Постанова
Іменем України
03 грудня 2019 року
місто Київ
справа № 672/661/17
провадження № 61-7959св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Управління соціального захисту населення Городоцької районної державної адміністрації Хмельницької області,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Городоцької районної державної адміністрації Хмельницької області на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 20 вересня 2017 року у складі судді Сакенова Ю. К. та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 08 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Ярмоляка О. І., Пастощука М. М., Янчук Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
Управління соціального захисту населення Городоцької районної державної адміністрації Хмельницької області (далі - Управління) у травні 2017 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених грошових коштів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям у розмірі 73 550, 00 грн.
Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що у періоди з 01 листопада 2013 року до 31 жовтня 2014 року та з 01 січня 2016 року до 31 грудня 2016 року ОСОБА_1 призначено державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям. У результаті перевірки майнового стану ОСОБА_1 з`ясувалося, що у власності членів її сім`ї є три житлових будинки, загальною площею 156, 80 кв. м, ця обставина перешкоджала призначенню соціальної допомоги. Позивач вважав, що відповідач навмисно приховала інформацію про свій майновий стан, внаслідок чого їй безпідставно виплачено грошові кошти державної соціальної допомоги у сумі 74 143, 42 грн, з яких 593, 42 грн ОСОБА_1 повернула позивачеві.
Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач позов не визнала і пояснила, що на час отримання соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям з нею разом проживав її чоловік та четверо неповнолітніх дітей. Будинок на АДРЕСА_1 вона не зазначала у декларації, оскільки він повністю зруйнований та не придатний для проживання.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 20 вересня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 08 листопада 2017 року, у задоволенні позову Управління відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, обґрунтовувалось тим, що на час отримання соціальної допомоги за період з 01 листопада 2013 року до 31 грудня 2016 року у відповідача не було житла на АДРЕСА_1, загальною площею 40, 70 кв. м, оскільки це приміщення не відповідало вимогам, що висуваються до відповідних характеристик житла, визначених у статті 379 ЦК України, тобто не було призначено та не придатне для постійного проживання в ньому. Судом першої інстанції встановлено, що у зазначений період у користуванні відповідача перебувало по 19, 35 кв . м житлової площі на одного члена її сім`ї.
Апеляційний суд додатково зазначив, що на час призначення ОСОБА_1 соціальної допомоги відомості про належне їй право власності на зазначений будинок АДРЕСА_1 у с . Завадинці внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Письмові докази про те, що станом на 2017 рік цей житловий будинок зруйнований і не придатний для використання за призначенням, не спростовують факту реєстрації права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно. Отже висновок суду першої інстанції про відсутність у сім`ї ОСОБА_1 зазначеного житла не відповідає закону та фактичним обставинам справи, проте посилання суду на цю обставину не вплинуло на правильність висновків суду, тому рішення суду першої інстанції не може бути скасовано. У справі відсутні докази, що неповідомлення ОСОБА_1 належної інформації про майновий стан сім`ї вплинуло на призначення та визначення Управлінням розміру соціальної допомоги.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ засобами поштового зв`язку у листопаді 2017 року, Управління просить скасувати рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 20 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 08 листопада 2017 року, постановити нове рішення про задоволення позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушенням судами норм процесуального права. За твердженнями заявника, судами не враховано, що зазначені у статті 7 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" правила щодо призначення державної соціальної допомоги є імперативними. Управління стверджує, що неповідомлення ОСОБА_1 відомостей про нерухоме майно вплинуло на встановлення права у відповідача на державну соціальну допомогу.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДАХ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 грудня 2017 року касаційну скаргу Управління залишено без руху.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 11 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Матеріали касаційного провадження передано до Верховного Суду у лютому 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом правила частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), відповідно до яких рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив висновок, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі заяв ОСОБА_1 від 12 листопада 2013 року, 05 травня 2014 року, 26 січня 2016 року та 11 липня 2016 року їй на сім`ю у складі шести осіб, у тому числі: ОСОБА_1; чоловік ОСОБА_2 ; дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ; син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 ; дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 ; дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, призначено щомісячну державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям.
У періоди з 01 листопада 2013 року до 31 жовтня 2014 року та з 01 січня 2016 року до 31 грудня 2016 року ОСОБА_1 виплачено державну допомогу у розмірі 74 143, 42 грн.
На час призначення ОСОБА_1 державної допомоги у власності членів її сім`ї було три житлових будинки, загальною сукупною площею 156, 8 кв. м:
- АДРЕСА_4, загальною площею 67, 2 кв. м (власник ОСОБА_1; далі - житловий будинок
АДРЕСА_5 , загальною площею 40, 7 кв. м (власник ОСОБА_1; далі - житловий будинок
АДРЕСА_6 , загальною площею 48, 9 кв. м (власник ОСОБА_2 ; далі - житловий будинок АДРЕСА_6 ).
Для одержання державної допомоги ОСОБА_1 декларувала:
- у декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням державної допомоги від 12 листопада 2013 року житловий будинок АДРЕСА_4 (при цьому відповідач зазначила, що іншого житла не має);