Постанова
Іменем України
03 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 481/220/18
провадження № 61-43366св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Сільськогосподарський виробничий кооператив "Хвиля", Новобузька районна державна адміністрація Миколаївської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 06 червня 2018 року у складі судді Васильченко Н. О., постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 02 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Коломієць В. В., Данилової О. О., Шаманської Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Хвиля"(далі - СГВК "Хвиля"), Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання права на земельну частку (пай).
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 з 1991 року був членом колгоспу "Хвиля революції", який у березні 1994 року реорганізовано у колективно-пайове сільськогосподарське підприємство "Майорівське" (далі - КПСП "Майорівське").
Зазначав, що в період з 28 червня 1994 року до 07 березня 1996 року проходив строкову військову службу, а після повернення з військової служби продовжував працювати в КПСП "Майорівське" до звільнення 01 березня 1997 року. 01 грудня 1995 року КПСП "Майорівське" було видано державний акт на право колективної власності на землю, розмір земельної частки (паю) становить 6,43 умовних кадастрових гектарів. Проте, до списку громадян - членів цього КПСП, який додавався до вказаного державного акту, його не внесли. У зв`язку з цим сертифікат на право на земельну частку (пай) і документ, що посвідчує право власності на неї, не отримував.
На підставі викладеного, уточнивши позовні вимоги ОСОБА_1 просив визнати за ним право на земельну частку (пай) розміром 6,43 умовних кадастрових гектарів в колективній власності на землю в КПСП "Майорівське".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 06 червня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позов у 2018 році поданий ОСОБА_1 з пропуском позовної давності.
Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 02 серпня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції. При цьому зазначив, що викладені у заяві ОСОБА_1 підстави для поновлення строку позовної давності, не можна вважати поважними причинами пропуску строку звернення до суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У серпні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою, що лише 21 листопада 2000 року ліквідаційна комісія СГВК "Хвиля", правонаступник КПСП "Майорівське", надала позивачу довідки з інформацією про процес розпаювання землі у 1995 році та з підтвердженням того, що ОСОБА_1 помилково не було включено до списків пайовиків КПСП "Майорівське".
На думку заявника, оскільки на території Новобузького району Миколаївської області є невитребувані земельні паї тобто землі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а Новобузька районна державна адміністрація Миколаївської області визнає, що позивач безпідставно не був внесений до списків на паювання землі КПСП "Майорівоьке", тому наданням позивачу права на земельну частку (пай) не буде порушено прав жодних юридичних чи фізичних осіб, у зв`язку із чим наявні підстави для задоволення позову.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
03 жовтня 2019 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду у складі колегії суддів Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Курило В. П.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 04 липня 1991 року загальними зборами колгоспників колгоспу "Хвиля революції" затверджено рішення правління про прийняття до членів колгоспу ОСОБА_1
05 лютого 1994 року зборами членів колгоспу "Хвиля революції" прийнято рішення про реорганізацію колгоспу в колективно пайове сільськогосподарське підприємство з назвою "Майорівське"; запропоновано подати заяви про вихід з членів колгоспу і вступити до членів КПСП; затверджено статут КПСП. Розпорядженням представника Президента України від 31 березня 1994 року № 101 зареєстровано статут КПСП "Майорівське".
З 28 травня 1991 року ОСОБА_1 працював у колгоспі "Хвиля революції", згодом реорганізованого у КСПП "Майорівське" (з 15 січня 2000 року - у СВК "Хвиля"), з 28 червня 1994 року до 07 березня 1996 року проходив строкову військову службу, звільнений за власним бажанням з КПСП з 01 березня 1997 року.
22 березня 1995 року відповідно до рішення Новобузької районної ради народних депутатів № 205 КПСП "Майорівське" передано 2384,8 гектарів землі у колективну власність, а 01 грудня 1995 року видано державний акт серії МК № 14 на право колективної власності на землю. До списку осіб, що додається до цього державного акту, позивач внесений не був.
ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду 14 лютого 2018 року.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною дев`ятою статті 5 Земельного кодексу України (тут і далі - у редакції від 22 червня 1993 року) передбачено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.
Згідно з вимогами частини першої статті 22 ЗК України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.
Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.