Постанова
Іменем України
28 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 433/425/17
провадження № 61-27833св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Калараша А. А. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України",
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргоюПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на рішення Троїцького районного суду Луганської області від 12 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 24 липня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Укрексімбанк", Банк) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 01 червня 2013 року між ним та відповідачем було укладено договір про відкриття та обслуговування карткового рахунку з видачею платіжної картки в рамках зарплатного проекту № 0122020693БН/2013-05, згідно якого Банком було відкрито відповідачу кредитну лінію для проведення останнім операцій з використанням платіжної картки з лімітом заборгованості по кредиту 13 000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 28 % річних. Також вказувало, що позичальником було порушено порядок погашення кредиту та сплати процентів, нарахованих за користування кредитом, що свідчить про невиконання останнім умов кредитного договору. Станом на 09 лютого 2017 року у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 20 036,14 грн, з яких: 10 957,24 грн - заборгованість за кредитом, 9 078,90 грн - заборгованість за процентами.
У зв`язку з викладеним Банк просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 20 036,14 грн та судові витрати.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 12 травня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 24 липня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що АТ "Укрексімбанк" не надало належних та допустимих доказів на підтвердження укладення між ними та ОСОБА_1 кредитного договору та неналежного виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором за відсутності наданого суду кредитного договору. Суд відхилив посилання позивача на наявність розрахунку заборгованості за кредитним договором, як на підставу своїх вимог, оскільки за відсутності в матеріалах справи кредитного договору неможливо дійти висновку про наявність зазначеної банком суми заборгованості.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі АТ "Укрексімбанк", посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга АТ "Укрексімбанк" на рішення Троїцького районного суду Луганської області від 12 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 24 липня 2017 року.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу з Троїцького районного суду Луганської області.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу № 433/425/17 передано до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили незаконні та необґрунтовані судові рішення, оскільки ними не було встановлено всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спірних правовідносин. Зокрема вказують, суди обох інстанцій не надали належної правової оцінки наданій представниками Банку виписці з особового рахунку відповідача, з якої можна встановити всі здійснені операції за кредитом, в тому числі й факт надання позичальнику кредитних коштів. Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу, що кредитний договір було укладено між відповідачем та Банком в особі філії банку у м. Луганську, що знаходиться на території, на якій здійснюється антитерористична операція, тому Банк не має доступу до нього.
Інший учасник справи нескористався своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що Банк у позовній заяві просив суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про відкриття та обслуговування карткового рахунку з видачею платіжної картки від 01 червня 2013 року, яка виникла станом на 09 лютого 2017 року в розмірі 20 036,14 грн посилаючись на те, що між ним та відповідачем було укладено договір про відкриття та обслуговування карткового рахунка з видачею платіжної картки в рамках зарплатного проекту від 01 червня 2013 року № 0122020693БН/2013-05, за умовами якого відповідачу була відкрита кредитна лінія для проведення останнім операції з використання платіжної картки з лімітом заборгованості по кредиту 13 000,00 грн.
В позовній заяві також було вказано, що відповідно до умов кредитного договору відповідач зобов`язався сплачувати позивачу щомісяця проценти за користуванням кредитом у розмірі 28 % річних.
Однак, матеріали справи не містять договору про відкриття та обслуговування карткового рахунка з видачею платіжної картки в рамках зарплатного проекту від 01 червня 2013 року № 0122020693БН/2013-05 або його копії, зі змісту якого можливо встановити умови надання кредиту, строки виконання договору, встановлений розмір відсотків за користування кредитом та інше.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.