Постанова
Іменем України
20 листопада 2019 року
м. Київ
справа 205/4234/16-ц
провадження № 61-23061св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Кривцової Г. В. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Каратаєвої Л. О., Макарова М. О., від 15 березня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (дала - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява ПАТ КБ "ПриватБанк" мотивована тим, що 05 листопада 2004 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № DNKMRK64320180, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 5 761 грн на строк до 06 листопада 2006 року. Відповідач зобов`язалася кошти прийняти, належним чином їх використовувати та повернути у строк та на умовах, передбачених договором. ОСОБА_1 зобов`язання не виконала, станом на 25 травня 2016 року утворилась прострочена заборгованість за тілом кредиту у розмірі 4 918,00 грн. Банк вказував, що умовами договору кінцеву дату виконання позичальником дій щодо повернення кредиту визначено 06 листопада 2006 року за умови відсутності порушень по сплаті та простроченої заборгованості, що не є кінцевим терміном спливу виконання ОСОБА_1 своїх грошових зобов`язань за договором та припинення зобов`язань в цілому. Вказував, що отримані відповідачем кредитні кошти до теперішнього часу банку не повернуті. Враховуючи, що договір не є розірваним чи припиненим, відсутні підстави для припинення щомісячного нарахування відсотків на суму простроченої заборгованості по кредиту як плату за весь час фактичного користування кредитними коштами. Строк прострочення за тілом кредиту за період з 25 травня 2013 року по 25 травня 2016 року становив 1 095 днів, розмір простроченої заборгованості складав 4 918 грн, розмір процентної ставки за день дорівнював 0,216 %, а, отже, сума заборгованості по відсоткам складала: (4918 х 0,216 % х 1095)/ 100 = 11 632,05 грн.
Банк просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по сплаті відсотків за договором від 05 листопада 2004 року, нарахованих на прострочену заборгованість по кредиту за період з 25 травня 2013 року по 25 травня 2016 року в розмірі 11 632,05 грн та судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 01 листопада 2016 року позов ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість по відсоткам за кредитним договором від 05 листопада 2004 року № DNKMRK64320180, нарахованих на прострочену заборгованість по кредиту за період з 25 травня 2013 року по 25 травня 2016 року в розмірі 11 632,05 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" судовий збір у розмірі 1 378,00 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно пунктам 3.1, 3.2 кредитного договору відповідач зобов`язалася погашати заборгованість по кредитному ліміту, процентам за його користування, по перевитратам платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених договором, правилами користування платіжними картками та тарифами банку. ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконувала, внаслідок чого виникла заборгованість на загальну суму 11 632,05 грн. Суд дійшов висновку, що за договором від 05 листопада 2004 року існує прострочення виконання грошового зобов`язання, що підтверджено належними доказами.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 01 листопада 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції помилково стягнув з відповідача проценти за користування кредитом, які підпадають під визначення пені, які безперечно такими не є та не можуть бути.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2017 року ПАТ КБ "ПриватБанк" направило до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ПАТ КБ "Приват Банк" мотивована тим, що суд апеляційної дійшов неправильного висновку та помилково скасував рішення суду першої інстанції. Вказує, що банк звернувся з захистом своїх прав та пред`явив вимогу про стягнення процентів за останні три роки, оскільки у відповідності до висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 1206цс15 з боржника на користь банку слід стягнути штрафні санкції, передбачені договором за неналежне виконання його умов, зокрема, прострочену заборгованість за процентами, прострочену заборгованість за комісією, пеню за несвоєчасне погашення процентів, пеню за несвоєчасне погашення кредиту, пеню за несвоєчасне погашення комісії.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано справу із суду першої інстанції.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України ( далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 05 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
05 листопада 2004 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № DNKMRK64320180, за умовами якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 5 761 грн з кінцевим терміном повернення 06 листопада 2006 року у вигляді строкового кредиту зі сплатою за користування кредитом 2,60 процентів на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і комісії в розмірі 1,20 процентів від суми виданого кредиту щомісяця.
Згідно з пунктом 3.2. договору, при порушенні позичальником зобов`язань по погашенню кредиту, передбачених пунктами 1.1, 2.3.1, 2.3.3, 3.3 договору, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 6,48 процентів на місяць, розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом.
Мотивувальна частина