Постанова
Іменем України
13 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 757/26162/15-ц
провадження № 61-23006св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство "Перший Український міжнародний банк", Товариство з обмеженою відповідальністю "АНСУ",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2016 року у складі судді Москаленко К. О. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 16 січня 2017 року у складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Волошиної В. М., Кирилюк Г. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" (далі - ПАТ "Перший Український міжнародний банк"), Товариства з обмеженою відповідальністю "АНСУ" (далі - ТОВ "АНСУ") про визнання недійсним договору.
Позовна заява мотивована тим, що 25 серпня 2008 року між Закритим акціонерним товариством "Перший Український міжнародний банк", назву якого змінено на ПАТ "Перший Український міжнародний банк", та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 6316663, відповідно до якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 17 236,00 доларів США на строк 84 місяці.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 21 грудня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 14 лютого 2012 року, у справі № 2-2686/11/01 позов ОСОБА_1 до ПАТ "Перший Український міжнародний банк" про визнання кредитного договору недійсним та зустрічний позов ПАТ "Перший Український міжнародний банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Розірвано кредитний договір від 25 квітня 2008 року та додаткову угоду від 23 червня 2010 року, укладені між ПАТ "Перший Український міжнародний банк" та ОСОБА_1
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Перший Український міжнародний банк" заборгованість за кредитним договором від 25 квітня 2008 року № 6316663 у розмірі 6 978,53 доларів США та 1 194,57 грн.
16 липня 2013 року між ПАТ "Перший Український міжнародний банк" та ТОВ "АНСУ" укладений договір відступлення прав вимоги № 1034/44 за кредитами, згідно з яким ПАТ "Перший Український міжнародний банк" передало, а ТОВ "АНСУ" прийняло право вимоги за кредитними договорами, до переліку яких входить кредитний договір № 6316663, укладений 25 серпня 2008 року між ПАТ "Перший Український міжнародний банк" та ОСОБА_1
ОСОБА_1 вважає, що договір відступлення прав вимоги від 16 липня 2013 року № 1034/44 укладений з порушенням вимог статей 203, 215 ЦК України, оскільки кредитний договір від 25 серпня 2008 року № 6316663 за рішенням Київського районного суду м. Харкова від 21 грудня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 14 лютого 2012 року, було розірвано.
Крім цього, у ТОВ "АНСУ" відсутня генеральна ліцензія на здійснення валютних операцій, що унеможливлює відступлення прав вимоги за кредитним договором.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним договір відступлення прав вимоги від 16 липня 2013 року № 1034/44, укладений між ПАТ "Перший Український міжнародний банк" та ТОВ "АНСУ".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 не є стороною договору відступлення прав вимоги від 16 липня 2013 року № 1034/44, укладеного між ПАТ "Перший Український міжнародний банк" та ТОВ "АНСУ". Позивач не довів, що укладенням оспорюваного договору порушено його права та законні інтереси, а тому суд відмовив у позові. Крім цього, наявність судового рішення про розірвання кредитного договору та задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору та не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 16 січня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2016 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. Враховуючи встановлені судом першої інстанції обставини та матеріали справи у їх сукупності та співставленні, апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання оспорюваного договору недійсним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені ним позовні вимоги у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідає критеріям законності та обґрунтованості. Суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що укладений між ПАТ "Перший Український міжнародний банк" та ТОВ "АНСУ" договір про відступлення права вимоги є договором факторингу. Також у ТОВ "АНСУ" відсутня генеральна ліцензія на здійснення валютних операцій, що є порушенням вимог законодавства України. Крім цього, кредитний договір від 25 серпня 2008 року № 6316663 розірваний, що підтверджується рішенням Київського районного суду м. Харкова від 21 грудня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 14 лютого 2012 року, тому відсутні підстави для відступлення права вимоги за цим договором.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, поданому у квітні 2017 року, ТОВ "АНСУ" зазначило, що кредитні зобов`язання належить вважати припиненими не з моменту набрання законної сили рішенням суду про розірвання договору, а з моменту виконання позичальником усіх зобов`язань перед банком (кредитором), які складають зміст цього зобов`язання. Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом. Таким чином, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
ПАТ "Перший Український міжнародний банк" не скористалося своїм процесуальним правом подати відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 .
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Печерського районного суду м. Києва.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу Черняк Ю. В.
Ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 25 серпня 2008 року між ПАТ "Перший Український міжнародний банк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 6316663, згідно з яким ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 17 236,00 доларів США на строк 84 місяці.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 21 грудня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 14 лютого 2012 року, у справі № 2-2686/11/01 позов ОСОБА_1 до ПАТ "Перший Український міжнародний банк" про визнання кредитного договору недійсним та зустрічний позов ПАТ "Перший Український міжнародний банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Розірвано кредитний договір від 25 квітня 2008 року та додаткову угоду від 23 червня 2010 року, укладені між ПАТ "Перший Український міжнародний банк" та ОСОБА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Перший Український міжнародний банк" заборгованість за кредитним договором від 25 квітня 2008 року № 6316663 у розмірі 6 978,53 доларів США та 1 194,57 грн.
16 липня 2013 року між ПАТ "Перший Український міжнародний банк" та ТОВ "АНСУ" укладений договір відступлення прав вимоги № 1034/44 за кредитами.
Відповідно до пункту 1.1. договору відступлення прав вимоги за цим договором, протягом строку його дії та у відповідності до генерального реєстру боржників, первісний кредитор зобов`язується відступити новому кредитору свої права грошової вимоги за кредитними договорами, які укладені між первісним кредитором та фізичними особами, а новий кредитор зобов`язується сплатити первісному кредитору грошові кошти за відступлені останнім права.
Згідно із витягом з додаткової угоди № 2 до договору відступлення прав вимоги ПАТ "Перший Український міжнародний банк" передало, а ТОВ "АНСУ" прийняло право вимоги за кредитним договором від 25 серпня 2008 року № 6316663, укладений між ПАТ "Перший Український міжнародний банк" та ОСОБА_1 .
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно із частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права