постановою Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 922/4198/17 обставин щодо наявності в АТ "Харківобленерго" обов`язку проводити перерахунок вартості спожитої електроенергії за тарифом для 1 класу напруги.
3.2. У відзиві на касаційну скаргу Харківська міська рада просить її задовольнити, акцентуючи на необґрунтованості та невідповідності висновків судів попередніх інстанцій дійсним обставинам справи, а також наголошуючи на залишенні судами поза увагою обставин, встановлених судами під час розгляду справи № 922/4198/17.
3.3. АТ "Харківобленерго" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, зазначаючи про правомірність висновків судів і безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно частково задовольнити з таких підстав.
4.2. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, 07.05.2004 між АТ "Харківобленерго" (постачальник) і Державним комунальним підприємством каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (у редакції додаткової угоди від 01.02.2012 - КП "Харківводоканал") (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 4, за умовами розділу І якого постачальник постачає електричну енергію споживачеві, а споживач оплачує її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами.
Крім того, 03.01.2008 між АТ "Харківобленерго" (постачальник) і КП "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" (у редакції додаткової угоди від 29.02.2012 - КП "Харківводоканал") (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 1.01, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачеві для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 3.1 "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію" до цього договору, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами.
4.3. Суди також установили, що АТ "Харківобленерго" направило КП "Харківводоканал" (лист від 03.12.2018 № 04-26/7393) заяви-приєднання, підписані КП "Харківводоканал" 19.12.2018 із зазначенням заперечень щодо окремих умов договору приєднання, які АТ "Харківобленерго" повернуло (лист від 19.12.2018 № 01.01-14/79991-18).
Так, КП "Харківводоканал" виклало у заявах-приєднаннях заперечення, які є ідентичними щодо обох договорів про постачання електричної енергії від 07.05.2004 № 4 і від 03.01.2008 № 1.01 і стосувалися, зокрема: внесення доповнень щодо зобов`язання постачальника не допускати зловживання правом на відключення об`єктів єдиної технологічної системи споживача, як такого, що може порушити права інших осіб і завдати шкоди довкіллю, відповідно до статті 6 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення"; доповнення пункту 1 додатку № 2 до договору щодо порядку розрахунків реченням стосовно того, що всі розрахунки споживача за спожиту електричну енергію здійснюються за тарифом 1 класу напруги незалежно від ступенів напруги у точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією згідно з підпунктом 4 пункту 3.1 Постанови НКРЕ від 13.08.1998 № 1052 (у редакції постанови НКРЕ від 30.06.2011 № 1110); доповнення пункту 10 додатку № 1 до договору щодо порядку розрахунку реченням, що виникненню зобов`язання споживача з оплати за постачання електричної енергії має передувати виконання постачальником зобов`язання з виставлення рахунків із правильним розрахунком вартості послуг, а рахунок на оплату електричної енергії вважається таким, що не підлягає оплаті, якщо постачальник на вимогу споживача не надав вихідні дані, які підтверджують правильність розрахунку вартості у повному обсязі.
АТ "Харківобленерго" повідомило КП "Харківводоканал" (лист від 26.12.2018 № 01-26/8781), що надані КП "Харківводоканал" заперечення не стосуються умов договору з розподілу, а за змістом є неналежним чином оформленими пропозиціями щодо внесення змін до умов чинних договорів про постачання електричної енергії від 07.05.2004 № 4 і від 03.01.2008 № 1.01, а також зауважило, що у разі продовження споживання електричної енергії КП "Харківводоканал" після 01.01.2019 буде вважатися, що пропозиція АТ "Харківобленерго" укласти договір з розподілу на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії є прийнятою.
Суди установили, що зазначені заяви-приєднання КП "Харківводоканал" не повернуло АТ "Харківобленерго".
4.4. Предметом позиву у справі, яка розглядається, є вимога КП "Харківводоканал" про зобов`язання АТ "Харківобленерго" зробити перерахунок вартості наданих у січні 2019 року послуг із розподілу електричної енергії за договорами споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 4 і № 1.01, укладеними 19.12.2018 на умовах договорів про постачання електричної енергії від 07.05.2004 № 4 і від 03.01.2008 № 1.01, шляхом застосування тарифів для 1 класу напруги споживача за всіма точками продажу незалежно від ступенів напруги, відобразити перерахунок у відповідних рахунках за січень 2019 року.
Як свідчать матеріали справи, спір у ній виник щодо віднесення КП "Харківводоканал" до групи споживачів, до яких застосовується тариф для 1 класу напруги, проти чого заперечує АТ "Харківобленерго", посилаючись на умови договорів від 07.05.2004 № 4 і від 03.01.2008 № 1.01.
4.5. Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову, дійшли висновку, що оскільки КП "Харківводоканал" продовжило споживання електроенергії після 01.01.2019 через мережі АТ "Харківобленерго", споживач приєднався до договору розподілу на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії.