Постанова
Іменем України
27 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 711/8428/17
провадження № 61-32325св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараш А. А., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа: Друга Черкаська державна нотаріальна контора,,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси в складі судді Скляренко В. М. від 15 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Черкаської області вскладі суддів: Нерушак Л. В., Бородійчука В. Г., Василенко Л. І., від 21 березня 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Друга Черкаська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_3 . У визначений законом строк ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Корчемної М. В. із заявою про прийняття спадщини, однак після спливу шести місяців нотаріус повідомила його про те, що існує заповіт, складений на ім`я відповідача ОСОБА_2 на належну спадкодавиці 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 .
Позивач вважав даний заповіт, складений на ім`я відповідача, недійсним, оскільки з 2006 року його мати постійно хворіла та їй було встановлено другу групу інвалідності безстроково. В лютому 2011 року мати перебувала на лікуванні в неврологічному відділенні 3-тьої Черкаської міської лікарні з діагнозом: гіпертонічна хвороба, церебральний атеросклероз, декомпенсація хронічної гіпертонічної атеросклеротичної десциркуляторної енцефалопатії, хронічна ішемічна хвороба серця, атеросклеротичний кардіосклероз. В лютому 2017 року його мати перенесла інсульт в зв`язку з чим в березні перебувала на лікуванні в 2-й Черкаській міській лікарні з діагнозом: відновний період мозкового ішемічного інсульту в басейні лівої СМА при гіпертонічній хворобі, церебральному атеросклерозі у вигляді помірних когнітивних порушень, легкого правобічного геміпарезу, атактичного синдрому і їй був рекомендований нагляд невропатолога та психіатра.
Посилаючись на те, що він проживав разом з матір`ю та здійснював за нею догляд, а також на те, що мати не могла виразити свою волю щодо розпорядженням своїм майном, позивач просив суд визнати недійсним заповіт, складений 27 грудня 2016 року ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_2, посвідчений нотаріусом Другої Черкаської нотаріальної контори Демиденко О. А., зареєстрований в реєстрі № 1- 3216.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 грудня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Друга Черкаська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, які він зазначив як підстави для звернення до суду із даним позовом. Згідно з висновком судово-психіатричного експертизи № 452 від 30 листопада 2017 року ОСОБА_3 на час укладення заповіту від 27 грудня 2016 року не виявляла будь-якого хронічного психічного захворювання або тимчасового розладу психічної діяльності і була здатна розуміти значення свої дій та керувати ними.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Черкаської області від 21 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 грудня 2017 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, на думку скаржника, не повно дослідили зібрані у справі докази та дійшли помилкових висновків про відмову у позові. Станом на момент складання оспореного заповіту його мати тяжко хворіла та не могла усвідомлювати свої дії і керувати ними. Експерти під час проведення судово-психіатричної експертизи № 452 не в повному обсязі та не об`єктивно дослідили надані їм документи, що залишено поза уваги судами попередніх інстанцій. Апеляційний суд помилково відмовив скаржнику у задоволенні клопотання про проведення повторної судової експертизи.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
Обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 79 років померла ОСОБА_3
ОСОБА_3 була матір`ю ОСОБА_1
ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, де йому було повідомлено про існування заповіту на іншу особу.
27 грудня 2016 року ОСОБА_3 склала заповіт на користь ОСОБА_2, яким заповіла останньому всю належну їй частину квартири АДРЕСА_1 . Вказаний заповіт був посвідчений державним нотаріусом Другої Черкаської державної нотаріальної контори Демиденко О. А. та зареєстрований в реєстрі за № 1-3216.
За клопотанням позивача під час розгляду справи, 23 жовтня 2017 року судом першої інстанції була призначена судова-психіатрична (посмертна) експертиза, на вирішення якої ставилися питання про психічний стан ОСОБА_3 на час складення нею заповіту від 27 грудня 2016 року на користь ОСОБА_2 та її можливість за своїм психічним станом у зазначений час розуміти значення своїх дій та керувати ними.
Згідно даних висновку судово-психіатричної експертизи № 452 від 30 листопада 2017 року на час складення заповіту 27 грудня 2016 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, будь-якого хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності не виявляла і була здатна розуміти значення своїх дій та керувати ними. Зафіксовані у медичній документації підекспертної прояви тих чи інших психічних розладів, які кваліфікувалися лікарями - невропаталогами як прояви "психоорганічного синдрому... помірних когнітивних розладів з елементами моторної афазії", зафіксовані з 23 лютого 2017 року (після перенесеного гострого порушення мозкового кровообігу) не мали паталогічного хворобливого впливу на здатність ОСОБА_3 розуміти значення своїх дій та керувати ними 27 грудня 2016 року, тобто на час підписання заповіту.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права
Відповідно до частин першої - п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно частин першої та другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - и третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.