У Х В А Л А
05 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 757/12721/17-ц
Провадження № 14-686цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ткачука О.С.,
суддів Антонюк Н.О., Анцупової Т.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Власова Ю.Л., Гриціва М.І., Єленіної Ж.М., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Пророка В.В., Рогач Л.І., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,
перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 червня 2017 року та рішення Апеляційного суду м. Києва від 03 жовтня 2017 року, та
У С Т А Н О В И Л А:
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - ПАТ "Українська залізниця") про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22 червня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Українська залізниця" кошти у розмірі 311 грн 80 коп. матеріальної шкоди та 2 000 грн на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 03 жовтня 2017 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення коштів у розмірі 311 грн 80 коп. скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення. Стягнуто з ПАТ "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 33 грн 90 коп. пені; у задоволенні решти позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди відмовлено. Рішення Печерського районного суду від 22 червня 2017 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди змінено, зменшено розмір її відшкодування до 1 000 грн.
У жовтні 2017 року ПАТ "Українська залізниця" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення у справі про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що правові підстави для стягнення пені на користь позивача на підставі Закону України "Про захист прав споживачів" відсутні.ПАТ "Українська залізниця" вважає, що суди не врахували того, що запізнення поїзда сталося не з вини перевізника, а через недостатню ефективність гальм в результаті обмерзання кліщових механізмів у несприятливих погодних умовах, що в силу вимог ст. 922 ЦК України виключає відповідальність перевізника. Цивільно-правові відносини, які виникли між сторонами, ґрунтуються на підставі договору перевезення пасажира та багажу, умовами якого право на відшкодування моральної шкоди у разі порушення його умов, не передбачено. Не встановлено такого виду цивільної відповідальності також і Правилами перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 1196 від 27 грудня 2006 року, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди.
01 листопада 2017 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року, яким ЦПК України викладений у новій редакції.
Відповідно до п. 4 ч. 1 розд. XIIІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
23 жовтня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду відповідно до ч. 5 ст. 403 ЦПК України передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалу суду мотивовано тим, що якщо пасажиру завдана шкода, що пов`язана із ушкодженням здоров`я, то шкода відшкодовується за правилами відшкодування недоговірної шкоди, в тому числі відшкодовується і моральна шкода. Але якщо шкода завдана іншим благам, що належать пасажиру, то можливість відшкодування моральної шкоди залежіть від того чи є про це вказівка у законі.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону. Стаття 16 цього Закону була викладена в аналогічний редакції. Редакція п. 5 ч. 1 ст. 4 та ст. 16 Закону України "Про захист прав споживачів" від 19 травня 2011 року пов`язує можливість відшкодування шкоди із вказівкою в законі. Тому можливість відшкодування моральної шкоди споживачам була значно звужена, не будь-яка шкода яка виникла підлягає відшкодуванню.
Спеціальним законом у відповідній сфері є Закон України від 19 травня 2011 року "Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції". Цей закон значно звужує права споживачів, в тому числі щодо обсягу відповідальності та щодо доведення завдання шкоди. Під поняття продукції підпадає тільки рухоме майно. Послуги та роботи не підпадають під дію Закону України "Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції". А шкодою є тільки завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров`я або смерть особи, пошкодження або знищення об`єкта права власності.
Таким чином, шкода завдана недоліками виконаних робіт чи послуг взагалі не підпадає під дію цього спеціального Закону ("Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції").
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції" до відносин, не врегульованих цим Законом, застосовуються положення цивільного, процесуального законодавства та законодавства про захист прав споживачів.
Щодо відшкодування завданої шкоди споживачу не зазнала змін тільки редакція п. 2 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів", відповідно до якої при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Але, вона не може тлумачитися окремо від п. 5 ч. 1 ст. 4 та ст. 16 цього Закону.
Таким чином, згідно із формулюванням п. 5 ч. 1 ст. 4 та ст. 16 Закону України "Про захист прав споживачів" в редакції від 19 травня 2011 року, шкода споживачу відшкодовується не у всіх випадках завдання шкоди (як це було до 2011 року, сам факт завдання шкоди, майнової чи немайнової, був підставою для відшкодування шкоди), а у випадках зазначених у законі. При цьому шкода завдана недоліками виконаних робіт чи послуг не підпадає під дію Закону України "Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції". Тому, якщо шкода завдана недоліками виконаних робіт чи послуг, застосуванню підлягають інші норми законодавства.
Отже, норми Закону України "Про захист прав споживачів" щодо відшкодування моральної шкоди можуть бути поширені на правовідносини, які виникають з договірних відносин, але не безумовно, а із дотриманням положень п. 5 ч. 1 ст. 4 та ст.16 цього Закону.
Однак, п. 5 ч. 1 ст. 4 та ст. 16 Закону України "Про захист прав споживачів" в редакції від 19 травня 2011 року не містить належного обґрунтування, яким законом передбачена можливість відшкодування моральної шкоди споживачу у цій справі, якщо в Законі України "Про захист прав споживачів" не передбачено прямо її відшкодування, а є відсилка на положення закону, яким не у всіх випадках є спеціальний закон ("Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції").