Постанова
Іменем України
28 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 745/586/14-к
провадження № 51-3846 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Ємця О.П., Остапука В.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,
прокурора Сингаївської А.О.,
захисника Росомахи М.О.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника Росомахи М.О. та прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 18 лютого 2019 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014270240000103, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Киріївка Сосницького району Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1 ), в силу ст. 89 КК України, такий, що немає судимостей,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 189, ч. 1 ст. 345 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Менського районного суду Чернігівської області від 15 липня 2015 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 1 ст. 345 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 4000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 18 лютого 2019 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника задоволено частково. Вирок щодо ОСОБА_1 змінено, його дії з ч.1 ст.187 КК України перекваліфіковано на ч.1 ст.189 КК України та за цією статтею призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 3 місяці 17 днів, а за ч. 1 ст. 345 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 3 місяці 17 днів. В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він, 4 травня 2014 року близько 20:30 год., неподалік вул. Зарічна в смт. Сосниці Чернігівської області, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, погрожуючи ОСОБА_2 застосуванням насильства, вимагав від останнього передати йому 20 голів домашньої птиці - курей бройлерів вартістю 35 грн. за одну, на суму 700 грн.
Крім того, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, 10 травня 2014 року близько 21:00 год., у квартирі АДРЕСА_2, де проживає потерпілий ОСОБА_3, який працював слідчим слідчого відділення Сосницького РВ УМВС України в Чернігівській області, погрожував йому та членам його сім`ї - дружині ОСОБА_4 та їх малолітній доньці, застосувати насильство шляхом завдання тілесних ушкоджень із використанням бейсбольної бити, вимагаючи від ОСОБА_3 припинити виконання ним службових обов`язків на території Сосницького району Чернігівської області, оскільки той брав участь у проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 .
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. В обґрунтування своєї позиції вказує на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, зокрема, про необґрунтовану перекваліфікацію дій засудженого з ч.1 ст.187 на ч.1 ст.189 КК України.
У касаційній скарзі захисник Росомаха М.О., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. В обґрунтування своєї позиції наводить доводи, що за своїм змістом стосуються оскарження фактичних обставин справи. Також зазначає, що апеляційний суд при новому розгляді провадження не виконав вказівок суду касаційної інстанції, викладених в постанові Верховного Суду від 19 липня 2018 року, чим порушив положення ст.439 КПК.Всупереч вимог ст. 404 КПК України, безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про допит потерпілих, свідків та дослідженні інших доказів. Крім того, доводів апеляційних скарг сторони захисту належним чином не перевірив та в ухвалі не зазначив підстав, з яких скарги визнано необґрунтованими, як того вимагає ст.419 КПК України. Вказує на невідповідність судового рішення вимогам ст.370 КПК України через незаконність та необґрунтованість.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник Росомаха М.О. та засуджений ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги скарги підтримали та просили задовольнити, проти доводів скарги прокурора заперечили.
Прокурор в суді касаційної інстанції вимоги скарги сторони обвинувачення підтримав в повному обсязі та просив задовольнити, касаційну скаргу захисту підтримав частково.
Мотиви суду
Згідно ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Із будь-яких інших підстав касаційний суд не в праві втручатися у рішення судів нижчих ланок.
Відповідно до ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Перевіривши оскаржуване судове рішення, не встановлено обставин, які би ставили під сумнів законність і обґрунтованість висновків суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які його засуджено.
При перевірці доводів, наведених у касаційних скаргах, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.
Висловлена у касаційних скаргах незгода із перекваліфікацію дій ОСОБА_1 з ч.1 ст.187 на ч.1 ст.189 КК України не заслуговує на увагу.
Відповідно до ст. 189 КК України вимагання - це вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами.
З об`єктивної сторони вимагання характеризується двома взаємопов`язаними діями: 1) пред`явленням майнової вимоги; 2) погрозою застосування насильства.
Вимагання слід вважати закінченим з моменту пред`явлення вимоги, поєднаної із вказаними погрозами незалежно від досягнення винною особою поставленої мети.
В свою чергу, під розбоєм (ст. 187 КК України ) слід розуміти напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства.
Напад за статтею 187 КК України - це умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психічного насильства.
При відмежуванні вимагання від розбою слід виходити з того, що при розбої насильство або погроза його застосування спрямовані на заволодіння майном у момент їх застосування. При цьому погроза являє собою такі дії чи висловлювання, які виражають намір застосувати фізичне насильство негайно. Дії, що полягають у насильстві або в погрозі його застосування при вчиненні вимагання майна, спрямовані на одержання майна в майбутньому, а також вимога передати майно, поєднана з погрозою застосувати насильство до потерпілого або до близьких йому родичів у майбутньому, якщо майно не буде передане, кваліфікуються за ст. 189 КК України.